Натрия хлорид инструкция и частые вопросы

Найдено в 323 аптеках города

Инструкция для Натрия хлорид:

Инструкция проверена в LikiControl. Актуально на 15.08.2022

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

Натрію хлорид

(Natrii chloridi)

 

 

Склад:

діюча речовина: натрію хлорид;

100 мл розчину містять натрію хлориду 0,9 г;

іонний склад на 1 л препарату: Na+- 154 ммоль, Cl¯- 154 ммоль;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма.Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина. Іонний склад, ммоль/л: натрій-іон- 154; хлорид-іон- 154. Теоретична осмолярність близько 308 мОсм/л.

 

Фармакотерапевтична група.Кровозамінники та перфузійні розчини. Розчини електролітів. Код АТХ В05Х А03.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

0,9 % розчин натрію хлоридунормалізує водно-сольовий баланс і ліквідує дефіцит рідини в організмі людини, який розвивається при дегідратації або через акумуляцію позаклітинної рідини у вогнищах великих опіків і травм, при операціях на органах черевної порожнини, перитоніті.

0,9 % розчин натрію хлоридуполіпшує перфузію тканин, підвищує ефективність гемотрансфузійних заходів при масивних крововтратах і тяжких формах шоку.

Виявляє також дезінтоксикаційний ефект внаслідок короткочасного підвищення об’єму рідини, зниження концентрації токсичних продуктів у крові, активації діурезу.

Фармакокінетика.

Швидко виводиться із судинної системи. Препарат утримується в судинному руслі короткий час, після чого переходить до інтерстиціального та внутрішньоклітинного сектора. Через 1 год в судинах залишається лише приблизно половина введеного розчину. Дуже швидко солі та рідина починають виводитися нирками, підвищуючи діурез.

 

Клінічні характеристики.

 

Показання.

Для поповнення нестачі рідини в організмі та у комплексі заходів інтенсивної терапії; як розчинник інших сумісних лікарських засобів. Може застосовуватися місцево для промивання ран, слизової оболонки носа, а також катетерів і систем для трансфузії.

 

Протипоказання.

Гіпергідратація, гіперхлоремія, гіпернатріємія, хлоридний ацидоз, стани, пов’язані з небезпекою розвитку набряку легенів.

Лікарський засіб не застосовують для промивання очей при офтальмологічних операціях.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне введення лікарських засобів, що затримують натрій (наприклад, кортикостероїдів, нестероїдних протизапальних препаратів), може призвести до утворення набряків.

При одночасному застосуванні з препаратами літію нирковий кліренс натрію та літію може підвищитись. Застосування препарату може призвести до зниження рівня літію.

Препарат сумісний з більшістю лікарських засобів, тому його застосовують для розчинення різних лікарських засобів - за винятком тих препаратів, які не сумісні з натрію хлоридом як розчинником.

Примітка. Якщо цей розчин використовується як розчинник, слід враховувати інформацію щодо безпеки розчинюваного засобу, надану відповідним виробником.

 

Особливості застосування.

При тривалому введенні, особливо у великих об’ємах, контролюють рівень електролітів у плазмі та сечі, а також діурез.

Одночасне призначення з кортикостероїдами чи кортикотропіном потребує постійного контролю рівня електролітів крові.

При шокових станах і втратах крові одночасно із застосуванням розчину 0,9 % натрію хлориду можна здійснювати гемотрансфузію, переливання плазми і плазмозамінників.

З обережністю застосовувати пацієнтам у таких випадках:

-                     гіпокаліємія;

-                     розлади, при яких показано обмеження споживання натрію, наприклад: серцева недостатність з декомпенсованими вадами серця, анасарка, набряк легень, гіпертензія, еклампсія, тяжка ниркова недостатність, цироз печінки.

Також слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають препарати літію, оскільки: низький вміст натрію в організмі або підвищені його втрати (наприклад, низькосольова дієта або надмірне потовиділення, тощо), затримують виведення літію і збільшують ризик його накопичення; а застосування натрію у високих дозах посилює виведення літію, що може знизити його ефективність. Рекомендується моніторинг рівня літію в крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами або інші види взаємодій»).

