Виганяємо паразитів. Ліки від глистів, види та профілактика гельмінтозів
Отже, спочатку дамо вступну. Більшість гельмінтів, поширених в наших краях, заселяють кишечник. Однак деякі види паразитів можуть оселитися і в тканинах організму – м'язових, легеневих, мозкових, тканинах очного яблука тощо.
Всі гельмінти, що паразитують в людському організмі, діляться на три категорії:
- Круглі черви – нематоди: аскариди, гострики, трихінели, анкілостоми та ін. Нематодози – «найпопулярніші» паразитарні захворювання. Як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), ними одночасно заражені більше мільярда людей у світі (в загальній же складності різними гельмінтами заражені більше двох мільярдів людей).
- Черви-сисуни – трематоди. Вони вражають печінку, жовчні та сечові шляхи, підшлункову залозу, кишечник, легені, кров. Найпоширеніші трематодози – опісторхоз, шистосомоз, клонорхоз, фасціольоз та ін. Причому деякі з них здатні провокувати канцерогенез – розвиток пухлин.
- Стрічкові черви – цестоди. Їх на даний момент відомо 3500 видів, причому кожен з них може паразитувати в людському організмі. Яка саме цестода облюбує ваш організм, залежить від того, в якій країні ви живете. Одне з головних джерел зараження цими паразитами – риба, яка не пройшла повноцінну термічну обробку. Ехінококоз, дирофіляріоз, теніоз, теніаринхоз – цестодози, що вражають не тільки людину, але й домашніх тварин.
Гельмінти пригнічують імунні реакції, в результаті чого страждає захист організму навіть на важкі зараження. Вони провокують алергії, травні розлади, порушують функції внутрішніх органів. Організм отруюється продуктами обміну та розпаду гельмінтів, страждає від механічних пошкоджень і пригнічення імунної та нервової систем.
Крім того, присутність паразитів:
- знижує ефективність вакцинацій;
- ускладнює перебіг різних супутніх захворювань;
- негативно позначається на зростанні та розвитку дітей, працездатності дорослих;
- провокує зміну біоценозу кишечника та активацію росту «поганої» мікрофлори (патогенної та умовно-патогенної – наприклад, грибків роду Candida, що викликають кандидози).
Загалом, лікувати гельмінтози дійсно необхідно. Але робити це потрібно розумно.
Лікування гельмінтозів. Ліки від глистів
Колись для боротьби з глистами використовувалися в основному рослинні засоби – чоловіча папороть, цитварний полин, хеноподієва олія тощо. У наш час для цих цілей застосовуються синтетичні речовини. Тому деякі застарілі препарати (вищеназвані рослинні, а також гексілрезорцин, чотирихлористий вуглець та ін.) виключені з лікарської антигельмінтної номенклатури, а деякі залишилися, але використовуються дуже обмежено (квітки полину та пижма, тимол, сірка, гарбузове насіння та ін.).
Сучасні антигельмінтики діляться на групи в залежності від їх основного впливу на гельмінтів різних класів (цестоди, нематоди, трематоди). Деякі ліки здатні справлятися з гельмінтами кількох різних класів. Але важливо пам'ятати, що не існує поняття «найкращі ліки від глистів» – все залежить від того, який саме паразит окупував ваш організм.
Сьогодні більшість антигельмінтних препаратів виробляються на базі шести основних діючих речовин – альбендазолу, мебендазолу, празиквантелу, пірантелу, адипінату піперазину та левамізолу. Розглянемо їхні властивості більш детально.
Альбендазол
Препарати: Ворміл, Зентел, Альдазол, Альбендазол, Альбела та ін.
Альдазол табл. в/плівк. обол. 400 мг блістер, в пачці №3
Київський вітамінний завод ПАТ (Україна, Київ)
Препарати альбендазолу ефективні від різних паразитів – як кишкових, так і тих, що живуть в інших органах. Причому дія цієї речовини залежить від часу, коли її було прийнято:
- натщесерце альбендазол не всмоктується, а просто проходить по травному тракту, знищуючи кишкових паразитів;
- разом з жирною їжею альбендазол засвоюється та знищує паразитів поза межами кишечника (м'язи, печінка, легені, мозок, інші органи). Альбендазол блокує білок тубулін, що призводить до зниження метаболізму у гельмінтів.
