Хлоргексидин інструкція та часті питання

Знайдено в 532 аптеках міста

Інструкція для Хлоргексидин:

Інструкція перевірена у LikiControl. Актуально на 27.03.2023

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

 

ХЛОРГЕКСИДИН-ВІОЛА

( CHLORHEXIDIN - VIOLA )

 

Склад:

діюча речовина:хлоргексидину диглюконат;

100 мл препарату містять розчину хлоргексидину диглюконату 20 % — 0,25 мл;

допоміжна речовина: вода очищена.

 

Лікарська форма.Розчин для зовнішнього застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина без запаху.

 

Фармакотерапевтична група.

Антисептичні та дезінфекційні засоби. Код АТХ D08А С02.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Хлоргексидину диглюконат є катіонним бігуанідом. Хлоргексидин має аміногрупи клітинних білків. Проникає у внутрішньоклітинні мембрани бактеріальних клітин, осідає на цитоплазмі і змінює функцію мембрани, перешкоджаючи споживанню кисню, що спричиняє зниження рівня аденозинтрифосфату і загибель клітин. Руйнує ДНК і порушує синтез ДНК у мікроорганізмів. Забезпечує тривалу персистентну антимікробну активність, що перешкоджає розмноженню мікроорганізмів як мінімум протягом 6 годин після застосування препарату.

Хлоргексидину диглюконат чинить швидку та виражену дію на грампозитивні та грамнегативні бактерії(Treponemapallidum, Chlamidia spp.,Ureaplasmaspp.,Neisseriagonorrhoeae,Gardnerellavaginalis,Bacteroidesfragilis), найпростіші(Trichomonasvaginalis), віруси(Herpesvirus). У присутності крові та інших органічних субстанцій антимікробна активність хлоргексидину диглюконату не знижується.

Фармакокінетика.

Через інтактну шкіру не проникає. Практично не всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Після випадкового проковтування 300 мг максимальна концентрація досягається через 30 хвилин і становить 0,206 мкг/л. Виводиться здебільшого з каловими масами (90 %), менше 1 % виділяється нирками.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Профілактика інфекцій, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, уреаплазмоз, генітальний герпес).

Дезінфекція гнійних ран, інфікованих опікових поверхонь; лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок у хірургії, акушерстві, гінекології, урології (уретрити, уретропростатити), стоматології (полоскання та зрошування - гінгівіт, стоматит, афти, парадонтит, альвеоліт).

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу. Схильність до алергічних реакцій та алергічних захворювань, дерматити, вірусні захворювання шкіри. Не рекомендується застосовувати для обробки кон’юнктиви і промивання порожнин. Також не рекомендується застосовувати на рани з великою поверхнею, при операціях у ділянках центральної нервової системи і слухового каналу, в офтальмології, для введення у слуховий канал.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Для уникнення розвитку дерматиту одночасно застосовувати хлоргексидин і препарати йоду не бажано.

Сумісний з препаратами, що містять катіонну групу (бензалконію хлорид, цетримонію бромід).

Етанол посилює дію препарату.

Хлоргексидину диглюконат є катіонною речовиною і несумісний з милом та іншими аніонними речовинами (колоїди, гуміарабік, карбоксиметилцелюлоза). У концентрації 0,05 % хлоргексидину диглюконат несумісний з боратами, карбонатами, хлоридами, цитратами, фосфатами, сульфатами, оскільки утворюються важкорозчинні осади.

 

Особливості застосування.

Слід уникати потрапляння препарату всередину рани пацієнтам із відкритою черепно-мозковою травмою, ушкодженням спинного мозку, перфорацією барабанної перетинки. При потраплянні розчину на слизові оболонки ока їх слід швидко та ретельно промити водою.

Потрапляння гіпохлоридних  вибілювальних речовин на тканини, що раніше перебували у контакті з препаратами, які містять хлоргексидин, може сприяти появі на них плям коричневого кольору.

