Селен

Селен – не ендогенний мікроелемент, тобто він не виробляється в організмі, а надходить туди ззовні.

Основне джерело селену – продукти харчування. Найбільшим є вміст селену у продуктах тваринного та рослинного походження, а саме:

• м'ясо;
• яловича печінка;
• риба;
• морепродукти;
• часник;
• лляне насіння;
• горіхи;
• насіння соняшника;
• крупи (кукурудзяна, вівсяна, гречана);
• бобові (горох, квасоля, сочевиця).

Вміст селену в продуктах залежить від грунту, на якому вирощувалися рослини, а також від кормів для тварин, м'ясо яких вживається в їжу.

Найраціональніше харчування з точки зору отримання селену – це середземноморська дієта з великим вмістом риби, морепродуктів і горіхів.

Якщо людина не хоче або не може дозволити собі таку дієту – для підтримки необхідної кількості селену приймають вітамінно-мінеральні комплекси та дієтичні добавки (біологічно активні речовини).

Недостатня кількість селену в організмі може бути викликана не лише незбалансованим харчуванням, але й:

• деякими захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ), внаслідок яких порушується всмоктування мікроелементу;
• прийомом деяких лікарських засобів, наприклад статинів, які знижують рівень не тільки холестерину, але й селену у крові;
• тривалим парентеральним харчуванням (минаючи ШКТ);
• запальними захворюваннями.

Звичайно, визначити "причину всіх бід" може лише лікар. Необхідно звернутися за медичною консультацією, якщо:

• виникає біль у м'язах при пальпації;
• знижена опірність організму;
• з'являються гнійнички на шкірі, повільно гояться ранки та порізи, більше звичайного випадає волосся і ламаються нігті.

На підставі огляду, скарг і результатів лабораторних аналізів (визначення селену в плазмі крові) лікар встановить діагноз та призначить необхідне лікування.

Звичайно, дефіцит селену не є прямою причиною всіх захворювань, як не є і панацеєю всіх хвороб. Але препарати, що містять селен, можуть призначатися в комплексі з лікарськими засобами при:

• захворюваннях щитовидної та/або підшлункової залоз;
• хворобах печінки та жовчовивідних шляхів;
• запальні процеси;
• депресії;
• дерматологічних проблемах;
• розладах репродуктивної системи та ін.

Рекомендується пити селен як допоміжний засіб людям, які живуть у несприятливих умовах (радіація, забруднене повітря, важкі метали – свинець, ртуть, миш'як), а також курцям для зменшення шкідливого впливу тютюнового диму та смол.

Рекомендована добова доза селену:

• для чоловіків – до 75 мкг;
• для жінок – 55 мкг;
• для дітей – від 10 до 55 мкг, залежно від віку.

Важливо! Дещо більше селену необхідно приймати спортсменам, за збільшених фізичних навантажень, а також курцям.

Сьогодні в аптеках, магазинах “здорового харчування” та в інтернеті пропонується величезна кількість біологічно активних добавок із селеном:

• монопрепарати, які містять одну активну речовину – наприклад, таблетки Селен Активний, Селен Solgar 100 мкг;
• у комплексі з дріжджами: капсули Solaray Selenium органічно пов'язаний;
• вітамінно-мінеральні комплекси (ВМК), у складі яких присутній селен у різних дозах;
• у комбінації “цинк та селен”: капсули Zinc Plus Selenium Dr. Mercola, таблетки Селен із цинком Актив. Поєднання в препаратах селену та цинку не веде до їхнього взаємного посилення та покращення активності. Але вони добре поєднуються один з одним, тому така харчова добавка є джерелом цих двох життєво важливих для організму мікроелементів.

Випускаються селеновмісні БАДи у таблетках і капсулах, причому капсули можуть виготовлятися не тільки з желатину, але і з метилцелюлози, крохмалю, що важливо для веганів.

Різноманітність харчових добавок дозволяє вибрати оптимальне дозування відповідно до добових потреб. Відпускаються ці препарати з аптек без рецепта. З інструкції із застосування селену іноді можна отримати не всю важливу інформацію. Тому, вибираючи препарат, слід звернути увагу на:

• дозування – і порівняти його із сучасними рекомендаціями;
• хімічну структуру сполук селену. Неорганічні солі (натрію селеніт, натрію селенат, сірчистий селен) гірше засвоюються, але коштують набагато дешевше органічних сполук – селен-цистеїну, селен-метіонину, які є більш ефективними.

Приймають таблетки або капсули під час або відразу після їди, запиваючи великою кількістю води. Зазвичай у таблетці / капсулы міститься добова доза селену, отже приймають добавку 1 раз на день.

Не зайвим буде ознайомитися перед прийомом селену з інструкцією із застосування та проконсультуватися з лікарем. Надалі слід суворо дотримуватися дозування препарату та спостерігати за самопочуттям, від якого залежить тривалість застосування.

При прийомі у великих кількостях селен стає токсичним для клітин організму. У разі передозування можуть виникати біль у м'язах, нудота, запаморочення, запах часнику з рота, розлади кишечника.

У важких випадках передозування селену спостерігаються порушення у роботі нервової та серцево-судинної систем.

Важливо! Хоча селен для волосся є дуже корисним, за надмірного прийому він може викликати випадання волосся, а також ламкість нігтів, руйнування зубів, підвищену стомлюваність.

Перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем.

Основні протипоказання до прийому селену:

• індивідуальна непереносимість;
• вагітність і грудне вигодовування;
• аутоімунні захворювання;
• післяопераційний період.

За відсутності індивідуальної непереносимості селену побічні реакції можливі лише за умови прийому високих доз. Це не загрожує вам при вживанні в надмірній кількості харчових продуктів, що містять селен, але цілком можливо за надмірного вживання харчових добавок, що містять селен. Можуть спостерігатися:

• випадання волосся;
• нудота, блювання;
• запаморочення;
• спазми;
• зміна кольору шкіри, її лущення;
• ураження нігтьових пластин.

Побічні ефекти можуть виникати не тільки при перевищенні добової норми селену, але й якщо приймати його день у день тривалий час.

Важливо! Приймають препарати селену зазвичай 1 місяць, а потім роблять перерву. Але у разі появи будь-яких симптомів передозування необхідно відразу припинити прийом препарату і проконсультуватися з лікарем.