Щитовидна залоза: за що відповідає, захворювання, симптоми, лікування
Щитовидна залоза (ЩЗ) відноситься до найбільших залоз внутрішньої секреції, знаходиться під гортанню і має форму метелика. Назву «щитовидна» їй було присвоєно анатомом Томасом Уортоном у 1656 році. Він назвав її так через форму, що нагадує щити воїнів Давньої Греції.
Перші згадки про ЩЗ відносяться до IV століття до н. е. – вони були знайдені у трудах Гіппократа та Платона, які описали її як слинну залозу. Крім того, згадки про цей орган також зустрічаються у трудах медиків Стародавньої Греції, Індії та Єгипту.
Як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), у статистиці ендокринних порушень хвороби щитовидної залози знаходяться на другому місці після цукрового діабету. Загальна кількість людей, що мають ті чи інші проблеми із ЩЗ – понад 665 млн.
Між іншим, у цій залози-метелика є своє «свято» – 25 травня, міжнародний День щитовидної залози. Дата була запропонована у 2008 році Європейською тироїдною асоціацією (European Thyroid Association, ЕТА), що вирішила присвятити 25 травня темі ЩЗ на міжнародному рівні.
Основне завдання щитовидки, як і будь-який інший залози людського організму – вироблення власних гормонів.
ЦІКАВО! Є люди, в організмі яких щитовидної залози не було від народження. Звичайно, колись немовлята, народжені без щитовидки, швидко гинули. А зараз життя таких людей успішно рятують гормональні препарати, що компенсують відсутність природних гормонів щитовидної залози.
Які гормони виробляє щитовидна залоза
Оскільки на латині щитовидна залоза – thyreoidea, її гормони називаються тиреоїдними. Найважливіші гормони ЩЗ:
- трийодтиронін (його позначають як Т3) – містить три атоми йоду;
- тетрайодтиронін або тироксин (Т4) – містить чотири атома йоду.
Рівень і правильність функцій обох цих гормонів залежать від кількості йоду в організмі, тому щоб здорова щитовидна залоза завжди мала нормальне «підживлення», дуже важливо вживати йод у достатній кількості. Добова норма йоду для дорослої людини – 150-200 мкг, а під час вагітності – 250 мкг (якщо лікар не призначив інше).
Гормон Т3 – активний, він постійно знаходиться «в роботі». А ось Т4, тироксин, зберігається у вигляді «запасу». Якщо в організмі виникає необхідність у поповненні кількості Т3 – тоді від Т4 відщеплюється атом йоду, і гормон Т4 стає гормоном Т3.
Виробку цих гормонів у щитовидці регулюють залози гіпоталамус і гіпофіз. У гіпофізі виробляється ТТГ – тиреотропний гормон, під дією якого ЩЗ збільшує виробництво Т3 і Т4.
Якщо організм відчуває дефіцит Т3 і Т4, то піднімається рівень ТТГ – він стимулює більш активну роботу щитовидки. Якщо ж зміст Т3 і Т4 надлишковий – ТТГ падає.
Що таке вільний Т3 та вільний Т4
Основна частина гормонів щитовидки знаходиться в пасивному стані – вони пов'язані з білками, в тому числі з альбуміном. А «працюють» їх вільні фракції, які з білками не пов'язані. У результатах аналізів ці вільні гормони позначені літерою F (free, вільний) – FТ3 і FТ4.
Лабораторний аналіз на вільні фракції гормонів ЩЗ зазвичай є більш інформативним, ніж на загальну їх кількість, а іноді (наприклад, у вагітних) – єдино надійним.
ВАЖЛИВО! Існують препарати, при постійному прийомі яких можуть викривлятися результати аналізів на рівень гормонів щитовидної залози. Серед них – як «нешкідливі» БАДи (наприклад, біотин – вітамін В7), так і більш «важкі» ліки – преднізолон, фенобарбітал, карбамазепін, препарати літію, тамоксифен та ін. Якщо ви приймаєте на постійній основі будь-які медикаменти – обов'язково повідомте про це лікаря перед здачею аналізів.