Бактерицидна дія препарату посилюється з підвищенням температури. При температурі вище 100 °С препарат частково розкладається.

Препарат практично не абсорбується у шлунку. При випадковому проковтуванні засобу слід промити шлунок, використовуючи сире молоко, сире яйце, желатин. У разі необхідності проводити симптоматичну терапію.

Не розводити жорсткою водою. Можна стерилізувати в автоклаві при температурі 116 °С протягом 30 хв. Не стерилізувати за допомогою іонізуючого випромінювання.

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу - це може зашкодити здоров’ю.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період вагітності абогодування груддю препарат застосовувати лише тоді, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода/дитини. Не обробляти поверхню молочних залоз перед годуванням.

  

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не впливає.

 

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати зовнішньо. При мікротравмах шкіру навколо рани обробляти розчином, після чого на рану накладати серветку, змочену розчином, і фіксувати її пов’язкою або пластирем.

Для профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, препарат ефективний, якщо його застосовувати не пізніше ніж через 2 години після статевого акту. Перед застосуванням препарату з метою профілактики венеричних захворювань слід спорожнити сечовий міхур, вимити руки і статеві органи. Після цього струменем розчину обробити шкіру лобка, внутрішніх поверхонь стегон, статевих органів. Вміст флакона за допомогою насадки ввести у сечовипускальний канал: чоловікам - 2—3 мл, жінкам - 1—2 мл (жінкам у піхву ввести 5—10 мл та затримати на 2—3 хвилини). Обробити розчином шкіру внутрішніх поверхонь стегон, лобка, статевих органів. Після процедури не слід спорожняти сечовий міхур протягом 2 годин.

Комплексне лікування уретритів та уретропростатитів проводити шляхом впорскування в уретру 2—3 мл розчину хлоргексидину диглюконату 1—2 рази на добу, курс лікування - 10 днів. Процедури призначати через день.

Розчин препарату застосовувати у вигляді зрошень, полоскань та аплікацій - 5—10 мл розчину наносити на уражену поверхню шкіри або слизових оболонок з експозицією 1—3 хвилини 2—3 рази на добу (на тампоні або шляхом зрошення).

У період вагітності або годування груддю лікарський засіб застосовувати у звичайних рекомендованих дозах.

 

Діти.

Не застосовувати дітям віком до 12 років.

 

Передозування.

Випадки передозування при зовнішньому застосуванні невідомі.

Помилкове застосування всередину великої кількості речовини (300 мл хлоргексидину) призводить до летального наслідку з ознаками печінково-ниркової недостатності.

При попаданні всередину препарат практично не абсорбується - слід промити шлунок з використанням молока, желатину або сирого яйця.

У разі необхідності проводиться симптоматична терапія.

 

Побічні реакції.

В окремих випадках при підвищеній індивідуальній чутливості можливі реакції гіперчутливості, сухість та свербіж шкіри, дерматити, липкість шкіри рук, яка спостерігається протягом 3—5 хвилин, фотосенсибілізація. При лікуванні гінгівітів - забарвлення емалі зубів, відкладення зубного каменя, порушення смаку.

У разі появи будь-яких небажаних явищ слід припинити застосування препарату та обов’язково звернутися до лікаря.

 

Термін придатності.

3 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

По 100 мл у флаконі в пачці або без пачки чи по 200 мл у флаконах.

 

Категорія відпуску.

Без рецепта.

                           

Виробник.

ПрАТ Фармацевтична фабрика «Віола».

 

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова,75.

 

 

 

Запитання та відповіді: Хлоргексидин

Інформація в розділі Питання та відповіді створена командою Liki24.com і заснована на офіційній інструкції виробника

Перевірено фахівцем: 21 червня 2021
Маюра Назія Анатоліївна
Хірург
Лікар 1 категорії, 10 років практичної роботи

Хлоргексидин – це популярний недорогий антисептик. Він застосовується у різних сферах медицини для знищення широкого спектру мікроорганізмів, починаючи від бактерій та вірусів, закінчуючи грибками та протозоями (найпростішими).

