Протитуберкульозні препарати
35 товарівТуберкульоз – серйозне інфекційне захворювання, яке досить важко піддається лікуванню. У світі налічується близько 60 млн хворих на туберкульоз. На жаль, Україна посідає 7 місце в Європі за поширеністю туберкульозу. Сприйнятливість до туберкульозу безпосередньо пов'язана з раціональним харчуванням із достатньою кількістю тваринних білків, умовами проживання, доступом до медичної допомоги, станом імунної системи.
Збудник туберкульозу – мікобактерія Mycobacterium tuberculosis, паличка Коха. До XX століття туберкульоз вважався невиліковною хворобою і здебільшого закінчувався смертю пацієнта. Але сьогодні завдяки досягненню медицини та фармацевтики туберкульоз можна вилікувати, особливо якщо він діагностований на ранній стадії і не є мультирезистентним.
Протитуберкульозні препарати – це група хіміотерапевтичних антибактеріальних лікарських засобів. Ці ліки пригнічують зростання та розвиток мікобактерій або викликають їхню загибель. Туберкульоз складно піддається лікуванню, оскільки мікобактерії "ховаються" в осередках мертвої (некротичної) тканини, куди не проникають лікарські препарати.
Види протитуберкульозних препаратів
Протитуберкульозні препарати прийнято класифікувати за групами:
- Група А – найефективніші: ізоніазид, рифампіцин;
- Група В – ефективні: стрептоміцин, піразинамід, етамбутол, канаміцин, етіонамід, циклосерин, віоміцин, претоманід;
- Група С – найменш ефективні: ПАСК (пара-аміносаліцилова кислота), тіоацетазон.
За клінічною ефективністю протитуберкульозні препарати поділяють на препарати двох ліній – першої та другої.
Лікарські засоби першої лінії призначають насамперед. До них належать стрептоміцин, ізоніазид, рифампіцин, етамбутол, піразинамід. Вони мають високу активність щодо збудника і помірну токсичність для організму пацієнта.
За відсутності позитивного відгуку на лікування або для повторного лікування переходять до препаратів другої лінії. Це канаміцин та інші антибіотики, ПАСК, циклосерин. Препарати другої лінії є менш активними, гірше переносяться та надають більше побічних ефектів.
До протитуберкульозних препаратів нового покоління належить претоманід. Він був схвалений для лікування туберкульозу FDA у 2019 році. Претоманід призначений для лікування складних форм туберкульозу з широкою лікарською стійкістю. Препарат інгибує (пригнічує) міколові кислоти збудника туберкульозу – палички Коха, тим самим призводячи до її загибелі. Прийом претоманіду дозволяє знизити тривалість терапії втричі порівняно зі стандартними препаратами.
Як правильно приймати протитуберкульозні препарати?
Курс лікування від туберкульозу триває від 6 до 24 місяців. За структурою він складається щонайменше з чотирьох протитуберкульозних препаратів в активну фазу (2 місяці) та двох – у підтримуючу фазу (4 місяці).
Кожен з протитуберкульозних препаратів має свій режим прийому. Наприклад, найпоширеніший серед них, ізоніазид, можна застосовувати в таблетках, сиропі або у формі ін'єкцій. Таблетки приймають за 1 годину до їди або через 40 хвилин після неї.
Побічні дії протитуберкульозних ліків
Застосування протитуберкульозних препаратів викликає побічні ефекти у 10-15% випадків. За статистикою, найчастіше небажані ефекти виникають від піразинаміду (33,1% від усіх випадків розвитку побічних дій), рифампіцину (24,9%) та ізоніазиду (13,5%).
Погіршення самопочуття під час прийому протитуберкульозних препаратів може виявлятися проблемами зі шкірою, ШКТ та психічним станом, алергічними реакціями, лихоманкою, гіпертермічним синдромом, у поодиноких випадках – набряком Квінке, анафілактичним шоком, анафілактичною реакцією.
І звичайно ж комбінація двох і більше хіміотерапевтичних агентів не може не вплинути на печінку. Наприклад, ізоніазид має гепатотоксичні властивості, повідомлялося про розвиток гепатиту у пацієнтів зі сприйнятливих категорій.
Щоб захистити печінку під час прийому протитуберкульозних препаратів, лікарі призначають прийом гепатопротекторів на тривалий термін, а також піридоксину – вітамін В6. Усім пацієнтам слід контролювати функцію печінки в процесі лікування, регулярно здаючи кров на “печінкові проби”. У разі появи перших симптомів гепатиту (нудота, втрата апетиту, тупий біль у середній частині живота) слід припинити застосування препарату.
Також ізоніазид може чинити нейротоксичний вплив. Він проявляється дратівливістю, безсонням, тремором, судомами, порушенням чутливості, утрудненням сечовипускання. Для профілактики цих станів знов-таки рекомендують разом із протитуберкульозними препаратами вводити гідрохлорид піридоксину (вітамін B6). Для зручності пацієнтів існують навіть готові комбінації ізоніазиду та піридоксину (суспензія Р-Цинекс).
Інші протитуберкульозні ліки теж мають чимало побічних ефектів і протипоказань. Наприклад, стрептоміцин надає ототоксичної дії (токсичний для органу слуху, може викликати глухоту), етамбутол – протипоказаний при подагрі, невриті зорового нерва та ін. Починаючи лікування кожного пацієнта, лікар пульмонолог обов'язково опитує його про вже наявні захворювання, коригуючи схему лікування відповідно до них.
Для полегшення проходження тривалого курсу терапії було створено і комбіновані протитуберкульозні препарати. Наприклад, одна таблетка може містити необхідну дозу рифампіцину та ізоніазиду, або навіть одразу чотирьох лікарських засобів. Такі таблетки достатньо приймати один раз на добу. Ціни на протитуберкульозні препарати цілком доступні, але з урахуванням тривалості курсу лікування вартість терапії суттєво зростає. На щастя, багато з них видається в туберкульозних диспансерах безкоштовно.
Купити протитуберкульозні препарати можна в аптеці, скориставшись сайтом сервісу аптечної доставки Liki24.com. У режимі онлайн ви зможете з легкістю вибрати будь-які необхідні товари зі знижкою та спосіб отримання свого замовлення: адресна доставка (кур'єр, поштове пересилання) або самовивіз зі зручної аптеки.