За що відповідає щитовидна залоза?
Функції щитовидної залози визначаються функціями її гормонів, а їх робота є дуже різноманітною:
- регулювання метаболізму та енергетичного обміну для важливих органічних процесів, у тому числі для підтримки нормальної температури тіла;
- регулювання частоти скорочень серця і роботи інших внутрішніх органів, частоти дихання, споживання клітинами кисню;
- забезпечення адекватної нервовій збудливості та інших психічних процесів;
- контроль зростання та розвитку практично всіх органів і тканин;
- стимуляція окисно-відновних процесів на всіх рівнях, включаючи клітинний;
- нейтралізація вільних радикалів – головних винуватців старіння;
- зміцнення імунної системи;
- дуже важлива участь у дозріванні головного мозку плоду під час вагітності та його розвитку в перші роки життя дитини.
А ще маленький, але такий важливий «метелик» відповідає за:
- статевий розвиток і репродуктивну функцію (зачаття, виношування вагітності, чоловічу потенцію);
- нормальну роботу центральної нервової системи (ЦНС);
- контроль балансу мінералів, білків, жирів і вуглеводів в організмі;
- розумові здібності;
- нормальний апетит і масу тіла;
- фізичну активність;
- міцність кісток;
- стан волосся та шкіри.
Як бачимо, у нашому організмі практично немає «білих плям», на які б не поширювався вплив тиреоїдних гормонів. Саме тому будь-яке захворювання щитовидної залози може призвести до збою роботи ПРАКТИЧНО ВСІХ органів і систем організму.
Хвороби щитовидної залози та їх лікування
Захворювань щитовидки існує безліч, але всі вони діляться на дві основні групи:
- Порушення функцій залози, тобто виробка нею неадекватної кількості гормонів – більшої або меншої, ніж належить за нормою.
- Порушення структури – тобто самого «тіла» залози. При таких порушеннях у залозі утворюються вузли чи кісти, які можна побачити при ультразвуковому дослідженні (УЗД) або «промацати» (пропальпувати), коли вони досягають великих розмірів.
ВАЖЛИВО! Наявність вузлів у щитовидці не завжди супроводжується відхиленнями від норми рівня її гормонів – часто буває, що аналізи у нормі, а вузли все одно присутні. Щоб визначити природу вузлів, виконується просте дослідження – тонкоголкова аспіраційна біопсія. За її результатами та результатами аналізів виставляється діагноз, або ж лікар направляє пацієнта на додаткові дослідження. Найчастіше вузли – це доброякісні утворення, що розвинулися через дефіцит йоду або з інших причин – рішення про їх видалення та/або медикаментозне лікування приймає лікар. Але іноді (в окремих випадках) можливі злоякісні процеси, що вимагають невідкладного хірургічного втручання.
А ось із порушеннями синтезу гормонів ЩЗ ситуація інша. Найпоширеніші сьогодні захворювання, пов'язані зі збоєм функції щитовидки – гіпотиреоз, гіпертиреоз і зоб. Розглянемо їх детальніше.
Гіпотиреоз
Гипотиреоїдизм або гіпотиреоз – це недостатня функція щитовидної залози, коли вона виробляє занадто мало гормонів. Приставка «гіпо» походить від грецького hypo – «під», «внизу» – і в медицині позначає все знижене у порівнянні з нормою.
Захворювання може діагностуватися вже у молодшому віці, а також у підлітків. Коли недостатньо гормонів виробляє щитовидна залоза у дітей, це може проявлятися такими симптомами, як поганий апетит, повільний зріст, затримка статевого розвитку.
