Силібор

Діюча речовина препарату силімарин є сумішшю чотирьох речовин (ізомерів флавонолігнанів) – силібініну, силікристину, силідіаніну та ізосилібініну.

Його основні фармакотерапевтичні ефекти:

• гепатопротекторний. Силібор стабілізує мембрани клітин печінки (гепатоцитів) і гальмує проникнення в них токсинів;
• антитоксичний. Ліки взаємодіють з вільними радикалами та зменшують їхню токсичність через трансформацію в безпечніші хімічні сполуки;
• синтетичний. Завдяки силімарину посилюється синтез фосфоліпідів і білків у пошкоджених гепатоцитах, що сприяє їхньому швидкому відновленню (регенерації).

На тлі лікування Силібором відзначаються:

• покращення загального стану пацієнта;
• зменшення симптомів, пов'язаних з пошкодженням печінки (слабкість, дискомфорт у правому підребер'ї, порушення апетиту, свербіння шкіри, нудота й блювання);
• нормалізація біохімічних показників крові (зниження рівнів трансаміназ, білірубіну та його фракцій, лужної фосфатази).

Зверніть увагу: в інструкції зазначено, що тривале застосування Силібору збільшує виживання за тяжкого захворювання печінки – цирозу.

Інструкція із застосування Силібору 35, Сілібору Форте й Силібору Макс повідомляє, що основне показання до їхнього призначення – це різні токсичні ураження печінки. Лікарі використовують препарат для підтримувальної терапії при хронічних гепатитах (зокрема вірусних, алкогольних і медикаментозних), а також при цирозі.

Силібор застосовують для лікування дорослих і дітей віком від 12 років. Рекомендовані дозування:

• Силібор 35 – по 1-2 таблетки 3 рази на день;
• Силібор Форте – по 2 капсули 3 рази на добу;
• Силібор Макс – по 1 капсулі тричі на день.

Важливо! Таблетки й капсули Силібор не можна розжовувати. Їх потрібно ковтати цілими, запиваючи достатньою кількістю води.

Усі препарати лінійки Силібор треба приймати перед їдою.

Цей препарат застосовується курсом, його середня тривалість становить три місяці. Однак лікар може змінювати схему терапії, враховуючи діагноз, тяжкість стану пацієнта, зміну лабораторних показників крові та відповідь на прийом Силібору.

Інструкція попереджає, що відмова від спиртних напоїв підвищує ефективність терапії. Етанол негативно впливає на печінку: ушкоджує її клітини й погіршує функцію органу.

Оскільки дані щодо ефективності й безпеки силімарину в період виношування дитини та грудного вигодовування відсутні, приймати його вагітним і жінкам, що годують, не слід.

Прийом Силібору рідко спричиняє небажані реакції. Однак іноді пацієнти можуть відзначати:

• нудоту й блювання;
• печію;
• дискомфорт у ділянці шлунку;
• розлади випорожнень – діарею (пронос);
• задишку;
• збільшення об'єму сечі, що виділяється (діурезу).

Важливо! Як і будь-який інший лікарський засіб, Силібор може спричинити алергію. Зазвичай вона проявляється шкірним свербінням і висипаннями (зокрема кропив’янкою).

Якщо в пацієнта спостерігаються вестибулярні порушення (наприклад, нестійкість, запаморочення), прийом Силібору може їх посилити.

Інструкція із застосування повідомляє, що досі випадків передозування силімарином зареєстровано не було. Якщо пацієнт з якоїсь причини перевищив рекомендовану дозу Силібору, потрібно викликати блювання, промити шлунок і прийняти активоване вугілля.

Ці ліки не застосовують за підвищеної чутливості пацієнта до основного або допоміжних компонентів Силібору. Також лікарі не призначають його при гострих отруєннях (незалежно від причини).

Силібор, Карсил і Дарсіл – це препарати з групи гепатопротекторів, які містять силімарин. Однак вони відрізняються лікарськими формами та концентрацією діючої речовини.

Карсил випускається в таблетках по 22,5 мг і капсулах по 90 мг силімарину (Карсил Форте). Дарсіл в аптеках України представлений лише таблетками по 22,5 мг №30, 50 і 100 в упаковці. Всі ці препарати не застосовуються для лікування дітей віком до 12 років.

Який гепатопротектор вибрати, визначає лікар з урахуванням діагнозу та історії хвороби.