Тому прийом препаратів альбендазолу має бути чітко узгоджений з лікарем на підставі діагнозу та результатів аналізів.
Мебендазол
Препарат: Вермокс.
Вермокс таблетки 100 мг №6, Гедеон Ріхтер Румунія
Гедеон Ріхтер Румунія (Румунія)
У порівнянні з альбендазолом, мебендазол всмоктується менш інтенсивно, а його дія в основному проявляється в шлунково-кишковому тракті. Незважаючи на це, Вермокс може призначатися також і для боротьби з гельмінтами, що живуть в тканинах – наприклад, при ехінококозі, коли ехінококовий міхур знаходиться в такому місці, що його не можна видалити оперативно.
За рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) альбендазол і мебендазол повинні використовуватися при гельмінтозах, викликаних так званими грунтовими гельмінтами: аскаридами, волосоголовцями, анкілостомами. Обидві речовини відносяться до однієї групи і мають схожу дію – порушення засвоєння глюкози в організмі гельмінта. При дефіциті глюкози паразит гине від голоду.
Препарати альбендазолу та мебендазолу не належать до «бюджетних», проте цінні тим, що мають порівняно небагато можливих побічних ефектів.
Празиквантел
Препарат: Більтрицид.
Ефективний проти трематод (котячий і легеневий сисуни, шистосоми). Використовується для лікування клонорхозу, парагонімозу, описторхозу, кишкових цестодозів (теніоз, теніаринхоз) та ін. Під дією празиквантелу у паразитів порушується захоплення глюкози клітинами організму, що паралізує та вбиває гельмінтів.
Пірантел
Препарати: Пірантел, Гельмінтокс, Немоцид.
Пірантел практично не засвоюється в організмі людини, а тому впливає прицільно тільки на тих гельмінтів, які влаштувалися в кишечнику. Він паралізує чутливих до нього глистів, і в цьому нерухомому стані вони виводяться з організму.
Препарати пірантелу дозволені до прийому для дітей у віці від 6 місяців – їм ліки можна давати у вигляді суспензії, оскільки вона простіше дозується (у формі таблеток препарат дозволений до прийому тільки з 3 років). У цілому пірантел переноситься добре, головне – приймати його під час їжі або відразу після неї.
Піперазину адипинат
Препарати: Піперазину адипинат.
Ця речовина вражає м'язові та нервові клітини нематод і аскарид, в результаті чого паразити паралізуються і залишають кишечник природним шляхом (разом з каловими масами).
При аскаридозі зазвичай призначається дводенний курс прийому Піперазину, а при ентеробіозі (гострики) – 1-3 п'ятиденних курси з тижневими перервами між ними. Гострики піддаються дії піперазину не так швидко, як аскариди – вони більш стійкі. У перервах між курсами необхідно робити клізми, щоб поступово вимивати з кишечника батальйони полеглих гостриків.
Левамізол
Препарати: Декарис.
Левамізол паралізує мускулатуру аскарид і анкілостом.
ВАЖЛИВО! Протягом доби після прийому Декариса категорично заборонено вживання алкоголю. В іншому випадку чекайте запаморочень, прискореного серцебиття, загальної слабкості та інших неприємних наслідків. Все це – «дисульфірамоподібні реакції», саме на них базується дія препаратів, що використовуються в терапії алкоголізму та викликають огиду до спиртного.
"Крім того, препарат надає і ще одну корисну дію – імуномодулюючу."
А взагалі Декарис відрізняється від інших антигельмінтиків найбільш частими побічними ефектами, навіть якщо не змішувати його з алкоголем. У їх числі – головні болі, судоми, периферична поліневропатія, тремор, порушення сну, сплутаність свідомості.
Ще одна характерна «побічка» Декарису – нюхові галюцинації. Багато людей, які приймали Декарис, скаржилися, що протягом декількох днів після прийому їм здавалося, ніби все навколо пахне хлоркою, димом, «хімією» тощо. Звичайно, всі ці побічні ефекти виникають далеко не в кожному випадку та залежать від безлічі індивідуальних чинників, але наша справа – попередити вас про те, що такі ситуації цілком можливі.