Для запобігання синдромові осмотичної демієлінізації збільшення рівня натрію в сироватці крові не повинно перевищувати 9 ммоль/л/добу. У більшості випадків рекомендована швидкість корекції становить від 4 до 6 ммоль/л/добу, із врахуванням стану пацієнта і супутніх факторів ризику.

Клінічний моніторинг повинен включати перевірку іонограми сироватки крові, водного балансу та кислотно-лужного стану.

Якщо необхідно виконати швидку інфузію, слід здійснювати ретельний моніторинг функціонального стану серцево-судинної і дихальної системи.

Швидкість інфузії

Швидкість інфузії залежить від індивідуального стану пацієнта.

Особи літнього віку

Як правило, для осіб літнього віку слід застосовувати таке саме дозування, як для інших дорослих пацієнтів, проте слід вживати особливих заходів безпеки при лікуванні пацієнтів з такими захворюваннями, як серцева недостатність або ниркова недостатність, що часто пов’язані з літнім віком.

Розчинник

При застосуванні лікарського засобу як розчинника дозування та швидкість інфузії визначають переважно на основі характеристик та режиму дозування розчинюваного засобу.

Промивання ран

Обсяг розчину для промивання ран або зволоження пов’язок визначається на основі наявних потреб.

Діти

У немовлят може спостерігатися надлишок натрію у зв’язку з недорозвинутою функцією нирок. Таким чином, повторну інфузію хлориду натрію немовлятам (недоношеним і доношеним) можна проводити тільки після визначення рівня натрію в сироватці крові.

Вміст контейнера/флакона призначено виключно для одноразового застосування. Після застосування препарату невикористаний залишок та упаковка утилізуються.

Не застосовувати препарат, якщо розчин не прозорий, не безбарвний або якщо упаковка має явні ознаки пошкодження.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Дані щодо застосування лікарського засобу Натрію хлорид 0,9 % розчин для інфузій у період вагітності обмежені. Ці дані не підтверджують наявність прямого або опосередкованого шкідливого впливу натрію хлориду 9 мг/мл, що вказував би на репродуктивну токсичність.

Оскільки концентрація натрію і хлориду відповідає концентрації цих речовин в організмі людини, при застосуванні препарату відповідіно  до показаннь проявів шкідливого впливу не очікується. Препарат може бути застосований за показаннями. Однак при наявності еклампсії слід вжити запобіжних заходів (див. розділ «Особливості застосування»).

Годування груддю

Оскільки концентрація натрію і хлориду відповідає концентрації цих речовин в організмі людини, при застосуванні препарату відповідно до показань проявів шкідливого впливу не очікується. За потреби препарат можна застосовувати у період годування груддю.

 

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не впливає.

 

Спосіб застосування та дози.

Призначають внутрішньовенно, ректально та зовнішньо.

Вводять внутрішньовенно краплинно до 3 л і більше розчину на добу зі швидкістю 4-10 мл/кг/год, залежно від клінічної ситуації та рівня втрати рідини; застосовують перорально; призначають у клізмах по 75-100 мл; застосовують для промивання ран, слизових оболонок.

 

Діти.

Дітям при шоковій дегідратації (без визначення лабораторних показників) вводять 20-30 мл/кг. Далі режим дозування коригується залежно від лабораторних показників. Загальна добова доза залежить від водно-електролітного балансу тощо.

 

Передозування.

Загальні несприятливі ефекти надлишку натрію в організмі включають нудоту, блювання, діарею, спазми в животі, спрагу, зменшення слиновиділення і сльозотечу, пітливість, підвищення температури тіла, тахікардію, гіпертонію, ниркову недостатність, периферичний набряк та набряк легень, зупинку дихання, головний біль, запаморочення, тривожність, дратівливість, слабкість, м’язові посмикування і ригідність, судоми, кому та летальні наслідки.

Надмірне введення 0,9 % натрію хлориду може призвести до гіпернатріємії (що може викликати порушення з боку центральної нервової системи (ЦНС), включаючи судомні напади, кому, набряк мозку та смерть) та перевантаження натрієм (що може викликати центральний та/або периферичний набряк). Пацієнту слід надати спеціалізовану допомогу.

