Метопролол - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат призначається при серцево-судинній патології. Показанням для його застосування є артеріальна гіпертензія (особливо у поєднанні з тахікардією), деякі форми аритмій. У складі комплексної терапії призначається при ішемічній хворобі серця. Також може застосовуватися для профілактики нападів мігрені та в комплексному лікуванні тиреотоксикозу.

Препарат знижує тиск.

Ні, не можна, Метопролол знижуватиме артеріальний тиск ще більше. Систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст. є протипоказанням до призначення препарату.

Таблетки приймають внутрішньо, не розжовуючи. Дозування призначає лікар, залежно від конкретного захворювання, вираженості симптомів та індивідуальних особливостей. У середньому призначають по 50-100 мг двічі на добу. На початку лікування доза може бути меншою і при необхідності поступово підвищуватися.

Препарат рекомендується приймати після їди.

Немає обмежень щодо тривалості курсу лікування. Препарат можна (і за наявності показань потрібно) приймати довго – кілька років і більше.

ВАЖЛИВО! Прийом препарату не можна припиняти різко – може розвинутись синдром відміни. Обов'язково проконсультуйтеся з лікарем щодо відміни препарату та знижуйте дозування поступово.

Так, може. Максимальна добова доза становить 400 мг, її не можна перевищувати. До симптомів передозування відносяться виражена гіпотензія та брадикардія, запаморочення, непритомність, утруднення дихання, судоми.

При розвитку цих симптомів слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря!

Тільки в крайніх випадках і лише під контролем лікаря. Метопролол проникає крізь плацентарний бар'єр і може спричинити затримку внутрішньоутробного розвитку плода, оскільки знижує плацентарний кровотік. Тому рутинне призначення препарату під час вагітності заборонено.

Ні. Метопролол проникає у грудне молоко, тому на час лікування необхідно припинити годування груддю.

Ні, під час лікування вживати алкогольні напої не рекомендується.

Усі препарати відносяться до групи бета-адреноблокаторів та здатні знижувати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень. Проте, адренорецептори бувають різні – бета-адренорецептори (трьох видів) та альфа-адренорецептори. Ці рецептори розташовані в різних органах – серці, судинах, бронхах, жировій тканинині, а препарати по-різному взаємодіють і, відповідно, можуть призводити до різних ефектів.

Наприклад, Анаприлін впливає на всі види бета-адренорецепторів, тому може призводити до спазму бронхів та звуження судин.

Метопролол та Бісопролол є селективними бета-блокаторами, що практично не впливають на рецептори у судинах та бронхах, тому їх безпечніше застосовувати при бронхіальній астмі.

Особливістю Карведилолу є те, що він впливає ще й на альфа-адренорецептори та призводить до розширення судин.

Не можна сказати, що якийсь препарат значно краще – вибирати їх потрібно за показаннями та наявністю супутніх захворювань.