Чому не варто пити ліки від глистів «для перестраховки»
Категорично не рекомендується приймати протипаразитарні препарати «просто для профілактики», навіть якщо у вас вдома є тварини, які вигулюються на вулиці. Роль цих тварин в зараженні людини паразитами сильно перебільшена. Так, у людини та собаки є «загальний» паразит – токсокара, але в більшості випадків люди заражаються токсокарозом через бруд на вулицях, в якому присутні частинки собачих екскрементів та, відповідно, личинки токсокар. Крім того, собаки та сільськогосподарські тварини можуть бути носіями паразита ехінокока, також небезпечного для людини. Однак пити антигельмінтики навмання все одно не можна.
Справа в тому, що різні препарати з цієї групи не тільки впливають на різних гельмінтів, але й мають різні протипоказання до прийому, а також різні побічні ефекти. Деякі з цих побочек можуть бути вкрай важкими, тому що багато антигельмінтних препаратів є токсичними – адже інакше глистів не знешкодили: вони дуже живучі, як і будь-які інші паразитуючі організми. Іноді після прийому деяких антигельмінтиків, наприклад Декарису, а також при лікуванні опісторхозу може знадобитися навіть приміщення пацієнта в стаціонар.
Піддавати свій організм «токсичним атакам» варто лише тоді, коли інвазія лабораторно підтверджена (проведено аналіз на гельмінтоз та отримано позитивний результат).
Тому не варто йти на поводу у паразитофобіі, навіть незважаючи на те, що вона постійно підігрівається агресивною рекламою різних «чудо-препаратів» та інтернет-страшилками. Не забувайте, що гігієнічні умови в нашій країні, як мінімум, далекі від тих же африканських, де масова профілактична дегельмінтизація цілком виправдана.
Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) визначено перелік країн, в яких рекомендується постійна боротьба з гельмінтами. Україна до цього списку не входить.
Профілактика гельмінтозів
Зрозуміло, профілактика зараження гельмінтами повинна проводитися. Але тут мається на увазі аж ніяк не медикаментозна профілактика. Щоб мінімізувати ризик підхопити «непроханих гостей», просто намагайтеся дотримуватися двох головних правил:
- Мийте руки. Найпоширеніші в наших краях нематодні зараження (токсокароз, аскаридоз, ентеробіоз) та ехінококоз недарма називаються хворобами брудних рук. Тому, як би банально це не звучало – мийте руки, часто та ретельно. Тим більше зараз, на тлі коронавірусної пандемії, це елементарне правило гігієни набуло ще більшої осмисленості.
- Дотримуйтесь «харчової гігієни». Яйця паразитів можуть потрапити в організм з немитих фруктів, овочів, зелені – тому добре промивайте їх під проточною водою. А ще підвищену небезпеку становлять м'ясо та риба, які не пройшли достатню термічну обробку. Личинки паразитів особливо часто зустрічаються в рибі коропових порід, а також можуть підстерігати вас і в ікрі домашнього посолу, особливо в щучої, де люблять селитися личинки широкого лентеця. У сирому фарші та біфштексах з кров'ю можуть бути личинки бичачого чи свинячого ціп'яка.
Крім нормальної термічної обробки є і ще один надійний спосіб знезаразити м'ясо і рибу – проморозити їх. Для цього підійде побутова морозилка з температурою -20оС. Витримайте там рибу або м'ясо протягом мінімум двох діб – і можете бути спокійні: личинки більшості паразитів не витримують такого «випробування холодом».
Як бачимо, повноцінна профілактика гельмінтозів – це здебільшого спосіб життя, а зовсім не регулярний прийом токсичних препаратів. Так що не зловживайте ліками без особливих на те причин, стежте за харчовою та особистою гігієною та періодично здавайте аналізи. Якщо ж у вас або ваших дітей все ж буде виявлено будь-який гельмінтоз – пошук і доставку необхідних препаратів за найвигіднішими цінами ви зможете довірити сервісу Liki24.com.
Будьте здорові!
