Знеболюючі (анальгетики)

Якщо щось болить, то це ще не хвороба. Так організм сигналізує про проблеми, про «неполадки», які потрібно знайти і усунути. Але терпіти біль, поки «шукаємо» — не вихід. З цієї причини знеболюючі препарати (таблетки, порошки і навіть уколи в ампулах для внутрішньом'язових ін'єкцій) оселилися в домашніх аптечках майже кожної сім'ї.

Біль буває:

• гострий — наприклад, після травми, зубний, головний, при місячних та інше — це ті випадки, коли може «і саме пройти», але краще допомогти організму впоратися;
• хронічний — це наслідок важких патологічних станів, супроводжує людину постійно або з регулярною періодичністю, триває довше місяця, а іноді супроводжує хворого роками.

Коли болить постійно, це заподіює не тільки фізичні страждання, але і впливає на функціональні зміни в роботі нервової системи і призводить до психологічних проблем.

Як вибрати правильні ліки

Анальгетики — це знеболюючі засоби, які усувають больовий синдром, але не прибирають його причину.

Лікарі постійно наголошують, що здоровій людині нічого не повинно боліти. Хворобливість в тілі — напади, що з'являються раптово або з періодичністю, ні в якому разі не можна ігнорувати, а таблетками від болю, якими б вони не були сильними і «ефективними» ще ніхто не вилікувався.

Якщо безперервний хворобливий стан заважає вам нормально жити і займатися звичайними справами, звернутися до лікаря потрібно обов'язково. І як мінімум, приймати ліки за призначенням, поки діагноз і причина не будуть точно встановлені.

Купити знеболюючі засоби можна в будь-якій аптеці, причому рецепт для цього потрібен в рідкісних випадках. Щоб зняти больовий синдром вам можуть порадити ліки місцевої (мазь, крем, розчин, настойку) або системної дії, що впливають на роботу окремих систем і органів або на ЦНС в цілому (таблетки, капсули, ін'єкції або інфузії).

Що допоможе швидше? Що краще? Це залежить від складу медпрепарату, його форми і стану пацієнта. Правильний вибір підкаже лікар.

Знеболююче за типами впливу

Ліки, що знімають гострий або хронічний біль діляться на дві групи.

Наркотичні

Діють швидко і ефективно. Їх швидкодія обумовлено тим, що активні компоненти, що входять до складу, впливають безпосередньо на больові центри в головному мозку.

Реакція на прийом ліків може бути настільки блискавичною і потужною, що «безболісний стан» здатний перерости в кому і навіть призвести до смерті, оскільки наркотичні анальгетики пригнічують дихальний центр.

Другий недолік анальгетиків цієї групи — це залежність, яку практично всі вони викликають, і якої вкрай складно потім позбутися.

В аптеках відпускаються за рецептом і приймаються під суворим наглядом лікаря.

Ненаркотичні

Дія цієї групи лікарських препаратів направлена на усунення болю середнього ступеню тяжкості і зняття запалення, що стало його причиною.

Ненаркотичні знеболюючі не знімуть швидко гострий больовий синдром, але ефективні в придушенні хронічних хворобливих станів, оскільки не викликають лікарських залежностей, тобто можуть прийматися тривалий час.

Відпускаються безрецептурно, випускаються в різних лікарських формах, найпопулярніша — таблетки і уколи.

Ненаркотичні анальгетики: як діють в залежності від складу

В аптеках пропонують знеболюючі, дію яких зумовлено їх складом:

1. Прості (традиційні) — містять один активний компонент, допомагають впоратися з легкими проблемами (Анальгін, Баралгін, Темпалгін, Спазган, Спазмалгон).
2. Комбіновані — мають в складі кілька компонентів, дають крім знеболення ще і спазмолітичний ефект і зниження температури тіла (Пенталгін, Триган, Каффетін).
3. Препарати від мігрені виведені в окрему групу, оскільки мігрень не піддається звичайним медпрепаратам. До їх складу крім анальгетиків введені спазмолітики і судинорозширювальні за рахунок блокади серотонінових рецепторів речовини (Суматриптан, Релпакс).
4. НПЗП — нестероїдні протизапальні препарати допомагають при захворюваннях суглобів, знімають головний і зубний біль — ефективні у всіх випадках, що супроводжуються запальними процесами (артрози, артрити, ревматизм). Приклад — Нурофен, Ібупрофен, Кетанов, Доломін.
5. Інгібітори циклооксигеназа (ЦОГ-2) — підгрупа НПЗП, але призначені для зняття запалення і больового синдрому при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (Омепразол, Парекоксиб).
6. Спазмолітики — знімають біль через розслаблення гладкої мускулатури і розширення кровоносних судин (Но-шпа, Дротаверин).

Запобіжні заходи

Безумовні лідери продажів з групи знеболюючих засобів — це анальгін, парацетамол, ібупрофен і аспірин. Однак вільний продаж цих лікарських препаратів в кожній аптеці зіграв злий жарт із споживачами і поселив ілюзію їх уявної нешкідливості і безпеки.

Кожний з перерахованих медпрепаратів має цілу низку протипоказань і побічних ефектів, про які пацієнт може і не здогадуватися (в першу чергу це негативний вплив на органи шлунково-кишкового тракту і нефротоксичність). Тому кожному прийому будь-якої таблетки повинна передувати консультація лікаря. Мінімальне, що ви можете зробити для себе — уважно прочитайте інструкцію перед тим як купити нові ліки.