Промоцеф ціна в Києві

Так, Промоцеф – це антибактеріальний препарат широкого спектру дії. Цефтриаксон належить до цефалоспоринових антибіотиків ІІІ покоління. Він ефективний щодо низки мікроорганізмів:

• стафілококи та стрептококи (в тому числі пневмококи – збудники запалення легень);
• гемофільна паличка;
• мораксели та борелії;
• збудники гонореї;
• бліда трепонема;
• протей.

Зверніть увагу: ентерококи, синьогнійна паличка, клостридії (збудники газової гангрени), хламідії, мікоплазма та уреаплазма стійкі до дії антибіотику Промоцефу.

Відповідно до інструкції із застосування Промоцеф призначають при наступних захворюваннях:

• позалікарняна та внутрішньолікарняна пневмонії (запалення легень, спричинене різними збудниками);
• запалення оболонок головного мозку (менінгіт);
• ускладнені інфекції нирок (пієлонефрит) і сечовивідних шляхів;
• ураження середнього вуха (середній отит);
• інфекції, що передаються статевим шляхом, – гонорея та сифіліс;
• ускладнені захворювання шкіри й м'яких тканин, кісток, суглобів, спричинені чутливими до цефтриаксону бактеріями;
• бактеріальний ендокардит (ураження клапанів серця).

Також Промоцеф використовують у лікуванні хвороби Лайма (бореліозу) та для профілактики ускладнень перед оперативним втручанням.

Антибіотики Промоцеф можна вводити внутрішньовенно та внутрішньом'язово. Лікарі віддають перевагу внутрішньовенним ін'єкціям.

Дозування й тривалість лікування залежать від діагнозу, тяжкості стану та динаміки захворювання. Зазвичай дорослим і дітям старше 12 років Промоцеф призначають у дозі 1-2 г 1 раз на добу. За тяжких інфекцій добову дозу можна збільшити до 4 г (у цьому випадку антибіотик вводять двічі на добу).

Дітям віком до 12 років дозування цефтриаксону підбирають з урахуванням маси тіла.

Для внутрішньом'язового введення препарат можна розводити 1% розчином лідокаїну чи стерильною водою для ін'єкцій.

Важливо! У разі використання лідокаїну перед ін'єкцією обов'язково проводять пробу на анестетик.

Для внутрішньовенного введення антибіотику Промоцеф розводять тільки водою для ін'єкцій (0,5 г ліків в 5 мл, а 1 г – в 10 мл розчинника).

Зверніть увагу: категорично заборонено розводити цефтриаксон лідокаїном, якщо препарат вводиться у вену.

Для внутрішньовенної інфузії (крапельниці) найчастіше як розчинник застосовують такі лікарські засоби:

• 0,9% розчин хлориду натрію;
• 0,45% розчин хлориду натрію + 2,5% розчин глюкози;
• 5% і 10% розчини глюкози.

Дослідження на тваринах у період вагітності не виявили ембріотоксичності Промоцефу. Але цей антибіотик проникає через плацентарний бар'єр, тому може призначатися вагітним лише за суворими показаннями, особливо в першому триместрі.

Якщо антибіотик необхідний у період лактації, грудне вигодовування краще тимчасово перервати. Цефтриаксон у невеликих кількостях проникає в грудне молоко й може спричинити в немовляти грибкове ураження (кандидоз), антибіотик-асоційовану діарею або спровокувати розвиток підвищеної чутливості до препарату.

При плануванні вагітності Промоцеф дозволений, він не впливає на чоловічу й жіночу фертильність (здатність до зачаття).

Промоцеф не призначають, якщо раніше спостерігалася алергічна реакція на цефтриаксон або інші антибіотики групи цефалоспоринів. Також він протипоказаний недоношеним немовлятам (менш ніж 41 тиждень життя сумарно) або доношеним у віці до 1 місяця з супутньою жовтяницею чи таким, що потребують введення препаратів кальцію.

Цефтриаксон – це антибіотик з однойменною діючою речовиною. Його випускають різні виробники. В аптеках України можна придбати такі препарати:

• Цефтриаксон-Дарниця;
• Цефтриаксон Ананта;
• Цефтриаксон-БХФЗ та інші.

Випускають ліки у вигляді порошку для приготування ін'єкційного розчину у флаконах по 0,5 г, 1 г і 2 г.

За дотримання рекомендацій лікаря всі ці препарати однаково ефективні.

Ці ліки належать до різних груп. Флоксіум – антибіотик фторхінолонового ряду, його діюча речовина – левофлоксацин. Він має широкий спектр дії та, на відміну від Промоцефу, ефективний щодо хламідій і мікоплазми Але через велику кількість побічних ефектів належить до антибіотиків «другої лінії».

Який препарат потрібен конкретному пацієнту, визначає лікар.