Дексілант

Препарат призначається для лікування кислотозалежних захворювань стравоходу – гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, ерозивного езофагіту, для полегшення симптомів печії.

Дексілант блокує ферментативну систему, яка бере участь у заключному етапі утворення соляної кислоти. Завдяки цьому знижується кислотність шлунка та полегшуються симптоми, пов'язані з закиданням кислого вмісту шлунка у стравохід.

Капсули приймають внутрішньо, запиваючи водою. Дозування підбирається індивідуально, але в середньому становить 30-60 мг один раз на добу.

У середньому тривалість застосування препарату становить 4-8 тижнів. Препарат має застосовуватися в мінімальних дозах, від яких настає лікувальний ефект, і якомога коротшим курсом.

Не має значення. Капсули можна пити як до, так і після їди.

Найчастіше під час прийому препарату виникають побічні ефекти з боку травного тракту – нудота, блювання, неприємні відчуття у животі, метеоризм.

Також може спостерігатись підвищення ризику розвитку інфекцій дихальних шляхів, ураження нирок.

В інструкції із застосування немає даних щодо сумісності препарату з алкоголем. Але під час лікування дуоденітів рекомендовано виключити вживання спиртних напоїв.

Тільки за призначенням лікаря. Вагітність не є протипоказанням до застосування Дексіланту, проте безпека застосування препарату вагітними не досліджувалась. Тому рішення має приймати лікар після зважування потенційної користі та ризиків.

Не можна сказати, що якийсь засіб кращий чи гірший, вибирати потрібно за показаннями. Усі перелічені препарати є представниками інгібіторів протонної помпи та знижують кислотність шлунка. Проте діючі компоненти, як і особливості застосування, вони мають різні.

Основна відмінність Дексіланту від інших перерахованих препаратів – це те, що він застосовується для лікування кислотозалежних захворювань саме стравоходу. Інші ж препарати можуть призначатися також і для лікування кислотозалежних захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки.