Спазган

Серед основних показань до застосування препарату інструкція згадує:

• больовий синдром при спазмах гладких м'язів, у тому числі ниркові, жовчні, кишкові та шлункові кольки;
• дисменорея (менструальний біль);
• дискінезія жовчовивідних шляхів (порушення відтоку жовчі від печінки).

Таблетки Спазган також використовують як додатковий лікарський засіб для симптоматичного лікування болю після хірургічних втручань або хворобливих відчуттів після діагностики (наприклад, гастроскопії).

За необхідності можна використовувати Спазган у таблетках як жарознижувальний засіб при застуді та інфекційно-запальних захворюваннях.

Розчин в ампулах Спазган часто знаходить застосування при сечокам'яній хворобі (СКХ).

Наявність у складі метамізолу дозволяє використовувати таблетовану форму Спазгану від головного болю, зубного болю, міалгії, невралгії. До речі, метамізол є основною діючою речовиною всім відомих ліків Анальгін.

Дисменорея (больові відчуття під час менструації) є досить поширеною жіночою проблемою. Важливу роль у виникненні цього стану грають порушення скорочення матки та підвищення вироблення простагландинів – медіаторів болю. Терапевтичний ефект Спазгану допомагає знизити дискомфорт у “критичні дні”.

Для лікування зубного болю, а точніше, проблеми, що спричиняє цей біль, необхідно звернутися до стоматолога. Якщо це неможливо зробити, то для короткострокового полегшення стану можна прийняти таблетку Спазгану, попередньо проконсультувавшись з лікарем. Хоча в інструкції із застосування немає такої інформації, але наявність у складі метамізолу дає підставу використовувати Спазган при зубному болю.

Таблетки

Максимальна добова доза становить 2 таблетки.

Приймати рекомендується по 1 таблетці двічі на день, запиваючи водою.

Щоб уникнути подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, приймати Спазган краще не натщесерце.

Препарат дозволений для застосування дорослим пацієнтам і дітям від 15 років. Дозування Спазгана дітям та дорослим однакове.

Ампули

Розчин з ампул вводиться виключно внутрішньом'язово.

Разова доза становить 2-5 мл, максимальна добова – 10 мл. Інтервал між введенням має бути щонайменше 6-8 годин. Ін'єкційне введення проводиться 2-3 дні, надалі використовують знеболювальні та спазмолітичні препарати у таблетках.

При передозуванні Спазгану розвиваються розлади шлунково-кишкового тракту, гіпотензія (зниження артеріального тиску), порушення функції нирок, печінки, судоми та інші симптоми.

Повний перелік можливих побічних ефектів наведено в інструкції із застосування. Деякі з них:

• алергічні реакції;
• сухість в роті;
• запор;
• загострення виразкової хвороби шлунка та гастриту;
• аритмія;
• зниження артеріального тиску;
• фарбування сечі у червоний колір.

За внутрішньом'язового використання можуть утворюватися інфільтрати у місці введення Спазгана.

Побічні ефекти мають тимчасовий характер та зникають після скасування препарату.

Ні, препарат не використовують під час вагітності та грудного вигодовування (ГВ).