Роваміцин - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат чинить бактеріостатичну дію шляхом порушення синтезу білка всередині клітини бактерій, проникає та накопичується у фагоцитах (клітинах імунної системи організму).

Активна речовина спіраміцин має унікальний механізм дії, внаслідок якого антибактеріальний ефект препарату пролонгується (продовжується), а в тканинах і рідинах створюється та тривало зберігається його висока концентрація. Спіраміцин ефективний навіть до слабочутливих до нього бактерій. Це явище називається “парадокс спіраміцину”.

Роваміцин, який виробляється фармацевтичною компанією Санофі, – це оригінальний препарат спіраміцину, який використовується з 50-х років минулого століття. І сьогодні він не втратив своєї популярності в умовах поширеності резистентності (стійкості) мікроорганізмів до антибіотиків.

Антибіотик застосовують при інфекційно-запальних захворюваннях, які спричинені чутливими до спіраміцину мікроорганізмами.

Ліки Роваміцин показано при:

• захворюваннях ЛОР-органів – фарингіт, тонзиліт, отит, синусит;
• захворюваннях бронхів і легень – бронхіти (гострий та хронічний у стадії загострення), атипова пневмонія, викликана мікоплазмою, хламідіями та легіонелами;
• шкірних інфекціях – флегмони, абсцеси, інфіковані дерматози;
• урологічних захворюваннях – простатити, уретрити;
• інфекціях, що передаються статевим шляхом – сифіліс, гонорея, хламідіоз;
• токсоплазмоз.

Крім власне лікування препарат використовується і для профілактики. Показання для застосування Роваміцину з профілактичною метою:

• менінгококовий менінгіт (пацієнтам з непереносимістю рифампіцину);
• тривале (понад 10 днів) контактування з хворими, які виділяють мокротиння;
• рецидивуючий ревматизм (у тих випадках, коли неможливо приймати пеніциліни та бета-лактамні антибіотики через алергію).

Ліки приймають перорально, запиваючи достатньою кількістю води.

Кожна таблетка вкрита оболонкою, яку не можна пошкоджувати, тому таблетку не можна подрібнювати, ділити, розжовувати.

Важливо! Біодоступність препарату не залежить від їди. Отже, немає значення, як приймати Роваміцин – до їди чи після.

Лікування різних інфекційних захворювань з використанням спіраміцину можливе не тільки у дорослих, а й у дітей. У педіатрії цей антибіотик використовується досить часто, але доцільність його прийому та необхідні дозування визначає лише лікар.

Важливо! Дітям до 6 років препарат не призначають через можливе виникнення задухи.

Спосіб застосування ліків Роваміцин однаковий для всіх вікових категорій: всередину, не розжовуючи, запиваючи водою.

Таблетки у дозуванні 3 млн МО призначені виключно для дорослих, ділити та подрібнювати таблетку не можна в жодному разі.

Таблетки по 1,5 млн МО призначають дітям з 6 років.

Дозування підбирають з розрахунку 1,5–3 млн МО на добу на кожні 10 кг маси тіла дитини. Цю кількість ділять на 2-3 рази і дають дитині через рівні проміжки часу.

Для профілактики менінгококового менінгіту дозування Роваміцину дещо інше: протягом 5 днів дають по 75 тис МО на 1 кг ваги кожні 12 годин.

Під час лікування інфекційних захворювань (при ангіні, бронхіті, пневмонії) Роваміцин призначають по 6 000 000–9 000 000 МО на добу за 2-3 прийоми, тобто по одній таблетці 2-3 рази на добу.

З профілактичною метою – кожні 12 годин по 3 млн МО (тобто по 1 таблетці двічі на добу).

У разі передозування можливі розлади шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея. Антидоту не існує, тому проводять лише симптоматичне лікування.

Схему лікування Роваміцином, як і будь-якими іншими антибіотиками, складає лікар. Вона залежить від виду інфекції, тяжкості захворювання, реакції організму на терапію та інших факторів.

Інструкція із застосування Роваміцину дає загальні рекомендації, наприклад:

• при тонзилофарингіті приймати таблетки протягом 10 днів;
• для профілактики менінгококових менінгітів – 5 днів.

За проведення клінічних досліджень спіраміцину не було виявлено ембріотоксичної і тератогенної дії (здатності викликати розвиток вроджених каліцтв і захворювань плоду). Більш того, при токсоплазмозі під час вагітності призначають Роваміцин з метою зменшення ризику передачі інфекції від матері до плода.

Але приймати рішення про застосування Роваміцину під час вагітності, його дозування і тривалість прийому може лише лікар – проводити антибіотикотерапію слід під його наглядом.

Антибіотик легко проникає у грудне молоко, причому іноді його концентрація в ньому дуже висока, що може спричинити розлади травлення у немовлят. Використовувати Роваміцин при грудному вигодовуванні (ГВ) заборонено. Якщо існує гостра необхідність лікування спіраміцином – на весь період прийому таблеток необхідно припинити ГВ.

Застосування препарату заборонено у таких випадках:

• гіперчутливість до спіраміцину;
• алергія до допоміжних речовин;
• грудне вигодовування (ГВ);
• дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ) через ризик виникнення гемолітичної анемії – швидкого руйнування еритроцитів, червоних клітин крові;
• ризик продовження QT-інтервалу.

Перед застосуванням препарату необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, врахувати всі можливі взаємодії у разі одночасного використання Роваміцину та інших лікарських засобів (перелік досить великий, докладніше див. в інструкції).

Хоча препарати групи макролідів мають високий рівень безпеки, а спіраміцин є одним з найбільш добре переносимих, – у деяких випадках під час терапії Роваміцином можуть виникати негативні реакції. У пацієнтів іноді спостерігаються:

• нудота, блювання, діарея, біль у ділянці живота та шлунка;
• порушення серцевого ритму;
• парестезія (порушення чутливості шкіри, відчуття поколювання, печіння, ”мурашок”);
• дисгевзія (порушення смакових відчуттів);
• кропив'янка, свербіж, висипання, ангіоневротичний набряк;
• синдром Стівенса – Джонсона – алергічна реакція з утворенням пухирів на шкірі та слизових оболонках.

Інструкція із застосування не містить даних про небезпечну взаємодію антибіотика та спиртних напоїв. Але все ж таки рекомендується, як і за будь-якої іншої антибіотикотерапії, відмовитися від вживання алкоголю на період лікування, щоб не допустити надмірного навантаження на печінку і нирки.

Спіраміцин (активна речовина Роваміцину) та Азитроміцин належать до групи макролідів. Застосовуються для лікування дітей та дорослих. Кожен з них має деякі переваги. Наприклад, азитроміцин випускається не лише у таблетках, а й у порошку для приготування суспензії, що дозволяє точно дозувати препарат залежно від маси тіла дитини.

Однак порівнювати ефективність цих ліків некоректно – кожні з них активні щодо різних мікроорганізмів, тому призначити відповідний антибіотик може лише лікар.