Алерзин - інструкція, склад, спосіб застосування

Антигістамінний препарат Алерзин (левоцетиризин) блокує Н1-гістамінові рецептори. Це дозволяє зменшити вплив гістаміну – основного медіатора алергії.

Алерзин зменшує проникність судин, усуває набряк, знижуючи продукцію гістаміну опасистими клітинами, має протисвербіжну дію. Усе це дозволяє усунути такі симптоми алергії, як:

• шкірні висипання;
• почервоніння шкіри;
• свербіж;
• сльозотеча;
• слизові виділення з носа;
• набряк слизової оболонки носа.

Препарат призначається як для запобігання розвитку алергічної реакції, так і для полегшення симптомів, що вже розвинулися. Показання до застосування Алерзину є такими:

• алергічний риніт (сезонний і цілорічний);
• кропив'янка.

Показання для застосування таблеток та крапель Алерзин однакові.

Дорослим пацієнтам і дітям від 6 років призначається Алерзин у вигляді таблеток. Добова доза становить 5 мг діючої речовини (1 таблетка).

Приймати препарат слід одноразово впродовж дня з наступним прийомом через 24 години.

Таблетку, вкриту оболонкою, слід ковтати цілою, не розжовуючи, запивати невеликою кількістю води, незалежно від їди (прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування левоцетиризину, хоча й дещо сповільнює його).

Препарат у формі крапель призначається дітям від 2 років, також його можуть приймати і дорослі пацієнти.

Інструкція із застосування рекомендує приймати краплі Алерзин незалежно від їди, у будь-який зручний час вранці та/або ввечері (залежно від віку). 

Препарат приймають розведеним у чистій воді з таким об’ємом, щоб одна доза була рівноцінна одному ковтку. Приготовлений розчин слід прийняти одразу.

Важливо! Після розтину флакона термін придатності крапель Алерзин становить щонайбільше 6 тижнів.

Дітям дозування Алерзину у краплях є таким:

• від 2 до 6 років – двічі на день по 5 крапель (1,25 мг левоцетиризину) з інтервалом 8–12 годин, тобто двічі на добу;
• від 6 до 12 років – до 20 крапель препарату з інтервалом між прийомами 24 години, тобто 1 раз на добу.

Лікарський засіб у вигляді крапель можна приймати не лише дітям, а й підліткам та дорослим – наприклад, при порушенні функції ковтання. При відмірюванні кількості розчину слід враховувати, що 5 мг левоцетиризину міститься в 1 мл препарату, що відповідає 20 краплям (флакон з оральним розчином має поліетиленову відкалібровану крапельницю).

Важливо! При відмірюванні крапель флакон слід тримати вгору дном, вертикально.

Після прийому препарату його дія у половини пацієнтів відзначається за 12 хвилин після прийому, а максимальна концентрація речовини у плазмі – за 50 хвилин. Ефект зберігається впродовж 2 діб.

Тривалість терапії залежить від виду, перебігу та тривалості захворювання.

У разі сезонної алергії (наприклад, вплив пилку рослин впродовж короткого часу) препарат приймають 4-5 днів.

За хронічного перебігу алергічного захворювання – наприклад, при хронічній ідіопатичній кропив'янці (ХІК) – курс лікування збільшується і становить 1 рік. Можливо й більш тривале застосування препарату, для цього потрібно проконсультуватися з лікарем.

Можна безпечно припинити застосування Алерзину, як тільки відпаде потреба. Дозволяється відновити прийом препарату, якщо симптоми алергії знову виникли.

Так, але слід звертати увагу на форму випуску препарату.

Алерзин у формі оральних крапель можна давати дітям від 2 років.

Таблетки Алерзин підходять для дітей віком від 6 років, що пов'язано з неможливістю підбору точного дозування у молодшому віці (вкриті оболонкою таблетки ділити не можна).

Важливо! Алерзин дітям молодше 2 років не призначають через відсутність даних про ефективність і безпеку препарату у цьому віці.

В інструкції до препарату у розділі протипоказань зазначено, що Алерзин приймати вагітним заборонено, оскільки його діюча речовина може негативно впливати на розвиток плода.

Аналогічним чином небажано використання цих ліків у період грудного вигодовування (ГВ), оскільки левоцетиризин може проникати у грудне молоко. На період лікування препаратом слід відмовитися від годування груддю.

Препарат не приймають у разі:

• підвищеної чутливості до левоцетиризину, похідних піперазину та/або допоміжних компонентів;
• хронічної ниркової недостатності (ХНН) у тяжкій формі, коли кліренс креатиніну не перевищує 10 мл/хв. Пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю необхідно коригувати дозування Алерзину.

З обережністю призначають препарат пацієнтам з епілепсією та судомами, оскільки є ризик посилення нападів.

До складу таблеток входить лактоза, що необхідно враховувати пацієнтам із спадковою непереносимістю деяких видів цукрів.

Важливо! Період виведення левоцетиризину з організму становить 72 години, тому за 3 дні до проведення шкірної алергічної проби необхідно припинити прийом Алерзину, щоб уникнути пригнічення реакції на алерген.

За використання препарату у терапевтичних дозах і за відсутності протипоказань ризик розвитку небажаних побічних ефектів є мінімальним. Зазвичай лікування цим антигістамінним засобом добре переноситься. Однак можливі:

• головний біль, запаморочення;
• сухість в роті;
• сонливість;
• болі в животі;
• слабкість, втомлюваність;
• підвищений апетит.

З повним переліком можливих побічних ефектів можна ознайомитися в інструкції із застосування Алерзину у таблетках і краплях.

У дітей і дорослих при прийомі препарату у високих дозах симптоми передозування проявляються по-різному:

• у дорослих – сонливість;
• у дітей – на початковій стадії дратівливість і перезбудження, які потім переходять у сонливість.

За необхідності промивають шлунок і проводять симптоматичне лікування.

Левоцетиризин не посилює дії алкоголю. Але у деяких пацієнтів одночасний прийом препарату зі спиртними напоями чи ліками, що містять етанол, може спровокувати пригнічення центральної нервової системи.

Алерзин та Алерон містять однакову активну речовину – левоцетиризин, але відрізняються показаннями до застосування (у Алерону вони дещо ширші). Але Алерон випускається лише у таблетках по 5 мг, що не дає можливості використовувати його для маленьких дітей, оскільки ділити таблетку не можна.

Цетрин і Роліноз містять цетиризин.

Який препарат ефективніший для конкретного пацієнта, має право вирішувати лише лікар.