Амантин

Амантин (амантадин) належить до дофамінергічних агентів, які збільшують концентрацію дофаміну (допаміну) в мозку, зменшують дегенерацію нейронів та покращують моторну функцію.

Препарат може бути призначений для лікування кількох станів, зокрема:

• хвороба Паркінсона – амантадин може використовуватися як один з лікарських препаратів для зменшення симптомів хвороби Паркінсона, таких як тремтіння, скутість та уповільнення рухів;
• екстрапірамідні порушення (рання дискінезія, акатизія та паркінсонізм) – Амантин призначається для лікування побічних ефектів, спричинених деякими іншими лікарськими препаратами, зокрема нейролептиками та ін.

Важливо! Призначити Амантин може лише лікар, враховуючи стан пацієнта, перебіг хвороби та індивідуальні особливості.

Дозування та спосіб застосування Амантину залежать від тяжкості стану та індивідуальних особливостей пацієнта.

Важливо! Ліки не призначаються дітям, застосовуючи лише у лікуванні дорослих.

Препарат рекомендовано приймати після їди, запиваючи невеликою кількістю чистої води, бажано вранці або вдень.

Оскільки таблетки Амантин можуть активізувати вплив на центральну нервову систему, останню дозу необхідно приймати не пізніше 16:00 годин.

В інструкції із застосування таблеток Амантин наведено такі рекомендації:

• лікування хвороби Паркінсона зазвичай починають із дозування 100 мг на день. Надалі його можна збільшувати до 200-300 мг на день за необхідності;
• ефективна терапевтична доза становить по 1-3 таблетки двічі на добу (сумарно 200-600 мг амантадину на добу).

Необхідно дотримуватись інструкцій лікаря та не перевищувати рекомендовану дозу.

Важливо! Перед початком лікування слід повідомити лікаря про всі ліки, які вже застосовуються, включаючи рослинні препарати.

Препарат не рекомендований для прийому, якщо пацієнт має:

• підвищену чутливість до будь-якого з компонентів;
• епілепсію та/або інші типи судомних нападів;
• порушення функції нирок (важка ниркова недостатність);
• виразкову хворобу;
• декомпенсовану серцеву недостатність;
• кардіоміопатію, міокардит;
• атріовентрикулярну блокаду II та III ступеня;
• серцебиття менше ніж 55 ударів на хвилину;
• пролонгований інтервал QT, помітні U-хвилі, вроджений QT-синдром у сімейному анамнезі та важкі шлуночкові аритмії, включаючи хаотичну поліморфну шлуночкову тахікардію;
• знижений рівень калію та/або магнію в крові (гіпокаліємія, гіпомагніємія).

Сумісність із іншими ліками. Не можна використовувати Амантин одночасно з будипіном або іншими препаратами, які можуть подовжувати інтервал QT.

Амантин, як і будь-який інший лікарський препарат, може спричинити побічні ефекти. Найпоширеніші з них:

порушення роботи центральної нервової системи – запаморочення, безсоння, занепокоєння, тривожність, порушення координації рухів, тремор (тремтіння), депресія, галюцинації;

порушення роботи серцево-судинної системи – артеріальна гіпотензія, аритмія, синдром QT-інтервалу (час, необхідний для повного відновлення електричного потенціалу серця), тахікардія (прискорення серцевого ритму), серцева недостатність;

порушення роботи травної системи – нудота, блювання, діарея, сухість у роті, анорексія (відсутність апетиту).

інші побічні ефекти – нечіткість зору, "мармуровість" шкіри (сітчасто-блакитний відтінок шкіри).

Важливо! Зазвичай побічні реакції є короткостроковими, виявляються у перші кілька днів лікування та швидко проходять самостійно.