У лікарських засобах лінійки діюча речовина представлена ​​у вигляді хлоргексидину біглюконату. У цій формі він проявляє активність проти наступних мікроорганізмів:

  • блідої трепонеми (збудник сифілісу);
  • гонококу Neisseria gonorrhoeae (збудник гонореї);
  • трихомонади (збудник трихомоніазу);
  • хламідії (збудник хламідіозу);
  • уреаплазми (збудник уреплазмозу);
  • гарднерелі (збудник гарднерельозу);
  • палички Коха (збудник туберкульозу);
  • вірусів гепатиту, ВІЛ, герпесу;
  • вірусів грипу, ГРВІ;
  • ентеровірусів;
  • дріжджовим грибкам роду Candida (збудник кандидозу – "молочниці");
  • цвілевим грибам (дерматофітам).

Хлоргексидин зберігає свою активність у ранах, покритих гноєм та/або кров'ю, тому біглюконат хлоргексидину використовують під час хірургічних операцій для знезараження операційних ран, опіків тощо.

Крім того, розчини хлоргексидину з 70% етиловим спиртом використовують для підготовки рук хірурга та шкіри пацієнта, швидкої стерилізації інструментів.

Широке застосування Хлоргексидин знайшов у гінекології. Ним проводять обробку піхви та шийки матки для лікування та профілактики різних інфекцій, у тому числі тих, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).

Іноді при ЛОР-захворюваннях лікар може порекомендувати полоскання горла Хлоргексидином. Це ефективний метод боротьби з деякими захворюваннями носа та ротоглотки, спричиненими патогенними мікроорганізмами.

У стоматології Хлоргексидин застосовують для полоскання ротової порожнини пацієнта перед початком стоматологічного лікування, у тому числі оперативного втручання. Крім цього, лікар може рекомендувати полоскання рота Хлоргексидином для усунення хвороботворної мікрофлори та зниження швидкості утворення зубного нальоту. Важливо! Довго полоскати рот Хлоргексидином не рекомендовано, оскільки він може викликати потемніння зубної емалі.

В аптеках України Хлоргексидин продається у вигляді:

  • 0,05% розчин хлоргексидину біглюконату для зовнішнього застосування;
  • 0,05% розчин хлоргексидину біглюконату у вигляді спрею для дезінфекції шкіри рук та інших ділянок тіла;
  • 0,12% розчин хлоргексидин для полоскання рота;
  • вагінальних супозиторіїв і песаріїв з хлоргексидином (одна свічка містить 16 мг хлоргексидину біглюконату).

Усі лікарські форми доступні у вільному продажу, їх можна придбати без рецепта лікаря.

Навіщо застосовують Хлоргексидин?

Застосування хлоргексидину можливе у лікувальних та профілактичних цілях. Рідкими формами обробляють шкірні покриви або промивають слизові оболонки з дезінфікуючою та протимікробною метою.

Сфера застосування препарату залежить від його лікарської форми.

В інструкції із застосування Хлоргексидину у вигляді розчину для зовнішнього застосування вказані наступні призначення:

  • дезінфекція відкритих ран і контамінованих (обсіменених мікрофлорою) опіків;
  • лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок у дерматології, хірургії, комбустіології, урології, гінекології, акушерстві, стоматології;
  • попередження ЗПСШ – генітального герпесу, сифілісу, гонореї, трихомоніазу, уреаплазмозу, хламідіозу.

Важливо: не рекомендується застосовувати Хлоргексидин для промивання порожнин та великих ран, оскільки це може призводити до передозування препарату.

Також не рекомендується застосовувати Хлоргексидин для промивання слухового проходу до огляду вуха лікарем. Отоларинголог має переконатися, що барабанна перетинка ціла, а препарат не завдасть шкоди внутрішнім структурам вуха.

