Феррум лек

Ні, не можна, це категорично заборонено. Розчин Феррум Лек призначений лише для внутрішньом'язового введення.

ВАЖЛИВО! Робити ін'єкції Феррум Лек дозволено тільки в умовах стаціонару. Правила проведення ін'єкцій описані нижче у цій статті.

Спосіб застосування залежить від форми препарату.

Сироп і таблетки Феррум Лек

Інструкція із застосування Феррум Лек у вигляді жувальних таблеток або сиропу рекомендує приймати їх під час прийому їжі або відразу після їди.

Таблетки можна як жувати, так і ковтати не розжовуючи. Сироп відміряють мірною ложкою, вкладеною в упаковку. Сироп дозволено змішувати з соком (фруктовим або овочевим), а також підмішувати до дитячого харчування. Призначену лікарем добову дозу можна розділити на кілька раз або прийняти за один раз.

Якщо пацієнтові діагностована залізодефіцитна анемія, то тривалість лікування може досягати 3-5 місяців. Після того, як рівень гемоглобіну нормалізується, терапію продовжують ще кілька тижнів, щоб закріпити результат, поповнюючи кількість заліза в організмі.

Феррум Лек сироп для дітей у віці до 1 року призначають по 0,5-1 мірній ложці на добу (2,5-5 мл). Діти 1-12 років приймають по 1-2 мірні ложки на добу (5-10 мл). Діти старше 12 років, а також дорослі пацієнти і жінки, які годують груддю, приймають по 2-6 мірних ложок (10-30 мл сиропу) або по 1-3 жувальні таблетки.

Якщо пацієнту діагностований латентний дефіцит заліза, тривалість лікування скорочується до 1-2 місяців. Діти 1-12 років у цьому випадку приймають по 2,5-5 мл сиропу (0,5-1 мірна ложка) щодоби. Дітям старше 12 років, дорослим пацієнтам і годуючим жінкам зазвичай призначається 1 жувальна таблетка Феррум Лек або 5-10 мл (1-2 мірні ложки) сиропу щодоби.

Ампули Феррум Лек

ВАЖЛИВО! Ін'єкції Феррум Лек дозволено проводити тільки в умовах стаціонару.

Перед початком курсу лікування пацієнтові вводиться тестова доза, щоб перевірити переносимість препарату.

Детальна інформація про дозування препарату Феррум Лек в ампулах розміщена в офіційній інструкції.

Перед застосуванням ампул Феррум Лек необхідно ретельно вивчити наступні правила:

• вводити розчин необхідно глибоко у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза, щоразу змінюючи сторону;

• щоб уколи не були надто болючими, слід використовувати 5-6-сантіментровую голку, а перед уколом, продезинфікувавши шкіру, потрібно зрушити підшкірну тканину вниз на 2 сантиметри, щоб після ін'єкції препарат не почав витікати;

• ввівши розчин у м'яз, підшкірні тканини потрібно звільнити, а місце уколу міцно притиснути і утримувати так не менше хвилини;

• перед тим як зробити укол, слід ретельно оглянути ампулу: якщо розчин у ній не гомогенний та/або містить осад, використовувати таку ампулу не можна;

• проводити ін'єкцію необхідно відразу ж після розкриття ампули, зберігати відкриту ампулу не можна;

• для корекції значення рН розчину Феррум Лек використовується гідроксид натрію (6М розчин) або концентрована соляна кислота.

Так, показаний. При вагітності і діагностованій залізодефіцитній анемії жінкам призначають по 2-3 таблетки або 20-30 мл (4-6 мірних ложок) сиропу на добу - лікування триває до нормалізації рівня гемоглобіну. Після цього необхідно продовжити вживати по 1 таблетці або по 10 мл (2 мірні ложки) сиропу щодоби, як мінімум до кінця вагітності. Це необхідно для постійного поповнення запасу заліза в організмі майбутньої матері.

При латентному дефіциті заліза тривалість терапії скорочується до 1-2 місяців. Вагітній у цьому випадку призначають по 1 таблетці або 5-10 мл (1-2 мірні ложки) сиропу Феррум Лек щодоби.

Правила застосування для вагітних розчину Феррум Лек для внутрішньом'язових ін'єкцій детально розписані в інструкції до препарату.

Алергічні реакції на Феррум Лек відзначаються вкрай рідко. Іноді за алергію можуть бути прийняті запалення в місці уколу, болісність і зміна кольору шкіри, але все це зазвичай пов'язано з недотриманням правил проведення ін'єкцій Феррум Лек, описаних вище.

Так, іноді Феррум Лек, як і інші препарати заліза, може викликати запори. Але їхня частота не перевищує частоту інших можливих небажаних (побічних) реакцій з боку шлунково-кишкового тракту - діареї, болю в животі, нудоти, диспепсії, зміни кольору калу.