Нейролептики

Антипсихотичні засоби використовуються в психіатрії для лікування психозів різноманітного походження. Найпоширеніший тип психозу — шизофренія. Її лікування може тривати роками, іноді до кінця життя.

"Нейролептики" — ще одна назва антипсихотичних засобів. Вона частіше вживається для препаратів першого покоління, так званих "типових антипсихотиків", хоча може бути застосована і до атипових. Про різницю типових та атипових засобів цієї групи див. нижче (розділ "Класифікація нейролептиків").

Нейролептичні препарати спрямовані на пригнічення таких симптомів психозу, як:

• слухові, зорові та інші галюцинації;
• марення;
• когнітивні порушення;
• нав’язливі думки та ін. 

Також нейролептики можуть використовуватися для лікування “білої гарячки” (як алкогольної, так і наркотичної).

Класифікація нейролептиків

Існує кілька принципів класифікації нейролептиків:

• за хімічною структурою;
• за фармакологічною дією та ін. 

Найчастіше використовується поділ нейролептиків за можливістю викликати лікарський паркінсонізм — неврологічний розлад, що супроводжується тремором, скутістю рухів і м'язовою напругою:

1. типові (які викликають його);
2. атипові (які не викликають).

До типових нейролептиків відносяться:

• седативні — левомепромазін, хлорпромазін, промазін;
• інцизивні — галоперідол;
• дезінгібуючі (“розгальмовуючі”) — сульпірид.

До атипових відносять клозапін, оланзапін, арипіпразол, рисперідон та інші.

Неприпустимо вживати два та більше препарати з седативною або антипсихотичною дією. Вживання трьох і більше нейролептиків заборонено за будь-яких обставин.

Особливості вживання нейролептиків

Всі антипсихотичні засоби мають широкий спектр побічних ефектів:

• підвищення ризику інфарктів та інсультів;
• підвищення ризику розвитку цукрового діабету;
• розвиток офтальмологічних захворювань, в тому числі й катаракти;
• дерматити;
• виникнення холестатичної жовтухи та ін.

Тому купити нейролептики без рецепта в аптеці неможливо: це препарати суворої звітності. Деякі аптеки взагалі не мають права продавати антипсихотики.

Також нейролептичні препарати можуть викликати звикання, тому лікування шизофренії та інших психозів має відбуватися лише під ретельним наглядом лікаря.

Нейролептики не порушують свідомості, але деякі з них пригнічують психомоторне збудження. Найчастіший побічний ефект від вживання будь-яких нейролептиків — сонливість, пригнічений стан та загальмованість мислення. У типових такий ефект проявляється сильніше, в атипових — слабше. 

Також можливі індивідуальні реакції, тож при нестерпності конкретного препарату лікар може призначити інший з цієї ж групи.

Типова схема вживання нейролептиків

Згідно з сучасними підходами до лікування шизофренії схема вживання антипсихотиків наступна:

1. Стадія активної терапії. Триває від 4 до 12 тижнів, у залежності від ступеня прояву. В цей період зазвичай призначають типові нейролептики.
2. Стадія стабілізації. Триває від 3 до 9 місяців. Лікування спрямоване на стабілізацію стану та “вирівнювання” психологічного стану. Зазвичай для цього використовуються атипові нейролептики.
3. Стадія профілактичної терапії. Триває від одного року. Лікування спрямоване на попередження рецидивів та уповільнення розвитку хвороби. 

В кожному окремому випадку точну схему та конкретні препарати вибирає лікар.

Протипоказання до вживання антипсихотичних препаратів

Кожний нейролептик має конкретні протипоказання. Однак можна виділити ряд загальних, які присутні у всіх класів цих препаратів:

• індивідуальна нестерпність;
• глаукома;
• аденома простати;
• хвороба Паркінсона;
• порфірія;
• алергія;
• захворювання печінки та нирок;
• захворювання серця;
• кома;
• вагітність та вигодовування груддю.

В деяких випадках вагітним можуть призначатися деякі атипові нейролептики. Але рішення про таке призначення має приймати виключно лікар і лише в тому випадку, коли користь для здоров’я матері перевищує ризик для розвитку плоду.