Оверін - інструкція, склад, спосіб застосування

Оверін має великий перелік противірусної активності. При цьому є важливим, що він сумісний з будь-якими іншими лікарськими засобами. Оверін призначають у складі комплексної терапії, показаннями є:

• різні респіраторні інфекції (грип, ГРЗ);
• вірус простого герпесу;
• цитомегаловірус;
• ВІЛ-інфекція;
• вірусні гепатити та енцефаліти;
• онкопатологія;
• папіломавіруси. 

Також серед показань присутні:

• уретрити, епідидиміти, простатити, цервіцити та сальпінгіти хламідійної етіології;
• кандидозні ураження шкіри та слизових оболонок;
• розсіяний склероз.

Інструкція із застосування Оверіну вказує, що препарат можна використовувати як з профілактичною, так і з лікувальною метою. Широке застосування Оверін знайшов і у гінекології у складі комплексного лікування вірусних і бактеріальних захворювань сечостатевої системи, зокрема хламідійної етіології, тощо.

Для профілактичного використання рекомендується 1 ампула, при довготривалому лікуванні від 3-12 місяців Оверін вводять з інтервалом в 3-7 діб, схему та тривалість визначає лікар індивідуально.

Так, у комплексній терапії з іншими специфічними противірусними засобами.

Зазвичай курс лікування Оверіном при ВІЛ інфекції –10 ін’єкцій з інтервалом у 2 доби. Після курсу показана перерва 2 місяці, за необхідності курс можна повторити (тільки за призначенням лікаря).

Так, Оверін широко застосовується в гінекології та андрології.

Використовується для лікування інфекцій, спричинених вірусом герпеса 1-2-3-го типів, папіломавірусної інфекції.

Препарат є ефективним у комплексному лікуванні уретритів, епідидимітів, простатитів, цервіцитів і сальпінгітів хламідійної етіології, венеричної лімфогранульоми, кандидозних уражень шкіри та слизових оболонок.

Оверін вводять дорослим внутрішньом’язово глибоко у сідничний м’яз по 1 ампулі (за необхідності можна збільшити дозування до 2 ампул). 

Дозування підбирають з розрахунку 4–6 мг/кг маси тіла. 

Перед ін’єкцією рекомендується трохи нагріти ампулу в руці, щоб зменшити больові відчуття. Після можна ін’єкції злегка помасажувати місце ін’єкції, а також зробити йодну сітку для кращого розсмоктування.

Повного аналогу Оверіну в аптеках України зараз немає (станом на 30.06.2023), але є препарати з подібним терапевтичним ефектом, наприклад:

• Ербісол – розчин для ін'єкцій;
• Ліастен – порошок для приготування розчину для ін'єкцій;
• Тималін – ліофілізований порошок для приготування розчину для ін'єкцій;
• Лаферобіон – ліофілізований порошок для розчину для ін'єкцій 1000000 МО.

У будь-якому випадку не слід самостійно заміняти призначений лікарем препарат, самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Оверін вводять внутрішньом’язово. Ампулу Оверіну можна розвести 2% лідокаїном для зменшення больових відчуттів від ін’єкції.

В інструкції із застосування Оверіну немає згадок про вплив алкоголю на лікувальний процес. Однак Оверін та алкоголь є небажаним поєднанням, оскільки алкоголь нейтралізує корисні ефекти противірусного засобу. 

Важливо! Є повідомлення про те, що спільний прийом алкоголю та Оверіну може посилити перебіг хвороби і токсичний вплив на печінку та підшлункову залозу.

Зазвичай Оверін добре переноситься, проте треба з обережністю застосовувати його у літніх людей і у тих, хто приймає імуносупресивну терапію (що пригнічує імунітет).

За тривалого застосування Оверіну не було виявлено негативного впливу на органи та системи людини, але можлива підвищена чутливість до препарату.

Не можна застосовувати препарат при порушеннях роботи нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв).

Не можна змішувати Оверін в одному шприці з іншими лікарськими засобами (крім лідокаїну 2% за потреби).

Ні, препарат протипоказаний у періоди вагітності та грудного вигодовування (ГВ).