Ні, Мідокалм – це не антибіотик. Жодної антимікробної активності, властивої антибіотикам, препарат не має. Толперизон – діюча речовина Мідокалму, діє на синапси нервових закінчень, розташованих у поперечносмугастих м'язах. Таким чином, Мідокалм – це засіб з вираженою міорелаксуючою дією, тобто він сприяє припиненню передачі нервового імпульсу та розслабленню скелетної мускулатури.
В інструкції до Мідокалму вказується, що препарат призначають переважно при спазмах, викликаних органічними церебральними проблемами: інсультом; розсіяним склерозом; енцефаломієлітом; ушкодженням пірамідних шляхів. Міорелаксант Мідокалм застосовується в лікуванні патологій, що супроводжуються болючими контрактурами та спазмами скелетних м'язів, спричиненими ураженням опорно-рухового апарату, у тому числі хребетного стовпа та крижа. Лікар може призначити Мідокалм при затисканні сідничного нерва, остеохондрозі, спондилоартрозах та артрозах колінних і кульшових суглобів (у складі комплексної терапії). Ще одне показання Мідокалму – лікування облітерацій периферичних кровоносних судин і порушень їхньої іннервації. У даному випадку Мідокалм призначають також у складі комплексної терапії, а не як самостійний препарат. Важливо: хоча таблетки та ін'єкційний розчин Мідокалм мають однакові показання, при гострих станах призначають ампули. Коли ж стан пацієнта нормалізується, рекомендовано перехід на таблетки.
Перейти до всіх відповідейІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування лікарського засобу
МІДОКАЛМ
(MYDOCALM)
Склад:
діючі речовини: толперизону гідрохлорид, лідокаїну гідрохлорид;
1 мл розчину містить 100 мг толперизону гідрохлориду і 2,5 мг лідокаїну гідрохлориду;
допоміжні речовини:метилпарагідроксибензоат (Е 218), діетиленгліколю моноетиловий ефір, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості:безбарвний або трохи зеленкуватого кольору прозорий розчин, що практично не містить часточок.
Фармакотерапевтична група. Міорелаксанти з центральним механізмом дії.
Код АТХ М03В Х04.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Толперизон є міорелаксантом центральної дії. Механізм дії толперизону повністю не зʼясований.
Він володіє високою афінністю до нервової тканини, досягаючи найбільших концентрацій у стовбурі головного мозку, спинному мозку та периферичній нервовій системі.
Найбільш значущим ефектом толперизону є його гальмівна дія на спинномозковий рефлекторний шлях. Ймовірно, цей ефект спільно з інгібуючою дією на спадні провідні шляхи обумовлює терапевтичну користь толперизону.
Хімічна структура толперизону схожа зі структурою лідокаїну. Як і лідокаїн, він чинить мембраностабілізуючу дію та знижує електричну збудливість рухових нейронів і первинних аферентних волокон. Толперизон дозозалежно гальмує активність потенціалзалежних натрієвих каналів. Відповідно, знижується амплітуда і частота потенціалу дії.
Був доведений пригнічувальний ефект на потенціалзалежні кальцієві канали. Передбачається, що на додаток до його мембраностабілізуючої дії толперизон може також гальмувати викид медіатору.
На довершення до всього толперизон має деякі слабко виражені властивості альфа-адренергічних антагоністів і чинить антимускаринову дію.
Клінічна ефективність і безпека
Доведено ефективність толперизону в лікуванні м’язового спазму після перенесеного інсульту.
У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні, в якому брали участь 120 пацієнтів із м’язовим спазмом після інсульту, при лікуванні толперизоном спостерігалося високо достовірне зменшення спастичності за шкалою Ашворта, що було основним цільовим показником. Відповідно до загальної оцінки ефективності лікаря і дослідників, толперизон перевершував плацебо (p <0,001). Середнє поліпшення за шкалою Ашворта становило 32 % у загальній популяції пацієнтів, яким було призначено лікування (intention-to-treat, ITT), і 42 % у підгрупі пацієнтів, які отримували толперизон в дозі 300‒450 мг/добу. При оцінці показників функціональних тестів ефективність толперизону також була вищою, ніж ефективність плацебо, однак відмінності були статистично незначущими.
