Мексикор 100 мг

Дії ліків Мексикор:

• антиоксидантна активність (нейтралізація негативного впливу вільних радикалів);
• зниження токсичного впливу радикалів, запобігання порушенню цілісності клітин;
• зниження ризику подібних ушкоджень клітин серцевого м'яза.

Мексикор забезпечує цілісність структури міокарда, нормалізує його фізіологічні функції і метаболізм.

З точки зору впливу на головний мозок Мексикор має такі особливості:

• покращує і стабілізує кровообіг;
• налагоджує метаболізм головного мозку;
• перешкоджає накопиченню лактату (молочна кислота - продукт спалювання глюкози для отримання енергії, її надмірна кількість може призвести до коматозних станів);
• може надавати анксиолітичний вплив (пригнічення неврозів і тривожності), не надаючи седативного ефекту;
• сприяє поліпшенню процесів пам'яті і навчання, якщо вони були порушені під впливом судинних захворювань головного мозку.

Також відзначено позитивний вплив на працездатність і концентрацію уваги. В цілому Мексикор при лікуванні пацієнтів, які страждають порушенням кровообігу головного мозку, здатний поліпшити перебіг реабілітації і знизити прояви клінічних симптомів.

Точні дозування препарату призначаються лікуючим лікарем, в офіційній інструкції є наступні рекомендації:

• капсули Мексикор призначають для прийому всередину, початкова доза - 100 мг 3 рази на день. Поступово дозування підвищують, поки не буде досягнутий терапевтичний ефект;
• разова доза не повинна перевищувати 200 мг; добова - не більш ніж 800 мг;
• тривалість курсу становить близько 1,5-2 місяців.

Мексикор також використовується у вигляді розчину для ін'єкцій, як правило, протягом двох тижнів на тлі традиційного лікування при інфаркті. Перші 5 днів препарат вводять внутрішньовенно, далі 9 днів - внутрішньом'язово.

Внутрішньовенне вливання в розчині натрію хлориду або глюкози (крапельно, повільно, щоб уникнути побічних явищ) протягом 30-90 хвилин, 3 рази на день, з інтервалом 8 годин. Як правило, добова доза становить 6-9 мг на кілограм маси тіла, разова - 2-3 мг на кг, але не більше 800 мг на добу або 250 за один раз.

Для лікування легких і помірних когнітивних розладів (порушення розумової працездатності, пам'яті) Мексикор призначають внутрішньом'язово по 100-300 мг на добу протягом двох тижнів. Надалі можна замінити на капсули (по 100 мг 2-4 рази на день). Точне дозування і тривалість лікування визначається лікарем.

Препарат не призначають у разі ниркової або печінкової недостатності у пацієнта.

У зв'язку зі вмістом у складі Мексикору лактози, його не призначають пацієнтам з непереносимістю галактози або дефіцитом лактази Лаппа.

Підсилює дію протисудомних засобів (карбамазепін), протипаркінсонічних засобів (леводопа) і бензодіазепінових анксіолітиків.

Підвищує антиангінальну активність нітропрепаратів.

Мексикор заборонено приймати вагітним і годуючим жінкам, а також дітям до 18 років.

Згідно з інструкцією із застосування, препарат може викликати такі побічки:

• металевий присмак, сухість у роті;
• першіння у горлі;
• задишка, дискомфорт в області грудної клітини;
• тахікардія або почастішання серцебиття;
• порушення тиску;
• головні болі.

Ці побічні ефекти зазвичай тривають недовго і обумовлені струменевим введенням препарату з надлишковою швидкістю (тобто ін'єкції робляться дуже швидко).

У разі тривалого прийому Мексикору можуть виникати порушення функцій травної системи (нудота, розлад шлунка); слабкість, тривожність, запаморочення; набряклість та свербіж.

Препарат може впливати на швидкість реакції, тому під час курсу лікування варто утриматися від керування автомобілем або інших видів діяльності, що вимагають швидкості реакції і високої концентрації уваги.

Одною з властивостей Мексикору є усунення негативного впливу алкоголю на організм (запобігає сп'янінню). Зменшує токсичні ефекти етанолу.

Але препарат не рекомендується вживати з алкогольними напоями.