Ірифрин

Показання до призначення препарату такі:

• лікування очних захворювань – іридоцикліту, переднього увеїту, синдрому «червоного ока»;
• офтальмоскопія та інші діагностичні процедури, коли для ретельного вивчення задньої ділянки ока потрібен мідріаз (розширення зіниці);
• проведення провокаційного тесту у разі підозри на закритокутову глаукому;
• диференціальна діагностика з метою уточнення причин почервоніння склери, спричиненого розширенням кровоносних судин;
• комплексне лікування спазму акомодації у школярів;
• хірургічні вітреоретинальні втручання на сітківці та склоподібному тілі, а також лазерні операції на очному дні;
• терапія та профілактика астенопії – зорового дискомфорту та підвищеної втоми очей, які з'являються через тривалу напругу зорового апарату.

Засіб сприяє розширенню зіниці (мідріазу), звуженню кровоносних судин та покращенню відтоку внутрішньоочної рідини. Активна речовина легко потрапляє до очних тканин. Мідріаз настає через 10 хвилин після інстиляції. Ефект триває 4-6 годин.

Перед діагностичною процедурою або провокаційним тестом Ірифрин одноразово закапують по 1 краплі в обидва ока.

Під час терапії запальних очних захворювань та для попередження їхніх ускладнень закапують по 1 краплі 2-3 рази на день.

Щоб зняти спазм акомодації, призначають по 1 краплі в кожне око перед сном протягом місяця.

Відкрити флакон-крапельницю нескладно. Перед першим застосуванням необхідно закрутити ковпачок зліва направо до упору. Таким чином, скарифікатор у ньому зробить прокол у носику флакона. Надалі досить просто відкрити ємність і закапати препарат.

Оскільки дані про застосування під час вагітності відсутні, Ірифрин призначають лише у разі нагальної потреби, коли користь від нього перевищує можливий ризик для плода.

У разі лікування під час лактації від грудного вигодовування бажано відмовитись.

Тауфон містить іншу діючу речовину – таурин. Він не може замінити Ірифрин, оскільки має зовсім інші фармакологічні властивості. Тауфон є метаболічним засобом та сприяє процесам регенерації при дистрофічних захворюваннях зорового апарату.

Мідрімакс – комбінований препарат, він містить фенілефрин гідрохлорид та тропікамід, який потенціює його дію. Засіб використовують у діагностичних цілях, при проведенні операцій та у складі комплексної терапії порушень акомодації та прогресуючої короткозорості.

Мідріацил містить лише тропікамід. Його використовують у діагностичних цілях та у лікуванні запальних захворювань зорового апарату.

У будь-якому випадку той чи інший препарат може призначити лише лікар.

Ірифрин БК не містить консерванту бензалконію хлориду. В іншому – показання, протипоказання, побічні явища та спосіб застосування схожі з Ірифрином.

Серед препаратів, що містять ту ж активну речовину (фенілефрин), можна відзначити Ірифрин БК, Фенілефрин, Стелфрін супра, Неосинефрін-ПОС® тощо. Однак замінити одні ліки іншими має право тільки лікар.

До складу препарату входить консервант бензалконію хлорид. Він може викликати не тільки роздратування слизової оболонки, але й спровокувати знебарвлення м'яких контактних лінз. Тому перед закапуванням пацієнт повинен зняти їх, а після інстиляції почекати не менш ніж 15 хвилин, щоб їх знову вставити.

У разі підвищеній чутливості до препарату можливий розвиток алергічного кон'юнктивіту. На початку лікування буває печіння в очах, сльозотеча, почервоніння кон'юнктиви, підвищена чутливість до яскравого світла та інший дискомфорт.

Рідше зустрічаються загальні реакції організму у вигляді тахікардії, аритмії та підвищення артеріального тиску.

У терапевтичних дозуваннях препарат не є небезпечним і може бути призначений навіть маленьким дітям. Дорослі, чия робота пов'язана з керуванням транспортом або складними механізмами, після закапування засобу повинні деякий час почекати, поки гострота зору повністю відновиться.