Рапіра - інструкція, склад, спосіб застосування

В аптеках України ліки Рапіра продаються у вигляді порошку для приготування розчину для прийому внутрішньо, а також шипучих таблеток Рапіра Ефертаб 600, що містять по 600 мг ацетилцистеїну.

Порошок розфасований у пакетики (саше) різної ваги та дозування основної діючої речовини:

• Рапіра 100 – саше по 0,5 г, що містять 100 мг ацетилцистеїну;
• Рапіра 200 – саше по 1 г, 200 мг ацетилцистеїну;
• Рапіра 600 – саше по 3 г, 600 мг ацетилцистеїну.

Зверніть увагу: станом на січень 2024 р. Рапіра 100 відсутня в українських аптеках.

Ліки від кашлю Рапіра належать до безрецептурних. Виготовляє їх українська фармацевтична компанія "Фармак".

Список показань до застосування препарату досить великий, але всі захворювання обмежуються дихальною системою і станами, за яких утворюється густе мокротиння, яке важко відкашлюється.

В інструкції із застосування порошку Рапіра як показання вказані патології, що супроводжуються підвищеним виділенням мокротиння.

Також ацетилцистеїн, що входить до складу порошку від кашлю Рапіра, є антидотом при передозуванні парацетамолом. Ліки знижують токсичність парацетамолу і виводять його з організму разом з жовчю.

Важливо! Порошок Рапіра 100 та Рапіра 200 можна використовувати у лікуванні дітей віком від 2 років, а порошок і шипучі таблетки Рапіра 600 можна застосовувати лише з 12-річного віку.

Порошок має апельсиновий аромат і легкий сірчаний запах, що вважається нормою.

Щоб приготувати одну порцію напою, вміст одного пакетика необхідно розчинити в третині склянки кип'яченої води, ретельно перемішати і випити без прив'язки до їди.

Важливо: після розведення порошку розчин слід випити негайно.

Кількість пакетиків на день залежить дозування препарату та віку пацієнта.

Порошок від кашлю Рапіра 100 та Рапіра 200:

• діти 2-6 років – 200-400 мг на добу, поділені на 1-3 прийоми;
• 6-18 років – 400-600 мг, поділені на 1-3 прийоми.

Інформація про те, як приймати Рапіра 600 (порошок), міститься в інструкції із застосування. Діти старше 12 років і дорослі пацієнти повинні приймати по 1 пакетику на добу. Вміст саше розчиняють у кип'яченій воді й одразу ж випивають.

Важливо: порошок від кашлю Рапіра не можна приймати разом з протикашльовими препаратами. Муколітики, до яких належить і Рапіра, розріджують мокротиння, а протикашльові засоби пригнічують кашель. Внаслідок спільного прийому розвивається мукостаз (застій мокротиння у бронхах).

Шипучі таблетки Рапіра Ефертаб 600 дорослим і дітям віком від 12 років рекомендується приймати наступним чином: одну таблетку розчинити в ⅓ склянці кип'яченої води та випити. Кратність прийому – 1 раз на добу.

Тривалість курсу лікування в усіх випадках визначається лікарем на підставі захворювання та ступеня тяжкості його симптомів.

Приймати будь-яку форму препарату заборонено при відомій гіперчутливості до ацетилцистеїну або будь-якої з допоміжних речовин.

Заборонено приймати Рапіра 600 дітям до 12 років як засіб для лікування кашлю. Проте вік до 12 років не є протипоказанням для застосування при лікуванні передозування парацетамолом.

Заборонено приймати Рапіра 100 та Рапіра 200 дітям віком до 2 років.

До протипоказань також належать:

• вагітність і грудне вигодовування (не рекомендується);
• виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення;
• кровохаркання;
• легенева кровотеча.

Пацієнти з бронхіальною астмою під час лікування препаратом повинні перебувати під суворим наглядом через можливий розвиток бронхоспазму.

З обережністю слід приймати Рапіру пацієнтам з виразкою шлунка та 12-палої кишки в анамнезі, особливо у разі одночасного прийому з Рапірою лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.

З обережністю призначають Рапіру пацієнтам з порушеннями функцій печінки та/або нирок.

Легкий сірчистий запах не є ознакою псування препарату, це є нормальним явищем.

Рапіра містить аспартам і сорбітол, що потрібно враховувати пацієнтам з фенілкетонурією та спадковою непереносимістю фруктози.

Ацетилцистеїн може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів, а також визначення кетонових тіл в сечі.

Найчастішими побічними ефектами, пов'язаними з пероральним прийомом ліків Рапіра, є шлунково-кишкові реакції. До інших побічних ефектів належать такі, як:

• головний біль;
• дзвін у вухах;
• тахікардія (почастішання серцевого ритму);
• кропив'янка, шкірні висипання, набряк Квінке, свербіж.

Якщо після прийому препарату відзначається погіршення самопочуття, необхідно скасувати прийом і звернутися за медичною допомогою.

Усі форми ліків Рапіра можна приймати незалежно від їди.

Не рекомендується розводити Рапіру у ємності з іншими препаратами.

Використання ацетилцистеїну одночасно з протикашльовими засобами може посилити застій мокротиння через пригнічення кашльового рефлексу.

Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.

За необхідності одночасного застосування ацетилцистеїну та будь-яких інших пероральних препаратів, зокрема антибіотиків, їх слід приймати з інтервалом щонайменше 2 години.

За одночасного застосування Рапіри з нітрогліцерином може розвинутись значна артеріальна гіпотензія (зниження тиску) та розширення скроневої артерії. За необхідності одночасного використання нітрогліцерину та ацетилцистеїну у пацієнтів необхідно контролювати артеріальну гіпотензію, яка може мати тяжкий перебіг, а також попередити пацієнтів про можливість виникнення головного болю.

Одночасне використання ацетилцистеїну та карбамазепіну може призводити до зниження ефективності останнього.

Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів і деяких отруйних речовин в організмі.

Інформації про випадки передозування немає, проте не можна виключати таку можливість. Передозування може виявлятися шлунково-кишковими симптомами, наприклад нудотою, блюванням і діареєю. Специфічного антидоту немає, терапія симптоматична.

Ліки слід зберігати в аптечному упакуванні в недоступному для дітей місці при температурі до 25°С.

• Державний реєстр лікарських засобів України
• Drugs.com, Acetylcysteine
• Pubmed, Mucoactive agents for airway mucus hypersecretory diseases