Пантасан ціна в Києві

Цей препарат використовується для лікування кислотозалежних захворювань та їхніх ускладнень. В інструкції із застосування Пантасану перераховані такі показання до його призначення:

• виразка шлунку й дванадцятипалої кишки;
• рефлюкс-езофагіт;
• синдром Золлінгера-Еллісона (пухлина підшлункової залози, що секретує гормон гастрин);
• інші гіперсекреторні (пов'язані з підвищеним утворенням соляної кислоти) стани.

У показаннях до застосування таблеток Пантасан також зазначено, що препарат використовують для ерадикації (знищення) бактерій Helicobacter pylori у складі комплексної терапії з антибіотиками. Ці мікроорганізми спричиняють розвиток виразкової хвороби шлунку й дванадцятипалої кишки.

Також Пантасан може застосовуватися при гастропатії (запаленні шлунку), спричиненій прийомом нестероїдних протизапальних засобів, для лікування й профілактики ерозивно-некротичних уражень слизової оболонки шлунку при гострому панкреатиті.

Пантасан блокує секрецію соляної кислоти, усуває симптоми захворювання, дає змогу досягти повного одужання й запобігти рецидивам. Він має найбільш тривалу кислотосупресивну здатність порівняно з іншими інгібіторами протонної помпи: ефект ліків зберігається до 48 годин. Також Пантасан вважається одним з найбільш безпечних препаратів з групи інгібіторів протонної помпи: побічні ефекти при лікуванні спостерігаються менш ніж у 0,8% випадків.

Препарати групи інгібіторів протонної помпи, зокрема Пантасан, гастроентерологи включають до курсу ерадикації Н. pyloriдля підвищення ефективності лікування. Пантопразол найменшою мірою (порівняно з іншими ліками з цієї групи) впливає на метаболізм антибактеріальних препаратів і одночасно посилює їхню дію через виражене зниження кислотності в шлунку (що перешкоджає руйнуванню антибіотиків у шлунково-кишковому тракті).

Таблетки приймають внутрішньо, ковтаючи цілими. Їх не потрібно розжовувати чи подрібнювати. Препарат рекомендується запивати водою.

Зверніть увагу: згідно з інструкцією прийом їжі не впливає на біодоступність препарату.

Пантасан у вигляді ліофілізованого порошку призначений для приготування розчину для внутрішньовенного введення. Цю лікарську форму пантопразолу слід використовувати тільки в тих випадках, коли пероральне застосування (прийом таблеток) неможливе. Інфузія має виконуватися повільно впродовж 2-15 хвилин.

Важливо! Після 7 днів внутрішньовенного введення пантопразолу рекомендується переходити на прийом таблеток Пантасан.

Дозування й тривалість лікування пантопразолом залежать від діагнозу та відповіді пацієнта на терапію, що проводиться. Для терапії рефлюкс-езофагіту дорослі й діти віком від 12 років приймають 1 таблетку (40 мг) Пантасану на день. У деяких випадках доза може бути збільшена до 2 таблеток (80 мг) на добу, особливо якщо інші препарати групи інгібіторів протонної помпи є недостатньо ефективними.

Стандартна тривалість лікування рефлюкс-езофагіту становить 4 тижні. Якщо за цей час не настало значного покращення, лікарі продовжують курс ще на місяць.

Для лікування виразки шлунку й дванадцятипалої кишки добова доза становить 1 таблетку (40 мг) Пантасану. За неефективності інших інгібіторів протонної помпи (попереднє лікування) дозу можна подвоїти до 2 таблеток (80 мг) на добу. Курс терапії при виразці шлунку триває 4 тижні, виразці дванадцятипалої кишки – 2 тижні. Якщо одужання не відбулося, можна збільшити тривалість застосування Пантасану вдвічі: при виразці шлунку до 8 тижнів, при виразці дванадцятипалої кишки – до 4 тижнів.

Для лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших гіперсекреторних станів добова доза Пантасану складає 2 таблетки (80 мг). За необхідності її можна збільшувати або зменшувати залежно від рівня кислотності в шлунку.

Зверніть увагу: добову дозу вище 80 мг слід розділяти на два прийоми. Можливе тимчасове підвищення дози до 160 мг для адекватного контролю секреції кислоти. Тривалість застосування Пантасану при синдромі Золлінгера-Еллісона не обмежена й визначається клінічною ситуацією.

Важливо! Пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки потребують зниження дозування Пантасану до 20 мг на добу.

Залежно від чутливості збудника до антибіотиків розрізняють три схеми ерадикації з використанням різних протимікробних препаратів (амоксицилін, кларитроміцин, метронідазол та інші). Однак Пантасан завжди слід приймати по 1 таблетці (40 мг) двічі на день.

Зверніть увагу: другу таблетку Пантасану потрібно прийняти ввечері за 1 годину до їди.

Курс лікування зазвичай триває 7 днів, за необхідності він може бути збільшений до 10-14 днів, але загальна тривалість не має перевищувати двох тижнів.

Пантасан у вигляді порошку для приготування розчину не застосовують за підвищеної чутливості до діючої речовини та похідних бензімідазолу, Також його не призначають вагітним, жінкам у період лактації та дітям молодше 18 років.

Таблетки Пантасан протипоказані за індивідуальній чутливості до пантопразолу, похідних бензімідазолу, дітям молодше 12 років. Їх не застосовують спільно з атазанавіром і при комбінованому лікуванні для ерадикації Н. pylori в пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю середнього або тяжкого ступеня.

В Україні зареєстровані такі аналоги Пантасану, що містять пантопразол: Проксіум, Пантопразол-Фармекс, Улсепан, Пантопразол-Тева, Нольпаза, Паноцид, Контролок, Пульцет, Золопент, ПанГастро.

Також за непереносимості пантопразолу можлива заміна Пантасану на інші інгібітори протонної помпи (омепразол, езомепразол, рабепразол, лансопразол), але корекцію терапії може проводити тільки лікар з урахуванням історії хвороби та особливостей пацієнта.