А серед «класичних» симптомів гіпотиреозу у дорослих можна відзначити:
- погану переносимість холоду, «мерзлявість»;
- зниження артеріального тиску;
- часті запори;
- швидку стомлюваність, слабкість, постійне відчуття втоми;
- зміни маси тіла (у деяких випадках навіть при зниженні апетиту вага може підвищуватися через порушення обміну речовин, пов'язаного із гормональним збоєм);
- схильність до набряків;
- сухість шкіри, випадання волосся;
- тривогу, депресію та інші психічні розлади;
- погіршення пам'яті;
- безсоння;
- запаморочення;
- утруднене дихання та ін.
Симптоми у жінок також можуть включати в себе нерегулярний менструальний цикл.
Гіпотиреоз може розвинутися як на ґрунті аутоімунних реакцій (коли власний імунітет повстає проти організму), так і у зв'язку із якимись зовнішніми факторами – хірургічним втручанням, застосуванням радіоактивного йоду, прийомом медикаментів, які пригнічують функцію ЩЗ тощо.
Лікування гіпотиреозу необхідно, адже в іншому випадку розвиваються серйозні ускладнення – серцева недостатність, порушення функції нирок, ураження нервової системи, безпліддя (як жіноче, так і чоловіче). Також гіпотиреоз є вкрай небезпечним при вагітності, бо може призводити до викиднів чи передчасних пологів.
Гіпертиреоз
Гіпертиреоїдизм або гіпертиреоз – це надлишкове вироблення гормонів щитовидною залозою (приставка «гіпер» походить від грецьк. hyper – над, понад). Коли залоза працює дуже активно – усі органічні процеси не тільки прискорюються, але й протікають вкрай нерівномірно.
Гіпертиреоз виявляє себе:
- втратою ваги при підвищеному апетиті («дзеркальна» ситуація у порівнянні з гіпотиреозом);
- швидкою втомлюваністю, загальною слабкістю;
- прискоренням серцебиття – іноді аж до тахікардії, коли частота серцевих скорочень (ЧСС) може перевищувати 100 ударів на хвилину навіть у стані спокою. Зустрічається і фібриляція передсердь;
- аритмією (нерегулярним серцебиттям);
- поганою переносимістю спеки – знов-таки на відміну від гіпотиреозу, коли людина, навпаки, погано переносить холод;
- посиленням потовиділення;
- тремором (тремтінням) рук;
- безпричинною дратівливістю, нервозністю, безсонням та іншими проблемами зі сном;
- посиленням моторики кишечнику, коли їжа не засвоюється, оскільки ШКТ занадто швидко «виганяє» її з організму. Цей стан нерідко супроводжується сильним бурчанням в животі;
- нерегулярними місячними у жінок;
- витонченням та сухістю шкіри, ламкістю та тьмяністю волосся.
Якщо людина із гіпертиреозом не отримує адекватного лікування, можуть розвинутися важкі ускладнення – серцево-судинні захворювання з фатальними порушеннями серцевого ритму, крихкість кісток, пов'язана з недостатнім засвоєнням кальцію, проблеми із зором, тиреотоксичний криз та ін.
До речі, щитовидна залоза у чоловіків схильна до різних функціональних розладів набагато менше, ніж у жінок, оскільки чоловічий гормональний фон взагалі є більш стійким у порівнянні з жіночим. Але, тим не менш, у літньому віці ризик розвитку гіпо- чи гіперфункції ЩЗ зростає і у чоловіків.
Зоб
Природа зобофікації або просто зобу ЩЗ – вже згадувані вище вузлові утворення, вузли щитовидки. Вузловий зоб щитовидної залози у жінок зустрічається у п'ять разів частіше, ніж у чоловіків.
У 90% випадків діагностується колоїдний вузловий зоб. Для нього характерне скупчення рідини (колоїду) у фолікулах – структурних одиницях залози, що нагадують маленькі мішечки. У цих мішечках продукуються тиреоїдні гормони Т3 і Т4. А при зобі щитовидна залоза збільшена за рахунок розростання цих мішечків до вузлів – іноді настільки, що це стає візуально помітно «неозброєним поглядом».
