Екстратерм

Основне призначення препарату – зменшення та полегшення кашлю. Його дія обумовлена ​​алкалоїдами, які містяться в основній діючій речовині – термопсисі:

• метилцитизином;
• анагіріном;
• цитизином;
• пахікарпіном;
• термопсидином;
• термопсисом.

Вони збуджують дихальний центр. У складі препарату також присутній гідрокарбонат натрію. Він стимулює вироблення секрету бронхіальними залозами, завдяки чому знижується в'язкість мокротиння, і воно легше виділяється під час кашлю.

Таблетки від кашлю Екстратерм застосовують з метою симптоматичної терапії кашлю, особливо у разі утруднення відходження мокротиння при наступних захворюваннях органів дихання:

• трахеїті;
• бронхотрахеїті;
• бронхопневмонії.

Застосовують Екстратерм і при сухому кашлі. Він не гальмує кашльовий центр. Але під впливом компонентів препарату в бронхах утворюється мокрота, яка легко виділяється, а кашель стає вологим і менш болючим.

У кожному конкретному випадку лікар індивідуально підбирає дозу, кратність прийому та тривалість терапії. Це залежить від виду захворювання, типу кашлю (сухий або вологий), віку пацієнта, тяжкості клінічної картини хвороби.

В інструкції із застосування Екстратерму зазначено, що дітям старше 12 років та дорослим слід приймати по одній таблетці лікарського засобу три або чотири рази на добу.

Лікарі не призначають препарат при підвищеній індивідуальній чутливості до його компонентів, а також пацієнтам, які страждають на наступні захворювання:

• виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки;
• гострий гломерулонефрит або пієлонефрит;
• кровохаркання.

ВАЖЛИВО! Препарат не призначають дітям віком до 12 років.

У пацієнтів, які приймають лікарський засіб, можуть з'явитися висипання та почервоніння на шкірі, свербіння, локальний набряк. У деяких пацієнтів виникають нудота, блювання, пронос.

Препарат не можна приймати вагітним. Якщо ж виникає необхідність прийому лікарського засобу жінкою, яка годує немовля груддю, на час проведення терапії дитині організовують штучне вигодовування.

Таблетки Екстратерм не можна приймати одночасно зі в'яжучими та обволікаючими засобами, а також з препаратами, у складі яких є кодеїн або інші речовини, що пригнічують дихальний центр.

При випадковому чи навмисному прийомі великої кількості таблеток лікарського засобу виникають нудота, блювання, пронос, слабкість. У тяжких випадках у пацієнтів порушується свідомість, розвиваються галюцинації, судоми.

З появою перших симптомів отруєння слід промити шлунок, прийняти сорбенти (активоване вугілля, Смекту), дати пацієнтові сольові (осмотичні) проносні – Глауберову сіль, Магнію сульфат або ін. У разі прогресування симптомів отруєння слід викликати швидку допомогу.

Обидва препарати мають схожі ефекти. Який лікарський засіб краще підходить пацієнту, вирішує лікар.

Відгуки пацієнтів про цей засіб переважно хороші. Препарат зменшує кашель, сприяє зниженню в'язкості мокротиння та полегшує відходження бронхіального секрету під час кашлю.