Зиоміцин

У сучасній медичній практиці препарат може бути призначений пацієнтам з бактеріальними інфекціями:

• ЛОР-органів – гайморитом й іншими синуситами, тонзилітом, фарингітом, середнім отитом;
• дихальних шляхів – запаленням легенів, бронхітами;
• м'яких тканин і шкіри – імпетиго, мігруючою еритемою тощо;
• сечостатевої сфери – уретритами (запаленнями уретри) та цервіцитами (запаленнями шийки матки).

ВАЖЛИВО! Зиоміцин – це антибіотик, а тому самостійне його застосування заборонено: лікування має призначати і контролювати лікар.

Таблетки приймаються один раз на добу незалежно від прийомів їжі. Їх потрібно ковтати цілими, не розкушуючи, запиваючи достатньою кількістю води.

Між прийомами таблеток витримують інтервал у 24 години. Якщо пацієнт пропустив прийом ліків, потрібно якомога швидше прийняти таблетку, а для подальшого прийому знову витримувати добовий інтервал.

Препарат призначається дорослим і дітям з масою тіла більше 45 кг. Добова доза і тривалість прийому залежать від локалізації та виду інфекції:

• якщо це шкіра, м'які тканини, дихальні шляхи або ЛОР-органи – призначають 500 мг на добу протягом 3 днів;
• мігруюча еритема – 1000 мг азитроміцину у першу добу і по 500 мг з другого по п'ятий день;
• сечостатеві інфекції – 1000 мг одноразово.

Інструкція із застосування препарату Зиоміцин не містить згадок про заборону вживання алкогольних напоїв. Але потрібно відзначити, що печінка відповідальна за переробку як етанолу (етилового спирту), так і азитроміцину, який виводиться з жовчю. З цієї причини антибіотик з обережністю призначається пацієнтам з важкими хворобами печінки.

І алкоголь, й азитроміцин здатні призвести до порушень у роботі печінки. Тому від вживання алкогольних напоїв на тлі лікування Зиоміцином краще відмовитися, щоб не створювати додаткового навантаження на цей життєво важливий орган.

Під час виношування дитини призначення Зиоміцину небажане. Вагітним він призначається тільки за життєвими показаннями. Прийом препарату для матерів-годувальниць можливий, він у невеликій кількості потрапляє у грудне молоко і є безпечним для дитини.