Зоб зазвичай ніяк не заявляє про себе на початкових стадіях, проте якщо ЩЗ досягає обсягу понад 50 мл, з'являється так звана компресійна симптоматика (від лат. сompressio – «стискання, стиснення»). Збільшена щитовидна залоза здавлює трахею або стравохід, що може призвести до утруднення ковтання та/або дихання. Тому якщо ви постійно відчуваєте «клубок у горлі» – можливо, це не просто невротичне відчуття, а вузловий зоб щитовидки. Але підтвердити або спростувати це може тільки лікар.
Одна з причин зобу – дефіцит йоду, але розвинутися він може і на тлі аденоми (доброякісної пухлини) залози, її раку, кіст, деяких аутоімунних захворювань, а також туберкульозу ЩЗ тощо. Серед чинників, здатних спровокувати розвиток зобу, фахівці відзначають генетичну схильність, стреси, гормональні збої, застій крові та лімфи, несприятливу екологічну обстановку, низький імунітет та ін.
Іноді вузловий зоб викликає ускладнення – в першу чергу до них відносяться описані вище гіпотиреоз і гіпертиреоз.
Якщо при наявності зоба болить щитовидна залоза – це може вказувати на тиреоїдит або крововилив у кісту.
Який лікар лікує щитовидну залозу?
У медицині існує особливий розділ – тиреоїдологія, наука про щитовидну залозу та її хвороби. Відповідно, є лікарі-тиреоїдологи: тиреоїдолог-терапевт займається діагностикою та консервативним лікуванням, а тиреоїдолог-хірург, крім цього, також проводить операції на ЩЗ.
Щоправда, у нашій країні тиреоїдологів не дуже багато, тому лікуванням захворювань щитовидки зазвичай займаються ендокринологи «широкого профілю» (ендокринологія – наука про залози внутрішньої секреції – ендокринні залози, до яких відноситься і щитовидка).
Препарати для лікування щитовидної залози
При гіпофункції ЩЗ (гіпотиреозі) можуть застосовуватися:
- тиреоїдин – сировина з висушених і знежирених щитовидних залоз великої рогатої худоби;
- гормони ЩЗ – трийодтиронин (Т3), тироксин (Т4);
- комбіновані препарати (що містять декілька діючих компонентів).
Препарати, що містять тиреоїдні гормони (L-тироксин, Еутирокс та ін.) можуть використовуватися і для лікування інших розладів функції щитовидки у комбінації з іншими ліками. На сайті сервісу адресної доставки ліків Liki24.com є розділ, у якому зібрані препарати для лікування щитовидної залози.
L-Тироксин 50 Берлін-Хемі табл. 50 мкг блістер №50
Берлін-Хемі АГ (Менаріні Груп) (Німеччина)
При гіперфункції ЩЗ (гіпертиреозі) терапія спрямована на пригнічення її активності. Можуть застосовуватися антитиреоїдні речовини із різним механізмом дії:
- тіамазол (препарати Тирозол, Мерказоліл та ін.);
- перхлорат калію.
Мерказоліл-Здоров'я табл. 5 мг контейнер, у коробці №100
Здоров'я ФК ТОВ (Україна, Харків)
Щоб щитовидна залоза виробляла тироксин (Т4), необхідно йодування амінокислоти тирозину. Антитиреоїдні препарати пригнічують цей процес. Щоправда, одним з побічних ефектів лікування може стати і пригнічення кровотворення, тому терапію слід проводити під суворим лікарським контролем.
Також гіпертиреоз успішно піддається лікуванню радіоактивним йодом – це речовина руйнує клітини залози, що виробляють «зайві» гормони. Сам радіоактивний йод повністю виводиться з організму протягом 1-2 місяців.
ВАЖЛИВО! Самостійний прийом усіх перерахованих ліків без призначення лікаря категорично заборонений. Тільки кваліфікований фахівець може підібрати необхідні дозування, комбінації діючих речовин і тривалість курсу терапії, орієнтуючись на вік пацієнта, його стать, супутні захворювання, результати додаткових досліджень (при необхідності) тощо. Неправильний прийом тиреоїдних гормонів є вкрай небезпечним, особливо для літніх людей.
