Банеоцин

Так, Банеоцин – це антибіотик. До його складу входять два компоненти з антибактеріальною дією – бацитрацин і неоміцин. При цьому неоміцин має також протигрибкову активність.

Діючі компоненти, що містяться у препараті, згубно впливають на бактерії, чутливі до них.

Завдяки відсутності у Банеоцину здатності проникати у глибинні тканини і діяти в крові, ефект від його застосування проявляється лише місцево – на поверхні шкіри та у верхніх шарах уражених м'яких тканин.

Застосовуючи Банеоцин, вдається мінімізувати ризик виникнення запального процесу та зупинити патогенну дію хвороботворних мікробів.

Показання до застосування мазі Банеоцин – захворювання з симптомами зараження та запалення. Препарат призначається для лікування і профілактики за таких патологій шкіри, слизових оболонок та м'язових тканин, як:

• опіки шкіри;
• сикоз (гнійничкове захворювання волосяних цибулин), викликаний дією стафілококів;
• гідраденіт (запальне ураження потових залоз) з гнійними виділеннями;
• виразки нижніх кінцівок з інфекційним ураженням;
• фолікуліт;
• абсцеси;
• фурункульоз і карбункульоз – після хірургічних втручань;
• пароніхія – запалення нігтьових валиків і навколонігтьових тканин.

Також мазь застосовують за бактеріальних інфекцій, викликаних чутливими до активних речовин Банеоцину мікроорганізмами: вторинні інфекції при екземі, при пластичних операціях у косметології та при пересадці шкіри. У таких випадках мазь може використовуватися з профілактичною метою.

У комплексній терапії мазь призначається як додатковий засіб при отитах, післяопераційних хірургічних рубцях, інфікованих ранах.

У порошковій формі препарат показаний за таких захворювань, як:

• контагіозне імпетиго мокнучого типу (бактеріальне захворювання шкіри, що викликається стрептококами);
• виразкове ураження нижніх кінцівок з інфікуванням;
• пелюшковий дерматит бактеріального походження;
• інфекційна екзема.

Як профілактичний засіб Банеоцин призначається для недопущення інфекцій після дерматологічних і хірургічних операцій.

Також порошок Банеоцин знаходить застосування у комплексній терапії тріщин шкірних покривів, розривів промежини під час пологів, у лікуванні ранових поверхонь з ексудатом (рідина, що виділяється з рани).

Антибіотики не впливають на віруси, зокрема й на вірус герпесу. Але згідно з інструкцією із застосування, Банеоцин може застосовуватися при простому герпесі, оперізуючому лишаї та вітряній віспі (“вітрянці”) як допоміжний засіб.

Тобто, мазь або присипка Банеоцин при герпесі можуть бути призначені лише якщо до основної герпетичної (вірусної) інфекції приєднуються вторинні – бактеріальні інфекції, чутливі до компонентів препарату.

Застосування показано дорослим і дітям протягом 7 днів. Зовнішньо мазь наноситься тонким шаром на уражену ділянку 2-3 рази на день і втирається легкими круговими рухами. За потреби можна використовувати пов'язку.

Дітям мазь призначається лікарем лише після оцінки користі та потенційної шкоди.

Важливо! Якщо лікарем призначено застосовувати мазь тривалий період, необхідно контролювати добову дозу, орієнтуючись на кількість неоміцину у складі препарату. Вона має не перевищувати 1 г на добу, що відповідає 200 г мазі. У разі повторного курсу дозу знижують у 2 рази.

При тривалому нанесенні мазі на великі ділянки шкіри можливі симптоми нефро- та ототоксичності (ураження нирок та органів слуху відповідно).

Застосування Банеоцину у формі порошку показано 2-4 рази на добу. Присипку слід нанести тонким шаром на уражену ділянку.

Курс застосування становить 7 днів, якщо лікар не призначив інакше.

Спосіб застосування однаковий за будь-яких уражень шкіри: препарат розсипають на пошкоджену поверхню шкіри 2-4 рази на добу.

