Скипидарна мазь

Діюча речовина у складі скипидарної мазі – очищена терпентинова олія (Oleum terebinthinae rectificatum). Це ефірна олія, яку одержують зі смоли деяких сосен. Вона є прозорою безбарвною рідиною з сильним різким запахом.

Крім терпентинової олії, до складу скипидарної мазі входять допоміжні речовини: парафін, вода, емульгатор.

Мазь використовують у комплексній терапії больового синдрому, що виникає внаслідок:

• невралгій – захворювань периферичних нервів;
• міозитів – запальних уражень скелетної мускулатури;
• артритів – запальних уражень суглобів.

Позитивні результати за згаданих вище захворювань досягаються за рахунок ефектів скипидару:

• протизапального – зменшення активності запального процесу у місці застосування;
• знеболювального – зниження вираженості больових відчуттів в ураженому м'язі або суглобі;
• відволікаючого – молекули терпентинової олії здатні проникати крізь верхні шари шкіри до нервових рецепторів, розташованих у дермі, і зігріваюче впливати на них.

Також скипидар ефективно знищує різні мікроорганізми, що зумовлює його антисептичний ефект.

Важливо! Скипидарна мазь застосовується для лікування суглобів, м'язів чи невралгій у комплексі з іншими лікарськими засобами. Монотерапія може не надати очікуваних результатів.

Від чого ще допомагає скипидарна мазь? В інтернеті часто зустрічаються відгуки про “нетрадиційне” застосування скипидарної мазі: для лікування тріщин на п'ятах і покращення їхнього стану. Але цього показання немає в інструкції до препарату – тому, враховуючи можливі протипоказання, покращувати стан п'ят варто більш підхожими засобами.

Інструкція із застосування скипидарної мазі містить такі рекомендації:

• частота використання – 2-3 рази на день. Скипидарною маззю розтирають ділянку над пошкодженим суглобом чи м'язом;
• тривалість застосування є індивідуальною та має визначатися лікарем, залежно від тяжкості ураження.

Важливо! Препарат використовують виключно зовнішньо, при цьому шкірні покриви мають бути неушкодженими. Наносити мазь на слизові оболонки не можна.

Застосування скипидарної мазі за запальних захворювань дихальної системи (бронхітів, пневмоній), що супроводжуються кашлем, не прописано в інструкції до препарату, тому воно може бути небезпечним для здоров'я.

Лікарський засіб здатний чинити небажані побічні ефекти і за неправильного використання призводити до серйозних наслідків.

В основі побічних явищ, які можуть виникнути при застосуванні скипидарної мазі, лежить гіперреакція імунної системи. Усі вони поділяються на 2 види:

• місцеві алергічні реакції – супроводжуються свербінням, набряком, почервонінням шкіри, висипом у місці застосування препарату;
• генералізовані алергічні реакції – виникають зрідка, але включають не тільки шкірні прояви, а й реакцію з боку внутрішніх органів.

Описано випадки зниження артеріального тиску, тахікардії, непритомності, судом, задишки.

Захворювання та стани, за яких не можна використовувати скипидарну мазь:

• тяжкі захворювання нирок, печінки;
• пошкоджена шкіра у місцях планованого нанесення мазі;
• алергічні реакції на терпентинову олію або інші компоненти, що входять до складу.

В інструкції із застосування скипидарної мазі зазначено, що її використання під час вагітності, а також при грудному вигодовуванні (ГВ) протипоказано.

Через відсутність даних про проникнення компонентів мазі через плацентарний бар'єр, а також у грудне молоко, препарат вважається потенційно небезпечним для здоров'я плода / немовляти.