У рандомізованому подвійному сліпому порівняльному дослідженні за участю 48 пацієнтів з ураженням головного мозку ефективність толперизону за індексом Бартеля була порівнянна з ефективністю баклофену. У той же час толперизон перевершував баклофен у поліпшенні за шкалою оцінки моторної функції Рівермід (Rivermead Motor Assessment Scale, RMAS).
Дані про ефективність толперизону при підвищеному м’язовому тонусі у пацієнтів із захворюваннями опорно-рухового апарату, відмінними від м’язового спазму після інсульту, суперечливі. У деяких дослідженнях відзначено позитивні результати за показниками деяких тестів, тоді як в інших дослідженнях переваг толперизону при таких захворюваннях не виявлено.
Профіль безпеки толперизону заснований на даних клінічних досліджень за участю пацієнтів з підвищенням м’язового тонусу різної етіології, а також на даних спонтанних повідомлень про небажані реакції.
Фармакокінетика.
Піддається інтенсивному метаболізму у печінці і нирках. Виводиться нирками, більше 99 % - у вигляді метаболітів. Фармакологічна активність метаболітів невідома. При внутрішньовенному введенні період напіввиведення становить приблизно 1,5 год.
Доклінічні дані з безпеки
На підставі даних доклінічних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності повторного застосування, генотоксичності, токсичного впливу на репродуктивну функцію, не було відзначено специфічного ризику для людей.
Ефекти в ході доклінічних досліджень спостерігалися тільки при прийомі в дозах, які значно перевищують максимально допустимі дози для людини, що вказує на малу значимість для клінічного застосування.
У щурів і кролів спостерігались ембріотоксичні зміни при пероральному введенні препарату в дозах 500 мг/кг маси тіла і 250 мг/кг маси тіла відповідно. Однак ці дози багаторазово перевищують рекомендовані терапевтичні дози для людини.
Клінічні характеристики.
Показання.
М’язова спастичність, включаючи постінсультну спастичність, у випадках, коли ін’єкційна форма є методом вибору.
Протипоказання.
Гіперчутливість до діючих речовин або подібного до толперизону за хімічним складом еперизону, а також до будь-якої з допоміжних речовин та до інших амідних місцевоанестезуючих засобів.
Міастенія гравіс.
Період годування груддю.
Дитячий вік.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Фармакокінетичні дослідження лікарських взаємодій з декстрометорфаном, субстратом CYP2D6, продемонстрували, що одночасне призначення толперизону підвищує концентрації в плазмі крові препаратів, які переважно метаболізуються цитохромом CYP2D6, зокрема тіоридазину, толтеродину, венлафаксину, атомоксетину, дезипраміну, декстрометорфану, метопрололу, небівололу, перфеназину.
У ході дослідженьin vitro в мікросомах печінки і гепатоцитах людини значущого інгібування або індукції інших ізоферментів CYP (CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP1A2, CYP3A4) не виявлено.
Очікується, що при одночасному прийомі з іншими субстратами CYP2D6 та/або іншими препаратами експозиція толперизону зростати не буде, що обумовлено різноманітністю шляхів метаболізму толперизону.
Хоча толперизон є препаратом центральної дії, ймовірність розвитку седативного ефекту при його застосуванні мала. У разі одночасного призначення з іншими міорелаксантами центральної дії необхідно розглянути питання про зниження дози толперизону.
Толперизон потенціює ефекти ніфлумінової кислоти, тому при одночасному прийомі з толперизоном дозу ніфлумінової кислоти, як і інших НПЗП, доцільно зменшити.
Особливості застосування.
Ін’єкційну форму препарату не призначати дітям.
Реакції гіперчутливості
При постмаркетинговому спостереженні при застосуванні толперизону найбільш часто повідомлялося про реакції гіперчутливості. Їх вираженість варіює від легких шкірних реакцій до тяжких системних реакцій, включаючи анафілактичний шок. Симптомами реакцій гіперчутливості можуть бути еритема, висип, кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, тахікардія, артеріальна гіпотензія або задишка.
