Лансопрол

Показання для застосування Лансопролу – лікування кислотозалежних захворювань:

• пептична виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишкибез ознак злоякісності, спричинена зокрема прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП);
• синдром Золлінгера – Еллісона – в органах травного тракту утворюється гастринома – новоутворення секреторного типу, що виробляє гастрин. Це гормон, який регулює секрецію шлункового соку. При синдромі Золлінгера – Еллісона гастринома продукує надмірну кількість гастрину, що супроводжується активацією парієтальних клітин слизової оболонки шлунка та підвищеним виробленням соляної кислоти;
• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ГЕРХ – закидання (рефлюкс), вмісту шлунка у стравохід внаслідок різних причин (функціональна недостатність нижнього сфінктера стравоходу, вагітність, ожиріння, особливості харчування);
• у схемах ерадикації (усунення) бактерії Helicobacter pylori – фактора ризику розвитку виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.

Інструкція із застосування Лансопролу містить такі протипоказання:

• реакція підвищеної чутливості до лансопразолу та/або будь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату;
• онкологічна патологія травного тракту;
• одночасне застосування лансопразолу та атазанавіру (лікарський препарат, який використовують у терапії ВІЛ-інфікованих пацієнтів).

Лансопрол призначений для перорального застосування, проте мікропелети можна вводити через назогастральний зонд. Препарат приймають 1 раз на добу за 30-40 хвилин до їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. Максимальна добова доза маэ не перевищувати 60 мг лансопразолу.

Режим дозування залежить від типу захворювання:

• виразка дванадцятипалої кишки – Лансопрол приймають впродовж 14-28 днів по 1 капсулі (30 мг лансопразолу) на добу. Якщо поразка слизової оболонки виникла після прийому нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) – курс терапії становить 1-2 місяці;
• виразка шлунка – для лікування пацієнтів з цією патологією застосовують Лансопрол у дозі 30 мг 1 раз на добу протягом 2 місяців. Також препарат використовують для захисту слизової оболонки шлунка при тривалому курсовому лікуванні НПЗЗ. З профілактичною метою часто достатньо 15 мг лансопразолу на добу. Для запобігання ерозивно-виразковим ускладненням Лансопрол призначається разом із протизапальними препаратами пацієнтам від 65 років при запальній патології шлунка та/або виразці дванадцятипалої кишки в анамнезі;
• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба – дозування підбирають індивідуально, залежно від тяжкості захворювання. Початкова доза лансопразолу становить 15 мг на добу, у разі недостатнього контролю печії її збільшують до 30 мг;
• ерадикація Helicobacter pylori– препарат входить до складу комбінованої схеми разом з антибактеріальними засобами та препаратами вісмуту. Лансопрол застосовується по 30 мг двічі на добу впродовж 7-14 днів;
• синдром Золлінгера – Еллісона – доза лансопразолу підбирається індивідуально. Показник правильно підібраної дози – рівень базальної секреції соляної кислоти менше ніж 10 ммоль/годину. Зазвичай лікування починають з 60 мг лансопразолу 1 раз на добу вранці.

Препарат не рекомендовано до застосування під час вагітності, а також впродовж усього періоду грудного вигодовування (ГВ).