Гліатилін - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат позитивно впливає на пам'ять й інші когнітивні функції, а також здатний запобігати та виправляти порушення біохімічного балансу у нервових клітинах, покращує передачу імпульсів між нейронами і функцію рецепторів.

Крім того, Гліатилін активує процеси відновлення свідомості при травматичних ураженнях головного мозку.

Гліатилін призначають для поліпшення функцій мозку, які постраждали при різних станах. У першу чергу це черепно-мозкова травма, особливо з ушкодженнями на рівні стовбура мозку. Препарат може призначатися при ішемічних порушеннях у головному мозку як у гострому, так і у відновлювальному періодах.

До показань для призначення препарату належать деменція, а також різні порушення пам'яті. Крім цього, Гліатилін покращує функції мозку, позитивно впливає на його кровообіг і прискорює метаболічні процеси.

Спосіб застосування препарату залежить від форми випуску – капсули або розчин для ін'єкцій. Капсули приймають прерорально, розчин призначений для внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення. Дозування, кратність прийому і тривалість курсу лікування визначаються у кожному випадку індивідуально.

Гліатилін в ампулах

Інструкція із застосування рекомендує використовувати ампули у гострий період захворювань. Призначають по 1 ампулі в день, розчин вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (повільно). Рекомендований курс лікування становить більш ніж 10 днів, але може коригуватися лікарем. Після закінчення курсу лікування ампулами переходять на застосування препарату у формі капсул.

Гліатилін у капсулах

Капсули призначають прерорально, по одній капсулі 3 рази на день незалежно від прийому їжі. Тривалість курсу лікар визначає індивідуально, залежно від важкості стану, віку пацієнта й інших індивідуальних чинників.

Дані про безпеку та ефективність застосування препарату у дітей відсутні, тобто препарат не досліджувався на дітях. Тому призначення Гліатиліну дітям можливе тільки у тому випадку, коли потенційна користь буде перевищувати можливу шкоду при застосуванні. Таке рішення може прийняти тільки лікар, коригуючи при цьому дозу і тривалість лікування індивідуально.

Застосування Гліатіліну часто добре переноситься хворими, але деякі побічні реакції можуть розвиватися.

При використанні ін'єкційного розчину можливий розвиток небажаних проявів у місці введення препарату (гематоми, запалення, болючість).

Також можлива поява симптомів з боку шлунково-кишкового тракту у вигляді нудоти, абдомінального болю (болю у животі), порушення частоти дефекації. Рідко може спостерігатися короткочасна сплутаність свідомості.

У перші дні лікування дуже рідко можуть проявитися такі ефекти, як тривожність, ажитація (непродуктивне м'язове збудження) і безсоння.

Усі перераховані вище симптоми у більшості випадків зникають при зниженні дози або з часом, не вимагаючи припинення лікування.

І Гліатилін, і Церепро належать до ноотропних препаратів. Більше того, обидва засоби містять одну і ту ж активну речовину – холіну альфосцерат, тому спектр можливих призначень у них збігається. Дозування капсул й ампул обох препаратів також однакові.

Не можна сказати, що якийсь із засобів кращий чи гірший. Але, незважаючи на схожість дії, рішення про призначення того чи іншого препарату повинен приймати лікар.