Хімотрипсин - інструкція, склад, спосіб застосування

Цей препарат активно розщеплює пептиди. Оскільки фактори запалення – це переважно білки, руйнуючи їх, ліки чинять виражену протизапальну дію.

Також фермент Хімотрипсин лізує (руйнує) некротизовані тканини, але водночас не діє на здорові, тому що вони захищені спеціальними антиферментами.

Основні показання для призначення Хімотрипсину (згідно з інструкцією):

• трахеїти, синусити, отити, бронхіти, запалення легень, бронхоектатична хвороба – для розрідження в’язкого секрету (бронхіального, назального, вушних виділень);
• опіки та пролежні;
• профілактика ускладнень за операцій на легенях;
• помутніння склоподібного тіла ока, тромбози вен сітківки.

Хірурги використовують Хімотрипсин для лікування гнійних ран, при запаленні плеври й обмеженому гнійному запаленні (абсцесі) легень.

Хоча Хімотрипсин – це ліофілізат для приготування ін’єкційного розчину, його можна застосовувати різними способами:

• внутрішньом’язово;
• внутрішньоплеврально;
• у задню камеру ока.

Завнутрішньом’язового введення вводять 5–10 мг препарату 1 раз на день 10 днів, через тиждень курс терапії можна повторити.

У хірургії Хімотрипсин вводять ін’єкційно під струп, що утворився. Для цього 20 мг препарату розводять у 20 мл 0,25 % розчину Новокаїну й використовують тонку голку.

Також можливе місцеве застосування Хімотрипсину – у вигляді тампона на гнійну рану, який попередньо просочується 5 % розчином препарату. Для виготовлення використовують 0,9 % розчин NaCl. Місцеву обробку поєднують з внутрішньом’язовими ін’єкціями ліків.

Після операції на легенях Хімотрипсин призначають у вигляді інгаляцій (5 % водний розчин об’ємом 3–4 мл) одночасно з внутрішньом’язовим введенням.

Отоларингологи широко використовують місцеве застосування Хімотрипсину:

• при отиті у вухо закапують 0,5–1,0 мл 0,1 % розчину препарату;
• при синуситі – промивають порожнини приносових пазух.

Докладніше способи використання ліків за різних захворювань описані в інструкції із застосування Хімотрипсину.

Для внутрішньом’язового введення ліки зазвичай розводять анестетиком Новокаїном або 0,9 % розчином NaCl.

ВАЖЛИВО! Щоб уникнути важких алергічних реакцій, перед ін’єкцією обов’язково проводять шкірну пробу на Новокаїн.

Для приготування крапель у вухо, розчину для промивання порожнин або зовнішнього застосування Хімотрипсин розводять фізіологічним розчином. Концентрації розчинів різняться залежно від їхнього призначення й вказані в інструкції.

Так. Ці ліки призначають за хвороб пародонту й періодонту, виразок слизової оболонки рота. Але спосіб застосування препарату та дози визначає лише лікар.

Іноді пацієнти зазначають головний біль і прискорене серцебиття. Заінгаляційного введення може розвинутись осиплість голосу, за зовнішнього застосування Хімотрипсину (на рану) – місцеві реакції (печіння, почервоніння, свербіння).

В інтернеті можна зустріти згадку про хімічні реактиви, а також таблетки, що містять хімотрипсин-альфа. Однак ці засоби не маютьстосунку до лікарського препарату Хімотрипсин.

Ці препарати містять однойменні діючі речовини. Трипсин і Хімотрипсин – аналоги з фармакотерапевтичної групи «Протеолітичні ферменти».

У них однаковий спосіб отримання та схожий механізм дії. Трипсин і Хімотрипсин розщеплюють білки, розріджують мокротиння, в’язкий секрет, усувають запалення й набряк.

Однак у Трипсину і Хімотрипсину є й відмінності: їх призначають за різних захворювань. Способи застосування ліків також різняться (Трипсин можна вводити кон’юнктивально або методом електрофорезу).

Який препарат необхідний пацієнту за конкретної патології – Трипсин або Хімотрипсин, визначає лікар.