Важливо! Слід зважати на те, що крізь опікові поверхні відбувається всмоктування активних компонентів препарату. Тому якщо опікові поверхні становлять 20% і більше загальної поверхні шкіри, присипку використовують1 раз на добу.

Інструкція із застосування рекомендує використовувати порошок для профілактики пупкових інфекцій у новонароджених.

Своєчасна обробка пупкових ран є дуже важливою. У разі попадання до неї інфекції виникають серйозні ускладнення, які потім вимагають тривалого лікування.

Обробляти пупкову рану (пупок) немовлят Банеоцином порошком дуже зручно, оскільки його можна наносити, не торкаючись ранки, а просто присипаючи її. Крім того, присипка вбирає ранове відокремлюване, тим самим сприяючи осушенню поверхні, не травмує шкіру, створює захисну повітропроникну плівку.

У показаннях до застосування препарату чітко вказані хвороби, за яких варто призначати Банеоцин. Усі вони – бактеріальної природи чи супроводжуються ризиком інфікування бактеріями. Тому використання Банеоцину при алергії може рекомендувати лише лікар.

Важливо! В окремих випадках препарат може спровокувати виникнення алергічного висипу – переважно у разі передозування. Тому без рекомендацій лікаря лікувати алергічні ураження шкіри із використанням Банеоцину небажано.

Банеоцин може застосовуватися при акне, але тільки якщо вугровий висип викликаний мікроорганізмом, чутливим до компонентів препарату.

Плануючи використовувати мазь Банеоцин під час вагітності, необхідно порадитись із лікарем-гінекологом. Один з компонентів препарату – неоміцин – може проникати через плацентарний бар'єр, що при високих дозах здатне призвести до втрати слуху майбутньої дитини.

Застосування Банеоцину при ГВ (грудному вигодовуванні) також слід узгодити з лікарем, який контролює стан немовляти та його матері.

При зовнішньому застосуванні препарат добре переноситься. Побічні реакції спостерігаються дуже рідко; з їх повним переліком можна ознайомитися в офіційній інструкції із застосування мазі та порошку Банеоцин.

Можливі алергічні реакції, які проявляються почервонінням шкіри, свербінням, сухістю. Важливо! Відсутність загоєння ран і розширення ділянки ураження також може бути проявом алергії.

Препарат призначений для лікування інфікованих ран. Обидві лікарські форми добре справляються зі своїм завданням. Проте все ж таки є деякі відмінності:

• мазь Банеоцин має жирну мазеву основу і використовується переважно при сухих ранах і на запалених ділянках шкіри;
• присипка (порошок) Банеоцин ефективно діє при мокнучих ранах з ексудатом, що виділяється. Порошок наноситься безконтактно, що у деяких випадках може бути його перевагою перед маззю.

Препарати мають абсолютно різні діючі речовини, тому неможливо порівнювати терапевтичну ефективність Банеоцину і Левомеколю.

Левомеколь містить хлорамфенікол (левоміцетин) і метилурацил.

Банеоцин – бацитрацин і неоміцин.

Рішення про необхідність застосування тих чи інших ліків повинен приймати дерматолог, хірург або лікар іншої спеціалізації після огляду та визначення чутливості збудників захворювання до активних речовин препарату.

Це препарати з різними діючими речовинами, які належать до різних фармакотерапевтичних груп.

Банеоцин – це комбінований бактерицидний препарат, що містить у складі два антибіотики – бацитрацин і неоміцин.

Ксероформ містить вісмут, який має антисептичну, в'яжучу та підсушуючу дію.

Гентасепт – комбінований протимікробний препарат пролонгованої (продовженої) дії, що містить антибіотик гентаміцин, сорбент метоксан, сполуку цинку з триптофаном.

Усі ці лікарські засоби використовуються для лікування інфікованих ран. Однак оцінювати ефективність того чи іншого з них у кожному конкретному випадку має право лише лікар.