Левоцетиризин - інструкція, склад, спосіб застосування

Левоцетиризин має протиалергічну дію. Його активно діюча речовина – вибірковий антагоніст периферичних Н1-рецепторів гістаміну. Вона пригнічує активність еотаксин-індукованого трансендотеліального переміщення еозинофілів та базофілів, огрядних (тучних) клітин, що містять гістамін, серотонін, кінін-калікреїн у клітинах легень та шкіри.

Препарат має таку дію:

• запобігає розвитку та полегшує перебіг алергічних реакцій;
• зменшує ексудацію;
• усуває свербіння.

Лікарський засіб застосовують для усунення симптомів сезонного та цілорічного алергічного риніту:

• чхання;
• рясних виділень із носа (ринореї);
• сльозотечі;
• почервоніння кон'юнктиви очей.

Таблетки від алергії Левоцетиризин застосовують у лікуванні полінозу носу, сінної лихоманки, кропив'янки та інших алергічних дерматозів, які супроводжуються шкірним висипом і свербінням. Як препарат 3-ї лінії Левоцетиризин може використовуватися в терапії набряку Квінке.

Левоцетиризин має антиалергічну дію в дозі, вдвічі меншій, ніж Цетиризин. Тобто, Левоцетиризин більш активний у мінімальному дозуванні.

Інструкція із застосування препарату вказує, що добова доза лікарського засобу для дорослих та дітей віком від 6 років – 5 мг. Її приймають один раз на день.

Дітям віком від 2 до 6 років педіатри призначають по 1,25 мг препарату двічі на добу. Його приймають внутрішньо, запиваючи чистою негазованою водою, незалежно від їди.

Тривалість терапії залежить від виду, перебігу та тривалості захворювання. При сінній пропасниці тривалість лікування варіюється від трьох до шести тижнів. Якщо пацієнт піддавався впливу пилку протягом короткого часу, достатньо приймати ліки протягом тижня.

Деякі пацієнти під час прийому препарату відчувають сонливість, стомлюваність чи астенію. Тому під час терапії Левоцетиризином слід виявляти підвищену обережність під час керування транспортними засобами та роботи з механізмами, які становлять підвищену небезпеку та потребують високої швидкості психомоторних реакцій.

Ні. Під час лікування Левоцетиризином слід відмовитись від вживання спиртних напоїв.

Лікарі не призначають Левоцетиризин вагітним. Якщо ж виникає необхідність у проведенні протиалергічної терапії жінкам, які годують груддю, малюкові організовують штучне вигодовування.

Все залежить від віку дитини. Левоцетиризин призначають лише дітям старше двох років, а краплі Дезлоратадин можна давати малюкам, яким виповнилося шість місяців.

У лікуванні бронхіальної астми алергологи віддають перевагу препарату Монтелукаст.

Іноді пацієнтів турбує головний біль, з'являється сонливість, підвищується стомлюваність. Під час прийому препарату може виникнути сухість у роті (ксеростомія). Нечасто зростає маса тіла, виникають порушення дихання. Під час прийому терапевтичних доз препарату та за умови виконання рекомендацій лікаря ризик розвитку небажаних реакцій є мінімальним.