Спітомін

Показанням для прийому Спітоміну є симптоматичне лікування тривожних розладів з домінуючими симптомами: тривожність, внутрішнє занепокоєння, стан напруги.

Діюча речовина має високу афінність до пре- та постсинаптичних серотонінових рецепторів підтипу 5НТ1А. Вона зменшує синтез та вивільнення серотоніну, активність серотонінергічних нейронів, у т. ч. у дорсальному ядрі шва. Наслідком є ​​зменшення симптомів тривоги.

Буспірон селективно блокує пре- та постсинаптичні D2-дофамінові рецептори (має помірну спорідненість) та підвищує швидкість збудження дофамінових нейронів середнього мозку.

В інструкції із застосування Спітоміну зазначено, що прийом починають з мінімальної дози – 5 мг 2-3 рази на добу. Потім дозу поступово збільшують.

Стандартна терапевтична доза – 20-30 мг, поділена на кілька прийомів. Максимальна разова доза – 30 мг, максимальна добова – 60 мг.

Таблетки приймають перорально в один і той самий час доби, не розжовують, запивають достатньою кількістю води, до або після їди. Їжа збільшує біодоступність буспірону.

Зверніть увагу! Спітомін та алкоголь несумісні. Під час курсу лікування Спітоміном необхідно уникати прийому алкогольних напоїв.

Спітомін не рекомендовано приймати довго без нагляду лікаря. Тривалість прийому препарату не має перевищувати 4 місяці.

У деяких випадках курс може бути продовжений до 6 місяців, виходячи з тяжкості захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта, при цьому слід проводити ретельний медичний моніторинг.

Також не варто забувати про психотерапевтичні та соціотерапевтичні методи лікування.

Серед протипоказань: тяжкі порушення функції нирок та печінки, підвищена чутливість до буспірону або інших компонентів препарату, гостра застійна глаукома, епілепсія, міастенія gravis, гостра інтоксикація алкоголем, снодійними, аналгетичними, нейролептичними засобами.

Також до протипоказань належать одночасний прийом інгібіторів моноаміноксидази (МАО), період 14 днів після відміни необоротного інгібітора МАО, 1 день після відміни зворотного інгібітора МАО.

Під час застосування Спітоміну спостерігається невелика кількість побічних ефектів, найчастішими з яких є головний біль, запаморочення, сонливість. Не дуже часто спостерігаються нервозність, порушення сну, безсоння, порушення концентрації уваги, дратівливість, парестезії, тахікардія, порушення зору, сплутаність свідомості, порушення координації рухів, сухість у роті, гіпергідроз, тремор, свербіж шкіри, нудота, блювання.

Найчастіше симптоми з'являються на початку лікування, а потім самостійно минають. Однак у деяких випадках слід переглянути дозу препарату.

Немає даних про безпеку Спітоміну під час вагітності. Тому не слід призначати його в період вагітності за відсутності абсолютних показань для його застосування.

В інструкції із застосування вказано, що буспірон (діюча речовина Спітоміну) проникає у грудне молоко, тому під час лікування необхідно перервати годування груддю.