БАДи та йод
Порадившись із лікарем, можна придбати в аптеці рослинні препарати, корисні для щитовидної залози. Особливо ефективними засобами вважаються ті, у складі яких міститься екстракт рослини лапчатки білої (перстач білий) – Тіреофарм, Ендокринол.
При діагностованому дефіциті йоду призначаються препарати, що містять його – Йодомарин, Йодид, Йодо-селен, Йод-Актив плюс, Йод активний та ін. Їх теж не можна приймати за власною ініціативою, якщо вам просто здається, що у вас є йододефіцит.
Йодомарин 100 табл. 100 мкг фл. №100
Берлін-Хемі АГ (Менаріні Груп) (Німеччина)
До речі, навіть йодовану сіль краще використовувати до їди тільки порадившись із лікарем і здавши необхідні аналізи. Як то кажуть, «краще – ворог хорошого», тому не зловживайте. А ось що можна робити, так це збагачувати свій раціон продуктами, які «любить» щитовидна залоза – зараз ми про них розповімо.
Нутрієнти і продукти для здоров'я щитовидки
Для правильного функціонування ЩЗ потрібен не тільки йод, але й інші речовини, які можна приймати у вигляді добавок або отримувати з продуктів харчування. Перерахуємо найважливіші для щитовидки нутрієнти з переліками продуктів, в яких вони містяться, і посиланнями на аптечні препарати:
L-тирозин– найважливіша амінокислота для правильних біохімічних процесів у щитовидній залозі. При її гіпофункції (недостатньому виробництві гормонів) тирозин успішно застосовується для поліпшення настрою та когнітивних здібностей. Джерела тирозину – червоне м'ясо, курка, риба, їстівні водорості.
Селен – йому належить ключова роль у процесі трансформації Т4 в Т3. Цей мінерал ефективно знижує кількість антитіл у людей із аутоімунною дисфункцією щитовидної залози, а міститься він в індичці, червоному м'ясі, печінці, курці, рибі, молюсках.
Вітаміни групи В, особливо В12 – ціанокобаламін. Він транспортує йод у щитовидку, а також бере участь у виробництві тиреотропного гормону (ТТГ). При дефіциті В12 може розвинутися гіпотиреоз. Міститься ця речовина у червоному м'ясі, печінці та деяких овочах – зелених листових, буряках, капусті. Тільки з капустою та іншими хрестоцвітими потрібно бути обережніше, якщо у вас є дефіцит йоду – про це ми розповімо нижче.
Дарниця ФФ ПрАТ (Україна, Київ)
Ціанокобаламін (вітамін в12) р-н д/ін. 0,05 % амп. 1 мл №10
Галичфарм АТВТ (Україна, Львів)
Ціанокобаламін (вітамін в12) р-н д/ін. 0,5 мг/мл амп. 1 мл, у пачці з перегородками №10
Лекхім-Харків ЗАТ (Україна, Харків)
Залізо, без якого йодид, що міститься в їжі, не перетворюється у йод корисної форми. Також залізо бере участь у процесі перетворення Т4 в Т3. Дефіцит заліза та залізодефіцитна анемія особливо небезпечні при гіпотиреозі – вони посилюють його симптоми. Міститься залізо у телятині, нежирній свинини, птиці, морепродуктах, темно-зелених листових овочах.
Поліненасичені жирні кислоти, особливо групи Омега-3. Їх робота – підтримка цілісності клітинної стінки, допомога у проникненні тиреоїдних гормонів у клітини, підтримка імунної системи, зменшення запалень. Також Омега-3 корисні для кишечника – вони сприяють цілісності його слизової оболонки, що вкрай важливо для людей з аутоімунними розладами ЩЗ, оскільки у них часто зустрічаються кишкові порушення. Містяться ці жирні кислоти у деяких видах морської риби – тунці, сардині, скумбрії тощо.
