Глюкованс: Merck

В інструкції із застосування Глюковансу вказане основне показання для його призначення – лікування цукрового діабетудругого типу в пацієнтів, які раніше отримували метформін і глібенкламід у відповідних дозах.

Метформін і глібенкламід діють на організм по-різному, але їхні фармакотерапевтичні ефекти комплементарні (доповнюють один одного).

Метформін – це речовина з групи бігуанідів, він підвищує чутливість тканин до інсуліну, уповільнює всмоктування глюкози в кишечнику та пригнічує розпад глікогену й утворення глюкози в печінці. Глібенкламід належить до похідних сульфонілсечовини, він стимулює секрецію інсуліну клітинами підшлункової залози.

Таблетки Глюкованс приймаються всередину під час їди. Дозу препарату ендокринолог визначає індивідуально. Рекомендується розпочинати терапію з однієї таблетки 500/5 мг на добу (якщо не вдається знизити рівень глікемії іншим способом) і кожні 2 тижні збільшувати дозування Глюковансу за потреби.

Важливо! Не слід приймати більш ніж 3 таблетки Глюкованс 500/5 мг або 6 таблеток Глюкованс 500/2,5 мг на добу. В окремих випадках лікарі можуть призначити пацієнту 4 таблетки Глюкованс 500/5 мг на день.

Під час терапії Глюковансом необхідно контролювати глікемію (за допомогою глюкометра) й регулярно визначати рівень глікованого гемоглобіну.

Ні. Ендокринологи іноді призначають метформін у складі комплексної терапії ожиріння, але глібенкламід може застосовуватися тільки для зниження рівня цукру в крові.

Зверніть увагу: адекватна медикаментозна терапія цукрового діабету в поєднанні з фізичними навантаженнями й правильним харчуванням часто призводить до нормалізації маси тіла. Однак для схуднення Глюкованс не призначається.

Ні. Алкоголізм і отруєння етанолом – протипоказання до прийому антидіабетичного препарату.

Небажані реакції на тлі терапії цим препаратом зумовлені побічною дією метформіну та глібенкламіду. Хоча за відгуками (на сайті Отзовик і форумах) Глюкованс зазвичай добре переноситься, часто пацієнти відзначають неприємні симптоми з боку ШКТ:

• відсутність апетиту;
• нудоту й блювання;
• пронос;
• біль в животі.

Також на тлі лікування Глюковансом можливий розвиток гіповітамінозу В12 й зниження рівня цукру в крові – гіпоглікемія. У важких випадках вона призводить до втрати свідомості й навіть коми. Основні ознаки гіпоглікемії: відчуття голоду, слабкість, пітливість, тремтіння ніг, рук і тіла, зміни поведінки.

Згідно з інструкцією із застосування Глюкованс не призначають за наступних захворювань і станів:

• цукровий діабет першого типу (інсулінозалежний);
• гострий метаболічний ацидоз (закислення крові, пов'язане з порушенням обміну речовин);
• діабетична прекома;
• тяжкі порушення роботи нирок;
• зневоднення, тяжкі інфекційні хвороби, шок та інші стани, за яких значно зростає ризик ураження нирок з розвитком їхньої гострої недостатності;
• період вагітності та лактації;
• алкоголізм і гостре отруєння етанолом, порушення роботи печінки та інші.

В аптеках України продаються препарати, що містять глібенкламід і метформін, проте вони відрізняються концентрацією діючих речовин:

• Глібомет 400/2,5 мг;
• Глібофор 500/5 мг.

Визначити, які ліки потрібні конкретному пацієнту, може лише ендокринолог.

Метформін – це «стартовий» препарат для лікування цукрового діабету другого типу (в поєднанні з дієтою та адекватними фізичними навантаженнями). Якщо за його допомогою не вдається досягти необхідного рівня глікемії, лікарі доповнюють терапію другим цукрознижувальним препаратом – наприклад, глибенкламідом.

Ці препарати не взаємозамінні й порівнювати їхню ефективність не можна, для призначення кожного з них є певні показання.

Діюча речовина Глюкофажу – метформін, препарат випускається в таблетках по 500 мг, 850 мг і 1000 мг. Він не стимулює виділення інсуліну клітинами підшлункової залози, а лише підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну й уповільнює всмоктування глюкози в кишечнику.

Що необхідно пацієнту – Глюкованс чи Глюкофаж, визначає ендокринолог.