Надмірна кількість хлориду в організмі може спричинити втрату бікарбонату з підкислювальним ефектом.

У разі застосування 0,9 % натрію хлориду як розчинника для інших лікарських засобів ознаки та симптоми передозування будуть пов’язані з характером розчинених препаратів.

Може призвести до хлоридного ацидозу, гіпернатріємії, гіперхлоремії, збільшення виведення калію з організму, гіперосмолярності сироватки, гіпергідратації та гіперволемії, внаслідок чого може розвинутися серцева недостатність. Швидке збільшення рівня натрію в сироватці крові у пацієнтів з хронічною гіпонатріємією може призвести до виникнення синдрому осмотичної демієлінізації (див. розділ «Особливості застосування»).

До перших ознак передозування можуть належати спрага, сплутаність свідомості, потіння, головний біль, слабкість, сонливість і тахікардія. При появі  таких симптомів введенняпрепарату слід припинити, оцінити стан хворого та надати адекватну допомогу.

Лікування

Залежно від ступеня тяжкості стану пацієнта: негайне припинення інфузії, введення діуретиків із моніторингом рівня електролітів у сироватці крові, корекція рівня електролітів та порушень кислотно-лужного балансу.

У разі тяжкого передозування або при олігурії чи анурії може виникнути потреба в діалізі.

 

 

Побічні реакції.

Нижченаведені побічні реакції були зареєстровані в постмаркетинговий період. Частота побічних реакцій не може бути оцінена за наявними даними.

Неврологічні розлади: тремор.

Судинні розлади: гіпотензія.

Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини: кропив’янка, висип, свербіж.

Загальні розлади і порушення в місці введення: почервоніння в місці введення; подразнення вени та відчуття печіння, локальний біль або реакція, кропив’янка в місці введення; інфекція в місці ін’фузії; венозний тромбоз і флебіт в зоні введення, екстравазація і гіперволемія; пірексія; озноб.

Нижче наведені побічні реакції, які  не були зареєстровані при застосуванні цього лікарського засобу, але ризик їх виникнення існує:

·         гіпернатріємія (наприклад, при введенні пацієнтам з нефрогенним нецукровим діабетом або у випадках евакуації великих об’ємів вмісту шлунка за допомогою назогастрального зонду);

·         гіперхлоремічний метаболічний ацидоз;

·         гіпонатріємія, яка може мати симптоматичний характер. Гіпонатріємія може виникнути при порушенні екскреції надлишку води (наприклад, при синдромі неадекватної секреції антидіуретичного гормону або у післяопераційний період).

Загальні небажані ефекти надлишку натрію описані в розділі «Передозування».

Додавання інших лікарських засобів до натрію хлориду 0,9 %

Якщо натрію хлорид 0,9 % використовують як розчинник для інших лікарських засобів, імовірність виникнення будь-якого іншого небажаного ефекту визначається характеристиками препарату, до якого буде додано натрію хлорид 0,9 %.

У разі виникнення побічної реакції необхідно припинити інфузію, оцінити стан пацієнта та надати адекватну допомогу. Залишок розчину слід зберегти для проведення розслідування, якщо в цьому буде необхідність.

 

 

Звітування про підозрювані побічні реакції.

Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу дуже важливе. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення між користю і ризиками, пов’язаними із застосуванням цього лікарського засобу. Медичні працівники повинні звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.

Цілодобовий телефон: +38(067)-319-16-25.

Е-mail: [email protected]; [email protected]

 

Термін придатності.

2 роки.

 

Умови зберігання.

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 ºС. Не заморожувати.

Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Несумісність.

Не встановлена.

                                                                                                                                

Упаковка.

По 100 мл або по 200 мл, або по 250 мл, або по 400 мл, або по 500 мл, або по 1000 мл, або по 3000 мл, або по 5000 мл  у контейнерах; по 100 мл або по 200 мл, або по 250 мл у флаконах.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

Дочірнє підприємство «Фарматрейд».

 

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 82111, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська, 85.

 

Заявник.

Дочірнє підприємство «Фарматрейд».