У жінок з гіперчутливістю до інших препаратів або алергічними станами в анамнезі, ризик реакцій гіперчутливості при прийомі толперизону більш високий.
Необхідно рекомендувати пацієнтам пам’ятати про можливі алергії. Пацієнти повинні бути інформовані про те, що при появі симптомів алергії слід припинити прийом толперизону і негайно звернутися за медичною допомогою.
Після епізоду гіперчутливості до толперизону повторно призначати препарат не можна.
Препарат містить лідокаїн, тому у разі відомої гіперчутливості до лідокаїну, а також до інших амідних місцевоанестезуючих засобів Мідокалм для ін’єкцій не слід застосовувати у зв’язку з можливістю розвитку перехресних алергічних реакцій.
Допоміжні речовини
Мідокалм розчин для ін’єкцій містить метилпарагідроксибензоат (Е 218). Це може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені), а в окремих випадках - бронхоспазм.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
За даними досліджень на тваринах, толперизон не чинить тератогенної дії.
Зважаючи на відсутність значущих клінічних даних щодо застосування цього препарату, Мідокалм не слід застосовувати під час вагітності.
Оскільки невідомо, чи проникає толперизон у грудне молоко, застосування Мідокалму у період годування груддю протипоказане.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Враховуючи можливість розвитку таких симптомів, як запаморочення, сонливість, порушення уваги, епілепсія, нечіткість зору, слід з обережністю застосовувати препарат при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Тільки для парентерального введення.
Застосовувати тільки дорослим. Препарат вводити внутрішньом’язово по 100 мг двічі на день або у вигляді повільної внутрішньовенної ін’єкції по 100 мг 1 раз на день.
Ін’єкційний розчин не можна застосовувати дітям.
Тривалість лікування визначає лікар залежно від характеру перебігу захворювання та ефективності лікування.
Пацієнти з порушеннями функцій нирок
Досвід застосування препарату пацієнтам з ураженням нирок обмежений, у таких хворих відзначалася більш висока частота небажаних ефектів. У звʼязку з цим при помірному ураженні нирок рекомендується індивідуальне титрування дози з ретельним спостереженням за станом пацієнта і контролем функції нирок. При тяжкому ураженні нирок призначати толперизон не рекомендується.
Пацієнти з порушеннями функцій печінки
Досвід застосування препарату пацієнтам з ураженням печінки обмежений, у таких хворих відзначалася більш висока частота небажаних явищ. У звʼязку з цим при помірному ураженні печінки рекомендується індивідуальне титрування дози з ретельним спостереженням за станом пацієнта і контролем функції печінки. При тяжкому ураженні печінки призначати толперизон не рекомендується.
Діти.
Розчин для інʼєкцій Мідокалм не застосовувати дітям.
Передозування.
Дані щодо передозування толперизону є недостатніми.
Симптоми при передозуванні в основному можуть включати сонливість, прояви з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, біль в епігастрії), тахікардія, артеріальна гіпертензія, брадикінезія та вертиго. У важких випадках були повідомлення про судоми та кому.
Для толперизону не існує специфічного антидоту. У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.
Побічні реакції.
Побічні реакції наведені за класами систем органів відповідно до Медичного словника регу-ляторної діяльності MedDRA з використанням визначень частоти MedDRA: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100, <1/10), нечасті (≥ 1/1000, < 1/100), поодинокі (≥ 1/10000, <1/1000), рідкісні (<1/10000), невідомої частоти (не можна визначити за наявними даними).
За даними постмаркетингового спостереження, приблизно 50-60 % випадків побічних реакцій, асоційованих з прийомом толперизону, становлять реакції гіперчутливості. Більшість цих реакцій були несерйозними і проходили самостійно. Реакції гіперчутливості, що являють собою загрозу для життя, виникали в поодиноких випадках.
