Розацеа: як лікувати, дієта, чим "маскувати"

Захворювання було вперше описано у XIV столітті французьким хірургом Гі де Шоліаком. Він дав йому назву "купероз" (франц. "рожеві краплі"). У наших широтах і досі буває плутанина з термінологією: куперозом часто називають лише судинну сітку на обличчі, а розацеа – інші прояви (папули, пустули). Тим не менш, у зарубіжній медичній літературі купероз і розацеа є синонімами.

У ХІХ столітті з'явилася й власне назва “розацеа” (acne rosacea – "рожеві вугри"). Пізніше з'ясувалося, що такі запалення мають мало спільного з акне, але назва прижилася.

Симптоми та причини розацеа

За симптоматикою дерматологи поділяють захворювання на чотири підтипи (субтипи). Найчастіше це саме підтипи, а не стадії розвитку хвороби, проте іноді вони можуть змінювати один одний з наростанням симптомів.

• 1-й субтип, еритемато-телеангіектатична розацеа – еритема (почервоніння) та телеангіектазії (візуально помітні судини) локалізуються переважно у центрі обличчя. Без своєчасного лікування ці симптоми можуть зберігатися постійно;
• 2-й субтип, папуло-пустульозна (вугрова) – може комбінуватися з першим або бути єдиним. Почервоніння у цьому разі виражено інтенсивніше і доповнюється прищами – папулами (без гною) та пустулами (з гноєм);
• при розацеа 3-го субтипу – фіматозній – можуть спостерігати ті самі почервоніння, пустули і папули, але крім цього шкіра обличчя стає бугристою через потовщення епідермісу та появу фім – характерних "шишок". Фіми – результат збільшення розмірів сальних залоз та ущільнення сполучної тканини у шкірі. Виникати вони можуть на будь-якій ділянці обличчя: наприклад, ринофима – це фіматозна зміна форми носа;
• 4-й субтип (офтальморозацеа) – найбільш важка форма розацеа, що вражає очі. Симптоми нагадують гордеолум ("ячмінь") – як візуально, так і за відчуттями: сльозотеча, відчуття стороннього предмета в оці, свербіж, печіння.

Групи ризику

Чітких рамок тут немає, розацеа може дебютувати у будь-кого в будь-якому віці, особливо якщо в анамнезі є акне середнього або важкого ступеня. Але найчастіше вона діагностується у жінок від 30 років, які мають блакитні очі, світле волосся та білу шкіру. У цьому разі розацеа розацеа зазвичай перебігає у легкій формі (1 та 2 підтипи).

Чоловіків це захворювання вражає рідше, але перебігає важче – часто за третім підтипом (фіматозним).

Причини розацеа...

...на жаль, досі не встановлені точно. Проте, вчені вже мають припущення з приводу зв'язку розацеа з:

• спадковим фактором – якщо у близьких родичів є розацеа, ризик захворіти на неї підвищується;
• імунною відповіддю. При розацеа 2-го підтипу (вугровій) на шкірі пацієнтів найчастіше виявляється кліщ-залозниця Demodex folliculorum ("довгий", на відміну від "короткого" демодекозного кліща Demodex brevis). У травному тракті цього паразитичного членистоногого мешкає бактерія Bacillus oleronius. Потрапляючи на шкіру, вона активізує імунну відповідь, через що, на думку вчених, і виникають ті самі "рожеві вугри" – пустули і папули;
• наявністю Helicobacter pylori – бактерії-"винуватця" виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Хелікобактер виділяє фермент уреазу, який за принципом зворотного зв'язку запускає секрецію гормону гастрину. Це призводить до надмірної секреції соляної кислоти та хронічного запалення верхніх відділів травного тракту. Щоправда, ця бактерія поки що знаходиться лише у списку потенційних тригерів розацеа – прямий зв'язок ще не доведений;
• шкірним білком кателіцидином, який у нормі бере участь у захисті шкіри від інфекцій, але за підвищення його рівня можуть розвиватися почервоніння та набряклість шкірного покриву.

Лікування розацеа

Якими б не були передбачувані чи справжні причини захворювання – повноцінно вилікувати його здатний лише лікар-дерматолог. Медикаментозне лікування розацеа залежно від підтипу може включати застосування препаратів бримонідину, оксиметазоліну, івермектину, метронідазолу, тетрациклінові антибіотики, системні ретиноїди, кортикостероїди та інші "серйозні" препарати, самолікування якими категорично заборонено. Також може використовуватися лазерна терапія.

Крім того, при розацеа будь-якої форми та ступеня настійно рекомендується:

• приймати дієтичні добавки з антиоксидантами – або за можливістю збільшити в раціоні кількість продуктів-антиоксидантів. Списки таких продуктів легко знайти у мережі, головне – щоб той чи інший продукт не входив до списку потенційних тригерів розацеа, який ми наведемо далі в цій статті;
• пройти повне обстеження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та вилікувати всі його захворювання, якщо вони будуть діагностовані.

Але паралельно з цим лікуванням (а іноді й замість нього, за легких форм розацеа) необхідно дотримуватись і певних додаткових правил, що стосуються харчування та способу життя загалом.

Харчування при розацеа

Дієта при розацеа не буде особливо строгою, проте деякі продукти харчування можуть відігравати роль тригерів – "спускових гачків" для загострення захворювання. Це не означає, що їх зовсім не можна їсти, але слід стежити за реакцією шкіри на них.

