Клексан

Клексан призначають з метою профілактики та лікування тромботичних ускладнень. Для профілактики препарат використовується у таких випадках:

• за тривалого перебування у лежачому положенні (наприклад, після перелому чи у коматозному стані);
• перед проведенням операцій, особливо на великих суглобах;
• за тяжких інфекційних захворювань з підвищеним ризиком тромбоутворення.

У складі комплексної терапії Клексан використовується при гострому інфаркті міокарда, тромбоемболії, венозному тромбозі.

Шприц (шприц-доза) вже заповнений лікарським розчином і готовий до використання, випускати бульбашки повітря не потрібно.

Найчастіше Клексан вводиться підшкірно – приблизно на 5 см від пупка з правого чи лівого боку. Набагато рідше препарат вводять внутрішньовенно.

Техніка проведення підшкірної ін'єкції:

• вимити руки;
• протерти місце ін'єкції спиртом;
• зняти ковпачок зі шприца;
• однією рукою зібрати та утримувати шкірну складку;
• іншою рукою ввести в це місце голку – вводити вертикально, на всю довжину;
• натиснути на поршень;
• витягти голку;
• тільки після цього перестати утримувати шкірну складку.

ВАЖЛИВО! В інструкції із застосування вказується, що внутрішньом'язове введення Клексана неприпустимо.

Дозування препарату підбирається індивідуально, враховуючи мету призначення, конкретне захворювання та ступінь його тяжкості.

Для запобігання розвитку тромботичних ускладнень використовуються низькі дози – 20 мг або 40 мг еноксапарину на добу, залежно від ризику.

Препарат вводиться один раз на день. Тривалість курсу профілактики у цьому разі становить 1 тиждень.

У пацієнтів, які тривалий час перебувають на постільному режимі або перенесли важку операцію, тривалість антикоагулянтної терапії може бути збільшена до 2 тижнів і більше.

У лікуванні венозних тромбозів та гострого інфаркту міокарда дозування підбирається індивідуально (у середньому 1–1,5 мг еноксапарину на 1 кг ваги) та коригується за показниками згортання крові. Тривалість лікування у цьому разі становить 10–14 днів.

Клексан може надавати побічні дії, які проявляються як:

• геморагічні явища, тромбоцитопенія та тромбоцитоз;
• анафілактичні / анафілактоїдні реакції, зокрема шок;
• головний біль;
• спинальна гематома (або нейроаксіальна гематома);
• підвищення активності печінкових ферментів; холестатичне ураження печінки;
• кропив'янка, свербіж, еритема, бульозний дерматит; рідко – алопеція, шкірний васкуліт, некроз шкіри;
• остеопороз (після тривалої терапії);
• гематома та/або біль у місці ін'єкції.

З повним списком можливих побічних ефектів можна ознайомитися в офіційній інструкції до ліків Клексан.

У разі виникнення небажаних ефектів під час лікування рекомендується негайно припинити введення препарату та звернутися за медичною допомогою.

Тільки за нагальної потреби. Не проводилося адекватних досліджень, які б довели безпеку застосування препарату в період вагітності.

Тератогенної дії (на плід) препарат не чинить, але його застосування може призвести до підвищеного ризику кровотеч, що небезпечно і для матері, і для плода.

Однак у разі високого ризику тромбозу і тромбоемболії без застосування антикоагулянтів (препаратів, що знижують згортання крові) не обійтися. Тому Клексан може призначатися при вагітності, але лише під контролем лікаря та після оцінки потенційного ризику та користі.

Поєднання препарату Клексан (еноксапарин) з алкоголем категорично не рекомендується і може спричинити серйозні наслідки для здоров'я.

Прийом Клексану разом з алкоголем може викликати поширену кровотечу та крововилив у внутрішні органи. Це пов'язано з тим, що Клексан є антикоагулянтом, препаратом, який розріджує кров та запобігає утворенню згустків (тромбів). Алкоголь, у свою чергу, негативно впливає на систему згортання крові, сприяючи її розрідженню і збільшенню часу згортання. Поєднання Клексану та алкоголю може значно посилити ці ефекти і збільшити ризик кровотечі.

Крім того, вживання алкоголю разом з Клексаном може посилити інші побічні ефекти препарату, такі як запаморочення, нудота або блювання.

З метою безпеки та ефективності лікування рекомендується суворо дотримуватися вказівок лікаря та уникати вживання алкоголю під час прийому Клексану.

Клексан і Фраксипарин – препарати з групи низькомолекулярних гепаринів, використовуються для профілактики та лікування тромбоемболічних ускладнень. Однак вони містять різні активні речовини:

• Клексан – еноксапарин;
• Фраксіпарин – надропарин кальцію.

Щоб визначити, який з препаратів найкраще підходить у конкретній ситуації, необхідно звернутися до лікаря, який проведе докладне обстеження, врахує особливості організму пацієнта та призначить відповідний препарат і дозування.

Обидва препарати призначаються для профілактики і лікування тромботичних ускладнень, але мають різні активні речовини, показання та лікарські форми.

• Клексан містить еноксапарин і доступний у формі розчину для ін'єкцій;
• Ксарелто містить активну речовину ривароксабан і випускається у формі таблеток.

Вибір між Клексаном і Ксарелто залежить від конкретних медичних показань, особливостей організму пацієнта та рекомендацій лікаря.