Наком

Препарату має єдине показання для застосування – лікування синдрому та хвороби Паркінсона.

Завдяки комбінованому складу з двох активних речовин лікарський засіб має такі ефекти:

• Леводопа – попередник допаміну (дофаміну) – нейромедіатора, що відіграє ключову роль у передачі нервових сигналів у мозкових тканинах. При хворобі Паркінсона рівень допаміну в нервових тканинах знижується, що викликає характерні прояви (м'язова напруга, посмикування та порушення рухів). Поступаючи в організм, леводопа перетворюється на допамін і компенсує його дефіцит, покращуючи рухові функції.
• Карбідопа – використовується у комбінації з леводопою для посилення її дії. Карбідопа належить до інгібіторів периферичної декарбоксилази – ферменту, що запобігає руйнуванню леводопи у тканинах організму до того, як вона досягне мозку. Це дозволяє більшій частині леводопи потрапити в мозок і перетворитися на допамін. Карбідопа допомагає посилити та продовжити дію леводопи, зменшуючи симптоми хвороби Паркінсона.

Перед початком лікування слід ознайомитися з обмеженнями до використання лікарського засобу. Офіційна інструкція із застосування Накому містить наступні протипоказання:

• підвищена чутливість до препарату;
• психози;
• патологія серця та судин – порушення ритму, гостре порушення серцевого кровообігу, серцева недостатність;
• тяжка ниркова недостатність;
• деякі хвороби – синдром Кушинга, феохромоцитома, гіпертиреоз;
• злоякісні новоутворення шкіри;
• тяжка печінкова недостатність;
• закритокутова глаукома;
• одночасний прийом з інгібіторами моноаміноксидази (МАО).

Важливо! Необхідно звернутися до лікаря для більш точної інформації про протипоказання Накому з урахуванням супутніх хвороб та особливостей організму.

Дозування та схема прийому Накома підбираються залежно від тяжкості захворювання, наявності супутніх патологій та реакції організму на лікування.

Щоб підібрати найменше ефективне дозування, таблетки можна ділити навпіл по розділовій лінії. Для досягнення максимального результату лікування важливо приймати препарат щодня, без перерв.

Загальні рекомендації, наведені в інструкції із застосування Накому:

• Якщо пацієнт не отримував леводопу раніше – початкова доза Накому становить 1/2 таблетки один раз або двічі на день після їди. Якщо дозування леводопи недостатнє для отримання очікуваного ефекту – необхідно поступово збільшувати дозу, додаючи по 1/2 таблетки щодня або через день. Терапевтичний ефект зазвичай настає вже за добу, часто після першої дози.
• Якщо пацієнт вже приймає леводопу – перед початком лікування Накомом слід припинити прийом леводопи та через 12 годин перейти на новий препарат (або через 24 години – при прийомі пролонгованих форм). Добова доза Накому має становити приблизно 1/5 частину попередньої добової дози леводопи.
• Якщо було пропущено прийом препарату – не слід приймати подвійну дозу. Рекомендується випити наступну таблетку у звичайний час, якщо інше не вказано лікарем.

Важливо! Не можна змінювати дозування або припиняти прийом Накому без попереднього узгодження з лікарем. Різке скасування може спричинити загострення хвороби.

Препарат Наком зазвичай рекомендується приймати під час їди або після неї. Прийом ліків разом із їжею зменшує частоту виникнення побічних ефектів, пов'язаних із порушенням травлення (нудота, дискомфорт).

Безпосередньо Наком не випускається у пролонгованій формі (ретард). Однак в аптеках представлені інші препарати з тривалим вивільненням активної речовини, наприклад Левоком ретард Асіно (Швейцарія), що містить леводопу і карбідопу.

Наком (леводопа / карбідопа) та Мадопар (леводопа / бенсеразид) належать до комбінованих протипаркінсонічних препаратів і використовуються у схемах терапії хвороби Паркінсона. 

Обидва препарати містять леводопу, проте вони відрізняються додатковими компонентами:

• Наком містить карбідопу, інгібітор периферичної декарбоксилази. Цей фермент запобігає розпаду леводопи в тканинах, що дозволяє більшій її частині досягти мозку та підвищити ефективність терапії;
• Мадопар містить бенсеразид, інгібітор периферичної декарбоксилази. Бенсеразид також запобігає розпаду леводопи в периферичних тканинах, збільшуючи її доступність для мозку.

Обидва препарати збільшують ефективність леводопи та зменшують симптоми хвороби Паркінсона. Вибір між Накомом і Мадопаром здійснюється лікарем залежно від індивідуальних особливостей організму пацієнта та його чутливості до препарату.