 

Місцезнаходження заявника.

Україна, 82111, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Самбірська, 85.

Вопросы и ответы: Натрия хлорид

Информация в разделе Вопросы и ответы создана командой Liki24.com и основана на официальной инструкции производителя

Проверено специалистом: 12 нояб. 2021
Карназей Оксана
Педиатр
Семейный врач

Натрия хлорид - это водный раствор хлорида натрия. В зависимости от концентрации он бывает изотоническим (0,9%) и гипертоническим (10%). 

Внутривенное вливание изотонического раствора используется для дезинтоксикации и восполнения дефицита жидкости в организме. Гипертонический раствор применяется для уменьшения внутричерепного давления. 

Кроме того, изотонический раствор используется для растворения лекарственных средств, промывания носа и ингаляций, а гипертонический - для промывания гнойных ран. 

Выпускается препарат в форме флаконов по 100, 200, 400 мл и более, ампул по 2, 5 и 10 мл и небул по 2 мл.

Натрия хлорид и физраствор - это одно и то же?

Физиологическим раствором (физраствором) называют изотонический (0,9%) раствор натрия хлорида. Хлористый натрий в плазме крови содержится в концентрации примерно 0,9% и поддерживает осмотическое давление. Изотоническими считают растворы, осмотическое давление которых равно осмотическому давлению плазмы крови. 

Для чего назначают натрия хлорид?

Показания к применению зависят прежде всего от вида раствора - изотонический или гипертонический.

Изотонический

Основное показание к применению изотонического раствора - обезвоживание и интоксикация организма. Внутривенное введение физиологического раствора позволяет восстановить дефицит жидкости в организме при обезвоживании, и ускоряет выведение токсинов. Поэтому его часто назначают для поддержания объема плазмы крови во время оперативных вмешательств, при кровопотере, шоке, острых отравлениях, неукротимой рвоте.

Изотонический раствор является универсальным растворителем (если в инструкции не указано другое) - его используют для разведения лекарственных средств.

Кроме того, его можно применять для промывания носа и ингаляций при простудных заболеваниях.

Гипертонический

Гипертонический раствор используется как осмотический диуретик при отеке головного мозга, гипоосмолярной дегидратации (дефицит жидкости в организме в сочетании с дефицитом солей) - например, при ожогах, длительной рвоте. Местно его используют для промывания гнойных ран на коже.

Как изотонический, так и гипертонический растворы натрия хлорида используются в пульмонологической практике для ингаляций — они способствуют разжижению густой мокроты и стимулируют мукоцилиарный клиренс. Применение раствора натрия хлорида, особенно через небулайзер, улучшает дренажную функцию респираторного тракта, способствует снижению воспалительного процесса в легких, а также купированию и/или предотвращению бронхоспазма.

Как применять натрия хлорид?

Способ применения зависит от формы выпуска и цели использования. Для внутривенного введения используются флаконы. Объем вводимой жидкости и кратность применения должен определять врач, учитывая конкретное состояние, степень обезвоживания или интоксикации и индивидуальные особенности.

Как промывать нос натрия хлоридом?

Для промывания носа необходимо налить раствор в небольшую емкость, втянуть жидкость одной ноздрей. После этого жидкость выводится из другой ноздри. Также вводить раствор можно шприцем (без иглы) или пипеткой.

Есть ли побочные действия?

Да, как и у любого другого лекарственного средства, поэтому применять его нужно только по показаниям. Однако при правильном применении вероятность развития побочных реакций низкая. При внутривенном введении может развиваться гиперволемия (увеличение объема плазмы крови) и хлоридный ацидоз (нарушение кислотно-щелочного баланса в сторону увеличения кислотности). Эти состояния наблюдаются не часто, при проведении массивных инфузий.

При местном применении побочные эффекты не установлены.

Можно ли использовать натрия хлорид при беременности?

Да, можно, беременность не является противопоказанием. Однако необходимость применения растворов и объем вводимой жидкости должен определять врач.

Капают ли натрия хлорид грудничкам?

Да, при наличии показаний к его применению. Возраст не является противопоказанием.

Купить Натрия хлорид в других городах