В інструкції до спрею Хлоргексидин у 0,05% концентрації вказані такі показання до застосування:

  • зрошення ранових поверхонь та опіків;
  • антисептична обробка подряпин, саден, розчосів;
  • обробка шкірних покривів після косметичних процедур, татуажу, пірсингу, епіляції;
  • зрошення порожнини рота для лікування запальних процесів – гінгівіту, пародонтиту, стоматиту тощо.

Важливо: спрей Хлоргексидин є безпечним для здоров'я та практично не викликає побічних ефектів, проте слід утриматися від його застосування людям з індивідуальною чутливістю до діючої речовини – хлоргексидину біглюконату.

Препарат у вигляді свічок і песаріїв використовується в акушерстві та гінекології переважно з профілактичною метою:

  • для попередження ЗПСШ після незахищеного статевого акту;
  • для профілактики інфекційно-запальних процесів в органах малого тазу (перед гінекологічними операціями, до та після припікання ерозії шийки матки, перед абортом, а також після введення ВМС – внутрішньоматкової спіралі);
  • для санації родових шляхів перед пологами у жінок із запально-інфекційними процесами статевих органів.

Можливе призначення супозиторіїв і песаріїв з хлоргексидином у рамках комплексного лікування бактеріальних інфекцій та інших захворювань статевих шляхів (вагіноз, вагініт, ерозія шийки матки).

Важливо: зазвичай інтравагінальне введення Хлоргексидину не викликає ані передозування, ані токсичних ефектів, але в поодиноких випадках у жінки може розвинутись алергія на хлоргексидин. Тоді застосування ліків припиняють і призначають симптоматичне лікування.

Які є способи застосування Хлоргексидину?

Найчастіший спосіб застосування препарату – обробка шкірних покривів навколо рани та накладення поверх неї марлевої серветки, просоченої розчином хлоргексидину. Для тривалого впливу на ранову поверхню марлеву серветку фіксують до тіла бинтом чи пластиром.

Якщо Хлоргексидин використовується в превентивних цілях для запобігання венеричних інфекцій після незахищеного сексу, спосіб застосування наступний:

  • спорожнити сечовий міхур та обмити теплою водою з милом зовнішні статеві органи (мило знижує ефективність хлоргексидину, тому його треба ретельно змити);
  • струменем розчину обробити шкіру на лобку, внутрішній поверхні стегон та геніталій;
  • за допомогою урогенітальної насадки слід ввести: чоловікам 3 мл розчину в уретру, а жінкам – 5-10 мл у піхву;
  • утримувати розчин у піхві близько 3 хвилин, а в уретрі – протягом 2 годин, до наступного сечовипускання;
  • ще раз обмити шкіру геніталій, лобка та внутрішньої сторони стегон розчином хлоргексидину.

Важливо: щоб запобігти розвитку ІПСШ, застосовувати розчин хлоргексидину слід не пізніше 1,5-2 годин після статевого акту.

У рамках лікування чоловічих урогенітальних інфекцій слід діяти аналогічним способом. Спринцювання роблять двічі на день протягом 7-10 днів, якщо лікар не призначив інше.

Спосіб застосування хлоргексидину у вигляді аплікацій: на чисту ранову поверхню накласти марлеву серветку, просочену розчином хлоргексидину біглюконату, або налити лікарський засіб на рану та залишити на 2-3 хвилини. Процедуру слід повторювати до трьох разів на добу.

Важливо: розводити 0,05% розчин хлоргексидину не треба, він повністю готовий до застосування. Але якщо в аптечці є лише 20% розчин (концентрат) хлоргексидину, розводити його слід з розрахунку 2 мл препарату на 1 л кип'яченої води. У такий спосіб готують розчин для полоскання горла або ротової порожнини.

Хлоргексидином 0,05% можна полоскати рот і горло до 3-4 разів на добу. При цьому час експозиції розчину в ротовій порожнині – близько 1 хвилини. Для кращого ефекту рекомендується використовувати теплу (але не гарячу) воду. Ковтати розчин заборонено.

