Сульбактомакс: Індія

Інструкція до антибіотика Сульбактомакс містить такі показання:

• захворювання нижніх відділів респіраторного тракту (трахея, бронхи, легені);
• бактеріальні інфекції шкірних покривів і м'яких тканин;
• інфекції ЛОР-органів;
• бактеріальні інфекції органів сечовивідної системи;
• інфекційні ураження суглобів і кісток;
• бактеріальне ураження абдомінальних органів (перитоніт, інфекції жовчовивідних шляхів);
• бактеріальний менінгіт;
• сепсис.

Крім того, можливе застосування препарату Сульбактомакс з профілактичною метою для запобігання розвитку бактеріальних ускладнень після хірургічних втручань.

Важливо! Сульбактомакс не призначається людям, в анамнезі яких є випадки анафілактичних реакцій на цефтріаксон або будь-які інші бета-лактамні антибіотики. Препарат також протипоказаний пацієнтам з виразковим колітом, ентеритом або колітом, що виник на тлі прийому медикаментів.

Ліки Сульбактомакс можна вводити:

• внутрішньом'язово (разом з лідокаїном і лише після проведення внутрішньошкірної проби!);
• внутрішньовенно у вигляді крапельниць чи струминних вливань.

Дозування та тривалість застосування препарату лікар підбирає виходячи з віку пацієнта та виду інфекції. Загальні рекомендації щодо застосування Сульбактомаксу:

Діти віком від 12 років та дорослі пацієнти. Їхня середньодобова доза – 1-2 г Сульбактомаксу у перерахунку на цефтриаксон (тобто 2-4 флакона, залежно від їхнього об'єму). Препарат вводиться один раз на добу. Максимальне добове дозування – 4 г.

Немовлята від 2 тижнів і діти до 12 років – добове дозування підбирається з розрахунку 20-80 мг/кг/добу, але не більш ніж 2 г у перерахунку на цефтриаксон. Якщо вага дитини перевищує 50 кг, їй призначається доросла доза.

Немовлята до 2-тижневого віку. Доза розраховується, виходячи з маси тіла – по 20-50 мг/кг/добу (у перерахунку на цефтриаксон).

Якщо потрібно внутрішньовенно ввести 50 мг/кг чи більше у перерахунку на цефтриаксон, це потрібно робити лише краплинно. Найменші обсяги допускається вводити внутрішньом'язово або внутрішньовенно струминно.

Важливо! Антибіотик Сульбактомакс призначається лише після визначення чутливості до нього виділених мікроорганізмів.

Сульбактомакс слід вводити відразу після розведення. Максимальний термін зберігання розведеного порошку – не більш ніж 6 годин без холодильника або 1 добу в холодильнику.

Якщо препарат вводиться у м'яз, його розводять водою для ін'єкцій (5 мл) або 1% лідокаїном (3,5мл).

При внутрішньовенному струминному введенні потрібне розведення ліків у 10 мл води для ін'єкцій. Укол робиться повільно протягом декількох хвилин.

Якщо необхідна крапельниця із сульбактамом, розводити Сульбактомакс можна наступними рідинами:

• фізіологічним розчином натрію хлориду 0,9%;
• розчином 5% глюкози;
• комбінацією розчинів 5% глюкози та 0,9% натрію хлориду;
• водою для ін'єкцій.

Важливо! При внутрішньовенному введенні забороняється розводити Сульбактомакс розчинниками, які містять кальцій (наприклад, розчином Рінгера чи розчином Гартмана), або додавати суміші для парентерального харчування.

Якщо є необхідність у введенні рідин, що містять кальцій, робити це слід після введення антибіотика Сульбактомакс в іншу ділянку тіла.

Розчин з лідокаїном протипоказано вводити внутрішньовенно.

Перед застосуванням препарату необхідно провести пробу чутливості. Якщо використовується лідокаїн для ін'єкцій, то на нього теж потрібно попередньо провести пробу.

Препарат із крайньою обережністю застосовують під час вагітності, особливо у першому триместрі – необхідно зважити ризик і користь від лікування Сульбактомаксом.