Каси системи органів | Часті (≥1/100, <1/10) | Нечасті (≥1/1000, <1/100) | Поодинокі (≥1/10000, <1/1000) | Рідкісні (<1/10000) |
Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи |
|
|
| Анемія Лімфаденопа-тія
|
Порушення з боку імунної системи |
|
| Реакція гіперчутливості Анафілактична реакція | Анафілактич-ний шок |
Порушення харчування та обміну речовин |
| Анорексія |
| Полідипсія |
Психічні розлади |
| Безсоння Порушення сну | Зниження активності Депресія | Сплутаність свідомості |
Порушення з боку нервової системи |
| Головний біль Запаморочен-ня Сонливість | Порушення уваги Тремор Судоми Гіпестезія Парестезія Летаргія (підвищена сонливість) |
|
Порушення з боку органів зору |
|
| Порушення зору |
|
Порушення з боку органів слуху та рівноваги |
|
| Шум у вухах Вертиго (запаморочення) |
|
Порушення з боку серця |
|
| Стенокардія Тахікардія Прискорене серцебиття Зниження артеріального тиску | Брадикардія |
Порушення з боку судинної системи
|
| Гіпотензія | Гіперемія шкіри |
|
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння |
|
| Утруднення дихання Носова кровотеча Задишка |
|
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту |
| Відчуття дискомфорту в животі Діарея Сухість слизової оболонки порожнини рота Диспепсія Нудота | Болі в епігастрії Запор Метеоризм Блювання |
|
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів |
|
| Пошкодження печінки легкого ступеня |
|
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини |
|
| Алергічний дерматит Гіпергідроз Свербіж Кропив’янка Висип |
|
Порушення з боку кістково-мʼязової системи та сполучної тканини |
| М’язова слабкість Міалгія Болі в кінцівках | Відчуття дискомфорту в кінцівках
| Остеопенія |
Порушення з боку нирок і сечовивідних шляхів |
|
| Енурез Протеїнурія
|
|
Загальні порушення та ускладнення у місці введення | Почер-воніння і потеплін-ня у місці введення | Астенія Дискомфорт Підвищена стомлюва-ність | Відчуття сп’яніння Відчуття жару Дратівливість Спрага | Відчуття дискомфорту в грудях |
Лабораторні показники
|
|
| Зниження артеріального тиску Підвищення концентрації білірубіну в крові Зміна активності печінкових ферментів Зниження кількості тромбоцитів Лейкоцитоз | Підвищення концентрації креатиніну в крові |
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі 8-15 °C в оригінальній упаковці для захисту від впливу світла.
Препарат зберігати у недоступному для дітей місці!
Несумісність.
Дані щодо дослідження сумісності відсутні, тому препарат Мідокалм не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці. Вводити окремо від інших препаратів.
Упаковка.
По 1 мл в ампулі з коричневого скла, по 5 ампул у картонній упаковці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ВАТ «Гедеон Ріхтер».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Н-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина,
Ні, Мідокалм – це не антибіотик. Жодної антимікробної активності, властивої антибіотикам, препарат не має. Толперизон – діюча речовина Мідокалму, діє на синапси нервових закінчень, розташованих у поперечносмугастих м'язах. Таким чином, Мідокалм – це засіб з вираженою міорелаксуючою дією, тобто він сприяє припиненню передачі нервового імпульсу та розслабленню скелетної мускулатури.
В інструкції до Мідокалму вказується, що препарат призначають переважно при спазмах, викликаних органічними церебральними проблемами: інсультом; розсіяним склерозом; енцефаломієлітом; ушкодженням пірамідних шляхів. Міорелаксант Мідокалм застосовується в лікуванні патологій, що супроводжуються болючими контрактурами та спазмами скелетних м'язів, спричиненими ураженням опорно-рухового апарату, у тому числі хребетного стовпа та крижа. Лікар може призначити Мідокалм при затисканні сідничного нерва, остеохондрозі, спондилоартрозах та артрозах колінних і кульшових суглобів (у складі комплексної терапії). Ще одне показання Мідокалму – лікування облітерацій периферичних кровоносних судин і порушень їхньої іннервації. У даному випадку Мідокалм призначають також у складі комплексної терапії, а не як самостійний препарат. Важливо: хоча таблетки та ін'єкційний розчин Мідокалм мають однакові показання, при гострих станах призначають ампули. Коли ж стан пацієнта нормалізується, рекомендовано перехід на таблетки.
