Препарати від парапроктиту

Біль у ділянці прямої кишки не тільки приносить фізичні страждання, але ще й сильно бентежить людей. Проте коли йдеться про життя чи смерть, треба забути про незручність. Одна з найпоширеніших причин потрапляння пацієнтів у проктологічний стаціонар – парапроктит. На оперативне лікування парапроктиту припадає 60-70% усіх операцій на прямій кишці.

Парапроктит – це гнійне запалення у жировій клітковині та м'яких тканинах, що оточують пряму кишку та анальний канал.

Розрізняють гострий та хронічний парапроктит. Найбільш схильні до захворювання чоловіки працездатного віку (20-55 років). Також парапроктит часто зустрічається у дітей першого року життя.

Чому виникає парапроктит?

Основна причина парапроктиту – проникнення інфекції у параректальну клітковину. У більшості випадків захворювання викликано змішаною флорою (кишковою та/або синьогнійною паличкою, стрептококами), рідше (1–3%) – специфічними збудниками сифілісу, туберкульозу.

Бактерії проникають у тканини, що оточують пряму кишку та анальний канал:

• з проток анальних залоз (близько 90%);
• у місцях травм, анальних тріщин, геморою;
• гематогенно (з кров'ю) чи лімфогенно (з лімфою) з інших органів.

Як проявляється захворювання?

Парапроктит починається з гострих болів у промежині, тазі, прямій кишці, які посилюються при ходьбі, дефекації, сидінні. Симптоми парапроктиту відрізняються залежно від розташування гнійника.

При підшкірному парапроктиті підвищується температура тіла, з'являється сильна болючість, припухлість і почервоніння в ділянці ануса. При підшкірно-підслизовому розташуванні пацієнт скаржиться на біль та припухлість у задньому проході.

Місцеві ознаки парапроктиту – набряк, гіперемія (почервоніння тканин), болючість при пальпації, випинання стінки кишки. Для ішіоректального парапроктиту характерні більш виражені симптоми загальної інтоксикації:

• слабкість та відсутність апетиту;
• лихоманка з ознобом;
• головний біль;
• тахікардія.
• при огляді помітна припухлість та асиметрія сідниць.

При пельвіоректальному парапроктиті місцеві ознаки відсутні через високе розташування гнійника. Пацієнт відчуває загальне нездужання, біль може віддавати у поперек, сечовий міхур, можуть приєднатися розлади сечовипускання.

При інтрасфінктерній локалізації абсцесу виникає відчуття стороннього предмета в анальному отворі, з'являється характерна хода.

Як лікується парапроктит?

Основний метод лікування парапроктиту – хірургічний розтин гнійного осередку. Буває, що на 3-4 добу гострого болю абсцес може розкритися самостійно. При цьому болючі відчуття стихають. Але, як правило, у таких випадках гній виходить не повністю, і хвороба переходить у хронічну форму, зберігаються свищі, що веде до повторного нагноєння та ускладнень.

Хронічний парапроктит – це у 90% ускладнення гострого парапроктиту. Тому у будь-якому випадку важливо звертатися за хірургічною допомогою.

Операцію проводять під загальним наркозом. Мета операції – розтин гнійника, його дренування, видалення інших уражених інфекцією ділянок (крипт). За потреби встановлюють дренажі – ПВХ-трубки, тампони з мазями, катетери.

У деяких випадках пацієнту необхідна друга операція для видалення каналу (свища). Хірургічне втручання на прямій кишці характеризується високими ризиками травмування анального сфінктера.

Для догляду за раною та профілактики ускладнень використовують розчини антисептиків, антибактеріальні препарати, водорозчинні мазі. Терапію виконують у стаціонарі.

Медикаменти при парапроктиті

Під час операції пацієнти отримують активну антибіотикотерапію. Зазвичай це препарати фторхінолонового ряду (Левофлоксацин). Якщо є підозра на анаеробну інфекцію, призначають препарати метронідазолу. Ліки вводять внутрішньовенно.

Для знеболювання у післяопераційному періоді (1-2 доби) застосовуються наркотичні анальгетики. Наприклад, тримеперидин (Промедол Калцекс). Потім переходять на ненаркотичні знеболювальні засоби на основі кетопрофену (Кетонал Дуо), метамізолу натрію (Спазмалгон та ін.).

Як антисептики для промивання та обробки ран, шкірних покривів, дренажних систем використовують 10% розчин повідон-йоду, 3% розчин водню пероксиду, розчин хлоргексидину біглюконату для зовнішнього та місцевого застосування.

Рани тампонують турундами з водорозчинними мазями (Браунодин, Левосин, Левомеколь). Вони очищають рану від гнійних мас, вбирають ранове відокремлюване, мають антибактеріальний ефект.

Для прискорення загоєння та зняття запалення можуть бути показані ректальні свічки з метилурацилом, кортикостероїдами (Реліф, Проктозан).

Як не допустити розвитку парапроктиту?

Профілактика цього захворювання полягає у збалансованому харчуванні, підтримці гігієни. Необхідно вчасно лікувати проктологічні захворювання (анальні тріщини та геморой). Профілактичні огляди у проктолога допоможуть виявити проблему на ранніх стадіях і не допустити ускладнень.

Якщо вам потрібно купити ліки від парапроктиту, заходьте на сайт Liki24.com. Це сервіс адресної доставки лікарських засобів. Ви можете замовити препарати онлайн (на сайті доступна актуальна інформація про ціни та наявність ліків у 5000+ аптек України) та обрати доставку до лікарні або додому. Також є функція самовивезення – ви можете самостійно забрати замовлені ліки у зручній для вас аптеці.