Спосіб застосування спрею з хлоргексидином досить простий. Розчин розпилюють на пошкоджену слизову оболонку чи шкірні покриви. Також допускається обробка м'яких тканин ватним диском, змоченим розчином хлоргексидину біглюконату.

В інструкції до спрею Хлоргексидин 0,05% вказується, що препаратом можна обробляти шкіру рук. Це простий і досить надійний спосіб дезінфекції, що дозволяє провести якісну антибактеріальну, противірусну та протигрибкову обробку. Важливо! За ступенем ефективності Хлоргексидин у даному випадку поступається спиртовмісним препаратам.

Спрей та 0,05% розчин Хлоргексидину рекомендується при кандидозі порожнини рота. Для цього проводять ротові ванни з теплим розчином або зрошення ротової порожнини спреєм до 4-5 разів на добу. Після процедури у роті утворюється плівка, яка продовжує впливати на патогени ще 2-3 години, тому пити рідину та приймати їжу у цей час не рекомендується.

Застосування Хлоргексидину в інтравагінальних свічках та песаріях показано як з лікувальною метою, так і для запобігання статевим інфекціям. У рамках лікування препарат вводиться у піхву двічі на добу протягом 10 днів (іноді лікар може призначити 20-денний курс лікування). З метою профілактики ІПСШ свічку або песарій слід ввести у піхву не пізніше ніж через 1,5-2 години після інтимної близькості.

Чи дозволено застосовувати Хлоргексидин під вагітності та ГВ?

Так, усі лікарські форми Хлоргексидину дозволяється використовувати при вагітності та грудному вигодовуванні (ГВ). Навіть якщо лікар призначить вагітної Хлоргексидин у свічках чи песаріях, їх можна застосовувати до 10 днів поспіль без побоювань за здоров'я плода.

Які можливі побічні реакції під час застосування Хлоргексидину?

Хлоргексидин належить до досить безпечних лікарських засобів, на які рідко розвивається небажана реакція організму. Побічні ефекти від препарату зазвичай виникають лише у випадках індивідуальної непереносимості основного лікарського компонента – хлоргексидину біглюконату, а також у ситуаціях, коли лікарський засіб застосовується неправильно або у надлишкових дозах.

До найпоширеніших побічних реакцій Хлоргексидину належать:

  • алергічні реакції – свербіння, почервоніння та лущення шкіри, явища дерматиту (особливо якщо поєднувати Хлоргексидин з йодним розчином), фотосенсибілізація;
  • фарбування зубів у темний колір (зазвичай виникає за тривалого використання хлоргексидину), посилене утворення зубного каменю, порушення смакових відчуттів;
  • поява кровотеч (зазвичай незначної інтенсивності) зі слизової оболонки ротової порожнини або піхви.

Важливо: більшість побічних ефектів Хлоргексидину зникають самостійно після скасування лікарського засобу. Симптоматична терапія потрібна лише в окремих випадках.

Що краще: Хлоргексидин чи Мірамістин, Стоматидин?

Мірамістин – антисептик з абсолютно іншим механізмом дії у порівнянні з Хлоргексидином. Тим не менш, він так само, як і Хлоргексидин, чинить потужну антибактеріальну, противірусну, протипротозойну та протигрибкову дію. Використовується для знезараження ран та опіків, лікування мікробних інфекцій шкіри та слизових оболонок, профілактики статевих інфекцій. Що краще у кожному конкретному випадку, Хлоргексидин або Мірамістин, вирішує лікар на підставі клінічної картини та різновиду інфекції.

Стоматидин, на відміну від Хлоргексидину, призначений переважно для санації ротової порожнини та горла. Препарат являє собою 0,1% розчин гексетидину – речовини з протимікробною та знезаражуючою дією. При стоматиті, виразках слизової оболонки рота або горла, гінгівіті, деяких захворюваннях горла можна використовувати Хлоргексидин або Стоматидин. Але в будь-якому випадку призначати ліки має фахівець, щоб уникнути побічних ефектів та інших ускладнень.

Купити Хлоргексидин в інших містах