Ліки від пієлонефриту

Пієлонефрит – найчастіша патологія сечовидільної системи. Через анатомічні особливості (вузький сечівник) захворювання зустрічається в 6 разів частіше у дівчаток і жінок, ніж у хлопчиків і чоловіків.

Пієлонефрит – це одно- або двостороннє запалення чашок та балій нирок, а також ниркової паренхіми. Патологічний процес веде до поступового заміщення епітелію органу рубцевою тканиною. Згодом нирка втрачає функцію фільтрації сечі та зморщується. Також без лікування пієлонефрит переходить у піонефроз – скупчення гною у нирці, який не має відтоку через перекриття просвіту каменем. При локалізованому процесі утворюється абсцес.

Причини пієлонефриту

Найчастіше причиною пієлонефриту стають бактерії, що проникають у нирку:

• висхідним шляхом (рідше низхідним) – з уретри або сечового міхура;
• гематогенним – через кров з інших осередків інфекції.

Гематогенний шлях інфікування більш характерний для пієлонефриту, тоді як урогенний шлях (з нижніх сечових шляхів) трапляється набагато рідше. Він часто буває наслідком міхурово-сечовідного рефлюксу – зворотного закидання сечі з сечового міхура в нирку.

Крім того, існують сприятливі фактори, наявність яких підвищує ризик розвитку пієлонефриту:

• дитячий вік (до 7 років);
• жіноча стать;
• наявність активного статевого життя (багато партнерів);
• вагітність та пологи;
• аденома простати;
• цистит (запалення сечового міхура);
• переохолодження організму.

Під впливом негативних факторів у нирці утворюється запальне вогнище, яке без лікування посилює ситуацію та веде до хронізації процесу.

Симптоми пієлонефриту

Пієлонефрит починається як гострий процес, який при правильному лікуванні може закінчитись повним одужанням. Однак через мізерність симптоматики, гострий пієлонефрит часто залишається непоміченим і тоді він трансформується у хронічне захворювання.

Симптоми пієлонефриту складаються з місцевих та загальних проявів. Причому місцева симптоматика включає лише тупий або ниючий біль у ділянці нирок і прискорене сечовипускання, що супроводжується різями.

Що ж до загальної реакції організму на запалення – найбільш типовими є такі явища:

• головний біль, слабкість;
• лихоманка до 39 °С, озноб;
• відсутність апетиту, нудота, блювання;
• загальна слабкість;
• набряки.

У людей похилого віку та ослаблених пацієнтів клінічна картина пієлонефриту може бути ще менш вираженою, аж до повної відсутності місцевих симптомів.

При загостренні процесу ці ознаки розвиваються протягом короткого часу. Спочатку з'являються ломота в м'язах, головний біль і підвищена температура, а через 3-4 години до них приєднується тягнучий біль у попереку.

Відсутність адекватного лікування пієлонефриту призводить до формування ниркової недостатності, гнійних процесів у нирці (карбункули, абсцеси тощо) та організмі в цілому (сепсис).

Діагностика пієлонефриту

Для діагностики пієлонефриту необхідні лабораторні та інструментальні методи дослідження:

• клінічний та біохімічний аналізи крові;
• загальне дослідження сечі;
• аналізи сечі за Нечипоренком та Аддісом-Каковським;
• посів сечі на живильні середовища та визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків;
• УЗД нирок;
• рентгенографія нирок;
• КТ органів сечовивідної системи.

На підставі отриманих діагностичних відомостей, а також даних огляду та опитування хворого лікар зможе поставити діагноз та розробити план лікування пієлонефриту.

Лікування пієлонефриту

З появою дискомфорту в попереку та погіршення загального самопочуття необхідно звернутися за допомогою до лікаря. До цього не можна приймати жодних лікарських препаратів, оскільки вони можуть змастити клінічну картину і викликати труднощі в постановці діагнозу.

Лікування пієлонефриту проводиться у стаціонарних умовах. Крім постільного режиму, лікувального харчування та рясного пиття, призначається медикаментозна терапія.

• У зв'язку з тим, що захворювання викликається бактеріями, при пієлонефриті завжди призначають антибіотики. Це може бути Амоксиклав, Амоксил, Ампіцилін, Зінацеф, Цефіксим, Флоразид, Денизид, Азтреонам. Курс триває щонайменше 5 днів.
• Щоб попередити перехід захворювання у хронічну форму, після усунення гострих явищ ін'єкції скасовують і призначають антибактеріальні таблетки від пієлонефриту – Тайгерон, Монурал, Аугментин, Ципрофлоксацин, Моксифлоксацин. Тривалість їхнього прийому досягає 6 тижнів.
• Серед обов'язкових препаратів від пієлонефриту – дезінтоксіканти. З метою дезінтоксикації призначають інфузійні розчини – 0,9% розчин хлориду натрію, Солен, Сорбілакт, Реосорбілакт. Їх вводять внутрішньовенно краплинно по 400 мл на добу протягом 5 днів.
• При лікуванні пієлонефриту часто призначають нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Вони нормалізують температуру тіла, знижують інтенсивність больових відчуттів і вираженість запалення ниркової тканини. НПЗЗ призначають у таблетках – парацетамол, диклофенак, ібупрофен, індометацин.

Щоб запобігти розвитку ускладнень, призначаються антиоксиданти – вітаміни групи В, Е, С, А, коензим Q10, а також мікроелемент селен.

Купити ліки від пієлонефриту за найкращою ціною можна за допомогою адресного сервісу доставки лікарських препаратів Liki24.com. На сайті зібрана інформація про медикаменти, їхню наявність та ціни в аптеках України. Передбачена можливість забронювати онлайн необхідний засіб, щоб потім забрати його з аптеки свого міста (самовивіз).

Також можна замовити доставку кур'єром додому або пересилання Новою поштою / Укрпоштою. Для всіх клієнтів сервісу діють знижки та акції, що дозволяє суттєво заощадити.