Сульфадиметоксин

У різних джерелах Сульфадиметоксин називається антибіотиком або протимікробним засобом. Це сульфаніламідний препарат, протимікробний бактеріостатичний засіб, що уповільнює або зупиняє зростання і розвиток бактерій. Чинить тривалу дію, механізм якої схожий з дією деяких антибіотиків.

Препарат використовують для лікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами. Механізм дії активної речовини ґрунтується на його бактеріостатичному ефекті (уповільнення чи зупинка зростання бактерій). Препарат активний щодо:

• стрептококів;
• стафілококів;
• пневмококів;
• кишкової палички;
• клебсієли;
• коринебактерії;
• дифтерійної палички;
• протею;
• хламідій.

Важливо! Бактерії, резистентні (стійкі) до інших сульфаніламідів, зазвичай не сприйнятливі до Сульфадиметоксину.

Показання до застосування Сульфадиметоксину:

• ЛОР-захворювання – тонзиліт, отит, гайморит;
• респіраторні бактеріальні інфекції – бронхіт, пневмонія;
• гострі кишкові інфекції (ГКІ) – дизентерія, шигельоз;
• запалення сечо- та жовчовивідних шляхів;
• менінгіт;
• специфічні ураження шкіри і слизових оболонок – гонорея, бешихове запалення, піодермія, інфіковані рани;
• токсоплазмоз;
• трахома – інфекційне захворювання очей, що викликається бактерією Chlamydia trachomatis, призводить до порушення зору та сліпоти;
• малярія (резистентні форми) – застосування показано у складі комплексної терапії з препаратами від малярії.

Таблетки приймають перорально, запиваючи водою.

Сульфадиметоксин належить до сульфаніламідів тривалої дії, всмоктується повільно - найвища концентрація в крові відзначається через 8-12 годин (період напіввиведення дорівнює 16 годин). Це дає можливість приймати таблетки 1 раз на добу, дотримуючись інтервалу між прийомами 24 години – тобто пити Сульфадиметоксин слід в один і той самий час.

Важливо! Якщо з будь-якої причини прийом чергової дози був пропущений – у наступний прийом не треба подвоювати кількість препарату.

Під час лікування необхідно дотримуватися деяких рекомендацій щодо застосування Сульфадиметоксину:

• пити більше рідини, щоб не допустити кристалурії (сольового діатезу – скупчення в сечі кристалічних включень) і уролітіазу (відкладення солей, утворення каменів);
• уникати перебування на сонці та іншого впливу ультрафіолету (солярій, УФ-лампи);
• регулярно перевіряти рівень глюкози у крові у пацієнтів з цукровим діабетом;
• небажано застосовувати Сульфадиметоксин людям старше 65 років через підвищений ризик побічних ефектів.

За одночасного застосування з низкою лікарських засобів сульфадиметоксин вступає у взаємодію, що призводить до посилення або зниження терапевтичного ефекту. Наприклад:

• бактерицидні антибіотики (пеніцилінового ряду і цефалоспорини) знижують ефективність Сульфадиметоксину;
• сам Сульфадиметоксин потенціює (підсилює) дію нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП);
• під час лікування Сульфадиметоксином знижується дія пероральних контрацептивів (протизаплідних таблеток).

У педіатрії таблетки призначають дітям від 3 років. Дозування розраховується виходячи з маси тіла дитини. Слід пам'ятати, що препарат є рецептурним і приймати його можна тільки за призначенням педіатра.

Препарат призначають за схемою: першого дня приймається початкова (“ударна”, подвійна) доза, у наступні дні – підтримуюча:

• дітям від 3 до 12 років початкове дозування – 25 мг/кг маси тіла, потім – 12,5 мг/кг;
• дітям від 12 років – 1 г (2 таблетки) у перший день та 0,5 г (1 таблетка) в усі наступні;
• дорослим початкова доза – 1-2 г (2-4 таблетки), підтримуюча – 0,5-1 г.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання і становить у середньому від 1 до 2 тижнів.

У цих випадках препарат приймають виключно за призначенням лікаря – за наявності супутньої бактеріальної інфекції, оскільки він не впливає на віруси, що спричиняють ГРВІ та грип.

Ангіна – це гострий тонзиліт, інфекційне захворювання, що супроводжується запаленням мигдаликів глоткового лімфоїдного кільця. Найчастіше ангіну викликають стафілококи і стрептококи, до яких активний Сульфадиметоксин. Ангіна небезпечна серйозними ускладненнями, але призначати антибактеріальне лікування має право лише лікар.

Лікарі можуть використовувати препарат у терапії та профілактиці різних інфекційно-запальних захворювань порожнини рота, пульпи, періодонту – найчастіше у комплексі з місцевими лікарськими засобами (полоскання, аплікації та ін.).

Сульфадиметоксин проникає крізь плаценту, а також потрапляє у грудне молоко.

Препарат протипоказаний вагітним і жінкам, які годують груддю.

Протипоказання до застосування препарату:

• вік до 3 років;
• вагітність і ГВ;
• підвищена індивідуальна чутливість до діючих та/або допоміжних речовин;
• алергічні реакції на сульфаніламіди в анамнезі;
• порушення функції нирок та/або печінки (недостатність);
• тяжкий дерматит.

З повним переліком протипоказань можна ознайомитися в інструкції із застосування Сульфадиметоксину таблеток.

Важливо! Іноді у деяких пацієнтів, які приймають Сульфадиметоксин, можуть виникати головний біль, запаморочення, сонливість, пошкодження зорового нерва – так звана оптична нейропатія. Враховуючи можливі побічні ефекти, слід на час лікування відмовитися від керування транспортними засобами і виконання роботи, яка потребує підвищеної уваги.

У переліку побічних ефектів, які можуть виникати при застосуванні препарату, вказані алергічні реакції: набряк язика і губ, порушення ковтання, анафілактичні реакції. Також можливі специфічні побічні ефекти – кристалурія, яка проявляється болем у ділянці попереку та зміною кольору сечі.

Спільне застосування сульфаніламідів та алкогольних напоїв викликає антабусний ефект – гостру інтоксикацію внаслідок інгібування (гальмування) ферментів, що беруть участь у виведенні алкоголю з організму, і накопичення токсичних речовин.

Це сульфаніламідні антибактеріальні препарати зі схожими фармакотерапевтичними властивостями і показаннями до застосування. Відмінність полягає у тривалості виведення діючих речовин. Сульфадиметоксин – препарат пролонгованої дії, він приймається 1 раз на добу, а Сульфадимезин – короткої, його приймають 4-6 разів на день.