Концентрат риб'ячого жиру Solgar Omega 3 Fish Oil Concentrate капсули, №120
Солгар (США)
Nu-Health Alaska Deep Sea Fish Oil Omega-3-6-9 капсули, 1000 мг №100
Nu-Health Products Co (США)
Вітамін А та інші ретиноїди. Вони допомагають у перетворенні Т4 в Т3, а потім «супроводжують» Т3 у клітини. Вітамін А (бета-каротин) міститься у фруктах і овочах помаранчевих відтінків – моркві, гарбузі, абрикосах, хурмі. Печінка та капуста – теж хороші джерела ретиноїдів, не тільки бета-каротину.
Вітамін А капсули м'які 100000 МО №50
Київський вітамінний завод ПАТ (Україна, Київ)
Вітамін А капсули м'які 33000 МО №50
Київський вітамінний завод ПАТ (Україна, Київ)
Вітамін D, як і вітамін А, займається «супроводом» Т3 в клітини. Тому обидва ці вітаміни вкрай корисні для профілактики гіпотиреозу. Про неоціненну користь вітаміну D для всього організму ми вже розповідали раніше. Міститься він у рибі жирних сортів, риб'ячому жирі, свинині, але має сенс здати аналіз на вміст його в організмі та отримати від лікаря рекомендації щодо прийому вітаміну D у вигляді добавки.
Вітамін D3 краплі оральні, розчин 15000 МО/1 мл, 8 мл
Здоров'я ФК ТОВ (Україна, Харків)
немає в наявності
Цинк – ще один найважливіший елемент, особливо для профілактики та лікування гіпотиреозу. Цинк також бере участь у «запуску» виробництва тиреоїдних гормонів та в їхньому транспортуванні до клітин. А ще ця речовина активує рецептори гормонів ЩЗ у гіпоталамусі – а він, у свою чергу, дає сигнал щитовидці, більше або менше гормонів вона повинна виробляти. Міститься цинк в червоному м'ясі, курці, шпинаті.
Вже не раз згадуваний в нашій статті йод можна отримати не тільки з аптечних добавок, але й з морських водоростей (наприклад ламінарії), морської риби, морепродуктів, молока, яєчних жовтків. Щоправда, при серйозному йододефіциті все ж таки доведеться приймати призначені лікарем препарати.
Чим краще не зловживати
Якщо є продукти, які щитовидка «любить», то повинні бути і продукти, які їй «не подобається». До них відносяться:
- соя і будь-які продукти з неї, включаючи соєве молоко. У сої містяться ізофлавонові з'єднання, які пригнічують корисну діяльність йоду. Якщо повністю відмовитися від сої неможливо, намагайтеся їсти її у мінімально обробленому вигляді, оскільки найсерйознішої шкоди завдають ізоляти соєвого протеїну – «м’ясозамінники», соєві батончики, коктейлі тощо;
- хрестоцвіті овочі, тобто всі види капусти – білокачанна, броколі, брюссельська, кольорова, а також шпинат, хрін, редька, рукола та ін. У них теж містяться речовини, які заважають роботі щитовидної залози. Їсти капусту можна, але бажано не надто багато і не в сирому вигляді;
- міцно заварені кава та зелений чай - такі напої подразнюють щитовидку. Краще заварювати їх слабо.
При будь-яких захворюваннях щитовидної залози рекомендується відмовитися від кондитерських виробів, алкоголю (особливо міцного і солодкого), копчених і консервованих продуктів, а також обмежити споживання цукру, тваринних жирів та будь-яких виробів з пшеничного борошна – макаронів, білого хліба тощо.
Всі препарати, згадані в нашому матеріалі, можна замовити за найвигіднішою ціною за допомогою сервісу Liki24.com.
Бажаємо вам міцного здоров'я та ідеального рівня тиреоїдних гормонів! :)