В офіційній інструкції зазначено, що Мідокалм заборонений до застосування у дітей (в усіх випадках), а також у дорослих з гіперчутливістю до толперизону та/або до лідокаїну, якщо планується використовувати ін'єкційний розчин. Крім того, Мідокалм має й інші протипоказання: надмірна втомлюваність поперечносмугастої мускулатури (міастенія); пухлинні процеси у вилочковій залозі; декомпенсовані хвороби нирок та печінки; період грудного вигодовування. Вагітність не входить до переліку протипоказань, але в інструкції зазначено, що Мідокалм призначають вагітним лише у крайніх випадках, коли очікувана користь для жінки перевищує потенційну небезпеку для плода.
Перейти до всіх відповідейІнформація в розділі Питання та відповіді створена командою Liki24.com і заснована на офіційній інструкції виробника
Мідокалм – це ліки з міорелаксуючою дією. Вони розслабляють поперечносмугасту мускулатуру, знижуючи тим самим вираженість дискомфорту у пацієнтів із захворюваннями м'язової системи, пов'язаним з головним та спинним мозком.
Діюча речовина ліків Мідокалм – толперизон. Це Н-холінолітик, що вибірково діє на стовбур головного мозку, спинний мозок і периферичні нерви. Головний його ефект – гальмування роботи спинномозкового рефлекторного шляху та припинення передачі нервового імпульсу до поперечносмугастої мускулатури. Толперизон знижує рефлекторну збудливість м'язів, за рахунок чого зменшується їхня спастичність (гіпертонус, що перешкоджає нормальній руховій активності).
Крім того, толперизон має помірну судинорозширювальну та аналгетичну дію, що додатково полегшує стан пацієнтів з парезами, паралічами, спазмами та ригідністю м'язів.
В аптеках України ліки Мідокалм представлені у двох формах:
Ні, Мідокалм – це не антибіотик. Жодної антимікробної активності, властивої антибіотикам, препарат не має.
Толперизон – діюча речовина Мідокалму, діє на синапси нервових закінчень, розташованих у поперечносмугастих м'язах. Таким чином, Мідокалм – це засіб з вираженою міорелаксуючою дією, тобто він сприяє припиненню передачі нервового імпульсу та розслабленню скелетної мускулатури.
В інструкції до Мідокалму вказується, що препарат призначають переважно при спазмах, викликаних органічними церебральними проблемами:
Міорелаксант Мідокалм застосовується в лікуванні патологій, що супроводжуються болючими контрактурами та спазмами скелетних м'язів, спричиненими ураженням опорно-рухового апарату, у тому числі хребетного стовпа та крижа.
Лікар може призначити Мідокалм при затисканні сідничного нерва, остеохондрозі, спондилоартрозах та артрозах колінних і кульшових суглобів (у складі комплексної терапії).
Ще одне показання Мідокалму – лікування облітерацій периферичних кровоносних судин і порушень їхньої іннервації. У даному випадку Мідокалм призначають також у складі комплексної терапії, а не як самостійний препарат.
Важливо: хоча таблетки та ін'єкційний розчин Мідокалм мають однакові показання, при гострих станах призначають ампули. Коли ж стан пацієнта нормалізується, рекомендовано перехід на таблетки.
В офіційній інструкції зазначено, що Мідокалм заборонений до застосування у дітей (в усіх випадках), а також у дорослих з гіперчутливістю до толперизону та/або до лідокаїну, якщо планується використовувати ін'єкційний розчин.
Крім того, Мідокалм має й інші протипоказання:
Вагітність не входить до переліку протипоказань, але в інструкції зазначено, що Мідокалм призначають вагітним лише у крайніх випадках, коли очікувана користь для жінки перевищує потенційну небезпеку для плода.
