Ітракон - інструкція, склад, спосіб застосування

Ітракон випускається у вигляді твердих желатинових капсул, які містять гранули (пелети).

Від чого допомагають "таблетки" Ітракон, детально описано в інструкції із застосування. Основні показання до їхнього призначення:

• вульвовагінальний і орофарингеальний кандидоз (молочниця):
• висівкоподібний лишай;
• дерматофітії стоп, тулуба та інші дерматомікози, спричинені збудниками, чутливими до ітраконазолу (Trichophyton, Microsporum, Epidermophyton floccosum);
• гістоплазмоз;
• аспергільоз і кандидоз;
• грибкові ураження нігтів, спричинені дріжджовими грибками чи дерматофітами;
• системні мікози (за неефективності чи неможливості застосування протигрибкової терапії першої лінії);
• криптококоз – Ітракон призначають для лікування пацієнтів з імунодефіцитом і всіх – з криптококозом центральної нервової системи).

Для чого ще застосовують Ітракон: його використовують для проведення підтримувальної терапії в пацієнтів зі СНІД для запобігання рецидивам існуючої грибкової інфекції.

Спосіб застосування Ітракону: всередину, ковтаючи капсули цілими. Важливо не розжовувати їх, оскільки це може порушити всмоктування діючої речовини.

Як приймати Ітракон при різних захворюваннях:

• молочниця (вульвовагінальний кандидоз) – по 200 мг двічі на добу (один день);
• орофарингеальний кандидоз – по 100 мг один раз на день протягом 15 днів;
• висівкоподібний лишай – по 200 мг один раз на день протягом тижня;
• дерматофітія стоп, кистей – по 100 мг на добу місяць;
• паховий дерматомікоз – по 100 мг раз на добу 15 днів.

Як приймати Ітракон при інших патологіях (грибку нігтів, системних мікозах), докладно описано в інструкції із застосування.

Інструкція описує такі протипоказання до застосування Ітракону:

• гіперчутливість до компонентів препарату (зокрема допоміжних речовин);
• одночасне використання ітраконазолу та субстратів CYP3A4, оскільки це може призвести до розвитку життєзагрозливих станів (наприклад, подовження інтервалу QT і виникнення шлуночкових тахіаритмій);
• застійна серцева недостатність, зокрема в минулому (за винятком лікування грибкових інфекцій, що загрожують життю);
• період вагітності (крім життєзагрозливих станів).

На тлі прийому Ітракону може розвинутися застійна серцева недостатність, тому препарат не призначають пацієнтам з цим захворюванням (зокрема в минулому), крім випадків крайньої необхідності. Також ризик цього ускладнення зростає при одночасному застосуванні ітраконазолу з блокаторами кальцієвих каналів.

У дуже поодиноких випадках можливий розвиток гострої печінкової недостатності зі смертельним результатом на тлі лікування протигрибковим засобом, це частіше відбувається в пацієнтів із серйозними захворюваннями печінки або які приймали гепатотоксичні препарати.

Абсорбція ітраконазолу зменшується при зниженій кислотності шлункового соку, в таких випадках протигрибковий препарат треба запивати недієтичною колою.

Детальніше особливості застосування Ітракону описані в інструкції.

Інструкція повідомляє, що пацієнти, які приймають Ітракон, найчастіше скаржаться на головний біль, нудоту, біль у животі. Однак можливі й серйозніші побічні ефекти – розвиток застійної серцевої недостатності, набряк легень, панкреатит, тяжка печінкова недостатність, серйозні алергічні реакції (включаючи зміни з боку шкіри). Крім того, іноді відзначаються почастішання серцебиття, набряки, діарея або запор, блювання, задишка, порушення зору, кропив'янка та інші симптоми.

Детальніше побічні ефекти Ітракону описані в інструкції із застосування.

Капсули Ітракон потрібно приймати одразу після їди.

Абсорбцію ітраконазолу можуть порушувати препарати, що знижують вироблення соляної кислоти в шлунку або нейтралізують її:

• антациди (наприклад, алюмінію гідроксид);
• антагоністи Н2-рецепторів (фамотидин, ранітидин);
• інгібітори протонної помпи (омепразол, пантопразол, езомепразол).

Ефективність Ітракону знижується за одночасного застосування з такими індукторами ферменту СYРЗА4:

• антибіотиками – ізоніазидом, рифампіцином, рифабутином;
• протисудомними засобами – карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом;
• противірусними препаратами (невірапіном).

Низка ліків може збільшити біодоступність ітраконазолу та, відповідно, силу його дії. До них належать:

• еритроміцин;
• кларитроміцин;
• ципрофлоксацин;
• фосампренавір, індинавір, ритонавір та інші.

Докладніше взаємодія ітраконазолу з лікарськими засобами описана в інструкції із застосування.

За передозування можуть виявлятися побічні ефекти Ітракону. Специфічного антидоту для цього протигрибкового препарату немає, тому лікарі рекомендують прийом сорбенту (активоване вугілля) та підтримувальну терапію.

Капсули Ітракон необхідно зберігати за температури не вище 25 оС у недоступному для дітей місці.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні