Фуразолідон

Як вказує інструкція, препарат застосовують у лікуванні захворювань, спричинених наступними грамнегативними мікроорганізмами:

• дизентерійною паличкою;
• сальмонелою;
• шигелами;
• клебсієллою;
• протеєм;
• ентеробактерією.

Він також гальмує розмноження лямблій. Чутливі до дії препарату збудники тифу, паратифу.

Особливість лікарського засобу полягає в тому, що стійкість інфекційних агентів до нього розвивається дуже повільно, тому він підходить для тривалої терапії.

Інфекціоністи призначають Фуразолідон за наявності наступних показань:

• дизентерії;
• паратифу:
• харчової токсикоінфекції;
• лямбліозу та ін.

Може допомогти Фуразолідон і від проносу, а також при циститі. Його приймають при частому сечовипусканні внаслідок запалення сечового міхура.

Препарат приймають внутрішньо, запиваючи склянкою чистої негазованої води. Одна таблетка містить 0,5 г активної речовини фуразолідону.

В інструкції із застосування препарату зазначено, що для лікування паратифу, харчових отруєнь дорослим необхідно пити по 2 таблетки чотири рази на добу. Тривалість терапії має становити від 5 до 7 днів.

Фуразолідон не рекомендується приймати довше 7 днів. Також встановлені гранично допустимі дози препарату. Для дорослих разова доза дорівнює 0,2 г, а добова – 0,8 г.

Іноді лікарі рекомендують приймати ці дози препарату циклами тривалістю від трьох до шести днів. Інтервал між циклами може становити від трьох до чотирьох днів.

Лікування захворювань, які викликані інфекційними агентами, чутливими до Фуразолидону, і проявляються діареєю, проводиться тими ж самими дозами препарату, як і інших інфекцій.

Дітям підбирають добову дозу індивідуально. Як свідчить інструкція із застосування Фуразолідону для дітей, на добу на один кілограм маси тіла дитини призначають 6-7 мг, а курс лікування триває 5 діб. Добову дозу розподіляють на три або чотири прийоми.

Пацієнти приймають по дві таблетки лікарського засобу чотири рази на день. Тривалість терапії визначає лікар. При неефективності лікарського засобу пацієнта переводять на прийом інших препаратів.

Препарат вагітним приймати не можна.

Якщо виникає необхідність у лікуванні жінки, яка годує немовля груддю, дитину на час проведення терапії переводять на штучне вигодовування.

У зв'язку з ризиком підвищення артеріального тиску та розвитку психічних розладів у період прийому Фуразолідону рекомендується виключити з раціону продукти, що містять тирамін та інші судинозвужувальні аміни (сир, вершки, кава, шоколад, копченості).

Не слід приймати одночасно з Фуразолідоном препарати для лікування кашлю та застуди.

Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Фуразолідон є антибактеріальним засобом, але це не антибіотик.

Під час лікування Фуразолідоном слід відмовитись від вживання напоїв, що містять алкоголь.

Алкоголь знижує ефективність препарату та підвищує ризик розвитку побічних ефектів.

Обидва препарати є похідними нітрофурану. Який лікарський засіб краще підходить пацієнту, вирішує лікар.

Так. Лоперамід дозволить швидше усунути кишкові розлади, а Фуразолідон нейтралізує патогенні мікроорганізми, які спричинили захворювання.

Все залежить від клінічного перебігу захворювання. Якщо бактеріальна діарея поєднується із симптомами інтоксикації, краще приймати Фуразолідон. Хворим, у яких не порушено загального стану та тримається нормальна температура тіла, підходить Ентерофурил. У будь-якому разі остаточний вибір препарату слід довірити лікарю.