Офтимол

Діюча речовина Офтимолу – тимолол, неселективний β-блокатор, який при місцевому застосуванні зменшує вироблення внутрішньоочної рідини. Це призводить до ефективного зниження нормального і підвищеного внутрішньоочного тиску.

На відміну від міотичних засобів, які викликають відтік внутрішньоочної рідини за рахунок звуження зіниці, тимолол знижує внутрішньоочний тиск, не впливаючи на розмір зіниць і гостроту зору. А отже, при лікуванні Офтимолом не спостерігається нечіткості, затуманення зору або його погіршення при яскравому світлі.

Крім того, використання Офтимолу у пацієнтів з катарактою дозволяє уникнути порушень зору при звуженій зіниці, спричинених помутнінням кришталика.

Також тимолол не надає пригнічувальної дії на роботу міокарда.

Згідно з інструкцією, краплі можуть призначатися за таких захворювань, як:

• внутрішньоочна гіпертензія;
• хронічна відкритокутова глаукома;
• деякі випадки вторинної глаукоми.

Серед протипоказань:

• індивідуальна гіперчутливість до тимололу та/або допоміжних речовин препарату;
• астматична налаштованість дихальних шляхів, включаючи напади бронхіальної астми у минулому, а також тяжкі хронічні обструктивні захворювання легень
• синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла,
• синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня, яка не контролюється кардіостимулятором;
• виражена серцева недостатність чи кардіогенний шок.

Незважаючи на те, що препарат використовується місцево, він все одно проникає в кровотік і може спровокувати побічні ефекти, характерні для системного використання діючої речовини, хоча й менш вираженою мірою.

До найпоширеніших побічних ефектів належать почервоніння очей (виникало у 5% пацієнтів) і подразнення очей (у 2% пацієнтів).

Нечасті побічні реакції (менше ніж 1/1000 та більше ніж 1/100 випадків):

• головний біль,
• ерозія рогівки, точковий кератит, кератит, ірит, кон'юнктивіт, блефарит, зниження гостроти зору, світлобоязнь, сухість очей, підвищена сльозотеча, виділення з очей, свербіж очей, утворення лусочок по краях повік, запалення передньої камери ока, почервоніння кон'юнктиви;
• брадикардія (зменшення частоти пульсу);
• гіпотонія (зниження артеріального тиску);
• астма, бронхіт, диспное (відчуття нестачі повітря);
• міалгія, артралгія;
• зміна смаку;
• стомлюваність.

Препарат закопують у око, відтягнувши нижню повіку вниз.

Починають лікування Офтимолом із меншою концентрацією тимололу. В уражене око вводять по 1 краплі 0,25% розчину 2 рази на добу.

Якщо досягти терапевтичного ефекту не вдалося – необхідно застосовувати препарат у концентрації 0,5%, також 2 рази на добу.

Якщо внутрішньоочний тиск вдалося взяти під контроль, переходять на підтримуючу терапію – 1 крапля препарату на добу.

Якщо застосування Офтимолу не дає належного ефекту, рекомендується призначення міотичних препаратів, епінефрину, системних інгібіторів карбоангідрази.

Важливо! Зсередини ковпачка знаходиться шип, який повинен проколоти отвір у шийці флакона. Тому до початку використання препарату флакон не можна щільно загвинчувати. А перед першим використанням ковпачок потрібно прикрутити до максимуму, що дозволить шипу зробити прокол. Потім ковпачок знімають і закапують очі, трохи натискаючи на корпус флакона. Перед застосуванням необхідно потримати флакон у долоні, щоб трохи нагріти препарат.

При лікуванні Офтимолом важливо дотримуватися правил гігени, щоб не занести в очі інфекцію. Після використання флакон слід тримати щільно закритим. Не торкатися наконечником крапельниці будь-яких поверхонь.

Наразі немає даних про вплив місцевого застосування тимололу на перебіг вагітності та внутрішньоутробний розвиток плода.

Дослідження виявили ризик затримки внутрішньоутробного розвитку при системному (у вигляді таблеток і уколів) способі застосування β-блокаторів. У разі системного лікування матері бета-блокаторами ближче до пологів, у новонародженого можуть спостерігатися брадикардія, гіпотензія, утруднене дихання.

Тому Офтимол не рекомендують використовувати під час вагітності, крім випадків крайньої необхідності.

При лікуванні Офтимолом ближче до пологів, новонароджений повинен перебувати під ретельним наглядом лікаря перші 2 дні життя.

Бета-блокатори проникають у грудне молоко, тому при ГВ краще не застосовувати Офтимол або перервати годування груддю на весь період його використання.

При закопуванні тимололу іноді розвиваються тимчасові зорові розлади - затуманення зору, диплопія (двоїння зображення), рефракційні зміни. Також можуть виникати тимчасові запаморочення чи відчуття втоми.

Усе це може вплинути на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами.

Тому якщо при закапуванні Офтимола виникли якісь із цих симптомів, потрібно почекати, коли вони повністю припиняться, після чого можна знову керувати автомобілем і механізмами.