Сондокс - інструкція, склад, спосіб застосування

Препарат призначають при безсонні та інших проблемах зі сном. 

Призначається дорослим та підліткам старше 15 років. Курс лікування – 2-5 днів.

Якщо безсоння спостерігається довше 5 днів – слід проконсультуватися з лікарем. 

Важливо! Не слід застосовувати Сондокс довше вказаного в інструкції часу – можливе посилення побічних ефектів та неефективність препарату в подальшому застосуванні.

Сондокс п'ють за 15-30 хвилин до сну. За добу можна прийняти ½-1 таблетку. У деяких випадках допускається збільшення дози до 2 таблеток. Тривалість терапії – 2-5 днів. Якщо проблеми зі сном продовжуються, необхідно порадитися з лікарем щодо доцільності прийому саме цього препарату.

Як побічне явище можливе зниження артеріального тиску (гіпотонія). Тож пацієнтам з гіпотензією слід з обережністю приймати препарат або вибрати інший лікарський засіб, попередньо проконсультувавшись з лікарем.

Сондокс можна застосовувати у період вагітності після консультації з лікарем. Якщо препарат застосовувати у третьому триместрі – атропіноподібні та седативні властивості доксиламіну слід враховувати при спостереженні за новонародженим.

Не було проведено досліджень, чи проникає доксиламін у грудне молоко, тому не рекомендується застосовувати препарат у період годування груддю (або відмовитися від ГВ на період лікування Сондоксом).

Препарат не приймають при індивідуальній непереносимості будь-якого компонента, що входить до його складу. Крім того, Сондокс заборонений при:

• закритокутовій глаукомі (в анамнезі пацієнта або у сімейному анамнезі);
• уретропростатичних розладах, за яких існує високий ризик затримки сечі;
• захворюваннях легенів. 

Також обмеженням до застосування Сондоксу є вік до 15 років.

Через наявність у складі лактози препарат не можна приймати пацієнтам із вродженою галактоземією, лактазною недостатністю та іншими патологіями, пов'язаними з непереносимістю лактози.

Сондокс не слід застосовувати з атропіном та атропіноподібними лікарськими засобами (деякі антидепресанти, протипаркінсонічні лікарські засоби, атропінові спазмолітики, тощо) через розвиток таких побічних ефектів, як затримка сечі, запор, сухість у роті.

При одночасному застосуванні Сондоксу з антидепресантами, нейролептиками, знеболювальними похідними морфіну, барбітуратами, седативними, деякими антигіпертензивними засобами посилюється пригнічення центральної нервової системи. Обов’язково слід інформувати лікаря про прийом інших препаратів, щоб запобігти небажаних комбінацій лікарських засобів і зменшити можливі побічні ефекти.

Доксиламін може загострювати синдром нічного апное (збільшення кількості і тривалості зупинок дихання).

Н1-антигістамінні засоби слід застосовувати з обережністю пацієнтам літнього віку через ризик виникнення запаморочень, що може збільшити ризик падінь (наприклад, коли люди встають вночі) з наслідками, які часто є серйозними для даної категорії пацієнтів (наприклад, остеопороз).

При пробудженні серед ночі після прийому препарату можливі загальмованість або запаморочення.

Таке можливе внаслідок прийому великих доз ліків. Спочатку пацієнт відчуває сильну сонливість. Потім з'являється сухість у роті, серцебиття, збудження. Починаються галюцинації та судоми, порушується координація рухів.

Іноді передозування проявляється симптомами атропінізації: розширення зіниць, почервоніння обличчя, підвищення температури. У деяких випадках гостра інтоксикація ускладнюється рабдоміолізом (руйнуванням клітин м'язової тканини), що може призводити до ниркової недостатності.

Лікування передозування симптоматичне. На початкових стадіях приймають активоване вугілля. З появою судом призначають протисудомні препарати. 

Важливо! За відсутності лікування тяжкого передозування можливий розвиток коми.

Алкоголь із Сондоксом несумісний, оскільки етанол посилює седативний ефект препарату.

Сонміл і Донорміл містять ту ж діючу речовину, що й Сондокс – доксиламін. Вони ідентичні за показаннями та способом застосування. Донорміл – французький препарат, випускається у вигляді “звичайних” і розчинних у воді таблеток. Розчинні швидше всмоктуються та діють. Ціна Донормілу вища ніж у Сондоксу.

Біосон – комбінований препарат, який містить не лише доксиламін, причому у меншій кількості (3,75 мг), ніж Сондокс (15 мг), але й екстракт пасифлори. Тому крім седативного ефекту він знімає тривожність та усуває ряд вегетативних симптомів, таких як серцебиття та підвищена пітливість.

Але у будь-якому разі конкретний лікарський засіб може призначити лише лікар.

Зазвичай Сондокс переноситься добре (за умови відсутності протипоказань і прийому у рекомендованих лікарем дозуваннях). У поодиноких випадках бувають запори, алергічна реакція, сухість у роті, серцебиття, затримка сечовиділення. 

Ці ж побічні ефекти можуть спостерігатися якщо пацієнт приймає інші препарати, несумісні з доксиламіном. Тому обов’язково слід інформувати свого лікаря, якщо пацієнт приймає будь-які інші препарати.

При підвищеній чутливості до препарату можливі алергічні реакції (шкірні висипання, свербіж, набряк Квінке), зниження артеріального тиску.

Важливо! Якщо під час лікування пацієнт відчуває денну сонливість – добову дозу препарату необхідно зменшити.