Список продуктів, здатних погіршити перебіг розацеа, починається з будь-яких продуктів з високим вмістом гістаміну. Гістамін – це нейротрансмітер ("передавач" сигналів від тіла у ЦНС) і медіатор алергічних реакцій негайного типу. Тобто, якщо гістамін "вважає", що організм зазнав певної загрози, – він дає негайну імунну відповідь у вигляді розширення кровоносних судин. Так діє механізм алергічної реакції.

У деяких випадках “продуктовий” гістамін може навіть спричинити отруєння, яке часто помилково приймають за харчову алергію. Найбільшу небезпеку становить риба (тунець, скумбрія), яка зазнавала тривалого зберігання. До речі, різкий запах трохи зіпсованої риби має "гістамінові ноти" – у цьому разі кількість цієї речовини у продуктах різко підвищується. Також іноді винуватцем гістамінового отруєння стає "заражений" швейцарський сир.

Також цей нейромедіатор міститься і у звичайних свіжих продуктах, таких як:

• свинина-гриль (у вареній свинині гістаміну менше);
• ферментовані продукти – квашена капуста, кімчі тощо;
• продукти, що містять кисломолочні бактерії (тобто фактично теж ферментовані) – сметана, йогурт. При цьому, наприклад, у витриманому сирі міститься більше гістаміну, ніж у свіжому – тут працює той самий принцип, що й з "залежалими" м'ясом і рибою;
• малина, виноград;
• баклажани, томати, шпинат;
• практично всі перероблені продукти – консерви, ковбаси тощо;
• соєвий соус;
• дріжджі деяких видів;
• какао;
• вино та ін.

У деяких людей ці продукти можуть погіршувати перебіг розацеа.

Також тригерами можуть стати: печінка (будь-яких тварин / птахів), банани, родзинки, інжир, квасоля (стручки та широколиста), горох, авокадо, шоколад, ваніль, оцет.

Крім того, спрацювати як "спусковий гачок" можуть будь-які гарячі та будь-які гострі страви. Обов'язково слідкуйте за своїм раціоном, щоб обчислити "свої" тригери при розацеа.

Рекомендується вести харчовий щоденник, записуючи в нього абсолютно все з'їдене та випите за день. Ми не завжди запам'ятовуємо усі нюанси свого меню впродовж дня. Ведення спеціального щоденника допоможе вибудувати чітку картину причин і наслідків, щоб вже точно відмовитися від "небезпечної" їжі, а також напоїв-тригерів, до яких, крім вищезгаданих какао і вина при розацеа належать:

• пиво, бурбон, джин, горілка, шампанське;
• усі гарячі напої, у тому числі гарячий чай / кава, підігрітий сидр, гарячий шоколад. Про глінтвейн можна навіть не згадувати – гаряче вино може викликати особливо "яскраву" реакцію з боку шкіри.

Інші фактори

Звичайно, тригером при розацеа може стати не тільки те, що ми приймаємо всередину, – їжа, напої, ліки, – а й зовнішні впливи. Це перегрів / переохолодження, сонячна активність, надлишкові фізичні навантаження, косметичні засоби (особливо ті, що містять спирт, камфору, гліколеву кислоту, ацетон, гамамеліс, віддушки), часте прийняття ванни або душу.

Не останню роль відіграють і "внутрішні" органічні чинники – нервові стреси, зміни в організмі під час менопаузи, хронічний кашель.

Як бачимо, це захворювання вимагає не тільки медикаментозного лікування у дерматолога, а й пильної уваги до багатьох нюансів, які не стосуються прийому ліків. Тому найкращий засіб при розацеа – це комплексний підхід.

Як "сховати" розацеа за допомогою косметики

Відзначимо відразу – "маскування" декоративними косметичними засобами потрібне далеко не всім. Жодного лікувального ефекту воно не приносить, тому її необхідність визначається лише самою людиною з розацеа, її естетичними та психологічними особливостями.

Однак якщо виникло бажання візуально "приховати" почервоніння та судинну сітку, необхідно використовувати консилери та/або праймери зеленого відтінку. Саме зелений колір використовується для приховування червоних елементів шкіри, тоді як жовтий – для фіолетових, лавандовий / фіолетовий – для жовтих / коричневих, а рожевий – для синіх.

Весь "маскувальний процес" складається з таких етапів:

1. Умивання гіпоалергенним засобом.
2. Тонізування та зволоження обличчя тоніком, сироваткою, кремом (бажано спеціальними дерматологічними, для шкіри з проявами розацеа).
3. Нанесення зеленого консилера / праймера на ділянки шкіри з почервонінням.
4. Звичайний консилер із більш щільним покриттям або тональний / СС-крем.
5. Пудра, рум'яна, хайлайтер тощо – за бажанням.

Однак ми сподіваємося, що рекомендації з нашої сьогоднішньої статті допоможуть нашим читачам з розацеа якнайшвидше і повністю вирішити цю проблему не "маскувальним", а терапевтичним методом.

Спостерігайте за своїм раціоном харчування та іншими можливими тригерами загострень, ведіть харчовий щоденник і головне – не відкладайте візит до дерматолога. Самолікування при розацеа може суттєво погіршити її перебіг.