Спосіб застосування Мідокалму залежить від його лікарської форми:
Важливо: зазвичай Мідокалм легко переноситься, але у деяких пацієнтів після уколу або прийому таблетки виникає стан, схожий на легке сп'яніння, головний біль і слабкість. Ці симптоми зникають після зниження дози або тимчасового припинення лікування.
Перші ефекти від прийому таблеток Мідокалм проявляються через 20-30 хвилин.
При парентеральному (ін'єкційному) введенні ліків фармакологічна дія проявляється ще швидше – позитивні ефекти стають помітними в середньому через 5-10 хвилин.
Ліки Мідокалм мають високий профіль клінічної безпеки, а прийом навіть високих дозувань не викликає суттєвого порушення самопочуття пацієнта. Щоб з'явилася загроза життю, необхідно за один раз прийняти дуже багато таблеток. У дослідах на щурах встановлено, що смертельна доза Мідокалму у 100 разів і більше перевищує середню терапевтичну дозу.
В інструкції до Мідокалму немає згадок про сумісність алкоголю та толперизону. Проте відомо, що вживання лікарських засобів, що містять етиловий спирт, на фоні лікування Мідокалмом не впливає на ЦНС і не веде до спотворення фармакологічної дії препарату.
Важливо! Слід пам'ятати, що ліки Мідокалм метаболізуються у печінці та виводяться нирками. На ці ж органи негативно впливає й алкоголь. Тому за його вживання під час терапії зростає ризик розвитку небажаних реакцій з боку різних органів і систем.
Найчастіше побічна дія Мідокалму проявляється у вигляді алергічної реакції. Вона зазвичай виникає у людей з непереносимістю толперизону. Основні її прояви – свербіння, печіння, почервоніння та набряк м'яких тканин, уртикарний висип. Зрідка алергія протікає на кшталт анафілактичного шоку. У цьому випадку потрібна негайна медична допомога.
З інших небажаних побічних ефектів Мідокалму слід виділити:
Порушення з боку інших органів і систем зустрічаються лише зрідка.
Тизалуд (тизанідин) – вітчизняний лікарський засіб. Належить до міорелаксантів, що впливають на тонус скелетної мускулатури за допомогою прямої дії на спинний мозок. За терапевтичними ефектами Тизалуд подібний до Мідокалму (толперизону), проте відрізняється від нього механізмом дії. Вирішувати, що краще, Тизалуд або Мідокалм, має лікар на підставі стану здоров'я пацієнта та його чутливості до того чи іншого лікарського засобу.
Сирдалуд (тизанідин) – ліки, ідентичні Тизалуду, з тією лише різницею, що вони виробляються за кордоном. Питання, що краще, Сирдалуд чи Мідокалм, залишається відкритим. Тільки лікар може врахувати ефективність препаратів за різних діагнозів та підібрати той, який дасть найшвидший та найбезпечніший результат.
Мускомед (тіоколхікозид) – турецький міорелаксант, представлений в аптеках України у вигляді капсул, розчину для ін'єкцій та крему для зовнішнього застосування. Показання для Мускомеду аналогічні Мідокалму, а різниця між препаратами полягає в механізмі дії, тому що у них різні діючі речовини. Самостійний вибір препарату заборонено: тільки лікар може сказати, що буде краще для пацієнта з його діагнозом – Мідокалм чи Мускомед.
Мелоксикам (мелоксикам) – це нестероїдний протизапальний засіб, який до міорелаксантів не має жодного відношення. Однак у ряді випадків лікар може призначити одночасно Мелоксикам та Мідокалм, щоб зменшити інтенсивність больового синдрому, спричиненого запаленням та спазмом скелетної мускулатури.
Гедеон Ріхтер (Угорщина)
Очень хорошо помогают от спазмов мышц спины. Я этими таблетками даже вылечил сидалищный нерв. Начинают работать уже через пол часа после приема.
Гедеон Ріхтер (Угорщина)
Хочу поблагодарить за быструю отправку препарата, заказал, на следующий день получил на Новой почте.
Гедеон Ріхтер (Угорщина)
Недавно прихватило спину. Невропатолог выписала Мидокалм. Препарат работает. Правда немножко желудок побаливал.
Купити Мідокалм в інших містах