Варфарин

Варфарин використовується у лікуванні та профілактиці таких захворювань, як:

• тромбоз вен;
• ішемічна хвороба серця (ІХС);
• інфаркт міокарда;
• церебральна чи системна емболія.

Показаннями до застосування Варфарину може бути профілактика тромбоемболії при фібриляції передсердь або у пацієнтів з протезованими клапанами. Варфарин профілактує утворення тромбів у серці – такі тромби можуть відриватися, пересуватися до головного мозку й спричиняти інсульт. Але ухвалювати рішення про призначення Варфарину має право виключно лікар.

Важливо! Прийом Варфарину повинен здійснюватись під суворим щоденним контролем кардіолога. Також варто пам'ятати, що одночасний прийом Варфарину з ацетилсаліциловою кислотою (Аспірин, Кардіомагніл та ін.) підвищує ризик внутрішніх кровотеч. Якщо ви приймаєте ще якісь лікарські засоби – обов'язково повідомте про це свого лікаря.

Інструкція із застосування рекомендує розпочинати прийом препарату з 10 мг Варфарину у перші три доби. Потім можлива корекція дози, виходячи зі значень Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) – спеціального індексу згортання крові, протромбінове відношення.

Залежно від показника МНВ лікар коригує дози Варфарину. МНВ визначають щодня, доки не буде досягнуто його цільове значення. Зазвичай це відбувається приблизно на 5-й день лікування. Після цього вимір МНВ проводиться 1 раз на тиждень. Дози препарату коригуються у разі потреби.

Їжа не впливає на всмоктування препарату. Таблетки приймають внутрішньо, 1 раз на добу в один і той самий час.

Важливо! Не потрібно відразу приймати пропущену дозу препарату – слід дочекатися чергового прийому і прийняти таблетку “за розкладом”.

Прийом препарату потребує не лише регулярного визначення МНВ, а й спеціального харчування. Дієта полягає у зменшенні вживання продуктів, що містять вітамін К, оскільки він знижує антитромботичну дію Варфарину: часник, зелені овочі та пряні трави, жирні молочні продукти (вершкове масло, сир).

Також не слід під час лікування препаратом пити сік або вживати продукти з журавлинним соком, які посилюють антикоагулянтну дію Варфарину і можуть викликати кровотечі. Хінін, що міститься в складі тоніків, теж посилює дію Варфарина.

Важливо! Більше ретельно стежать за станом пацієнта, якщо під час лікування варфарином відбулася різка зміна у харчуванні – наприклад, перехід на вегетаріанство.

Варфарин, який приймає жінка при вагітності, може викликати вроджені дефекти плода (наприклад, деформацію хрящової тканини), гальмувати розвиток центральної нервової системи і навіть спровокувати смерть плода.

Препарат категорично заборонено приймати у І триместрі та в останні 4 тижні вагітності. В інші періоди він може призначатися лікарем, при цьому зіставляється небезпека для плода з ризиком для матері, що виникає при невикористанні антикоагулянту.

Варфарин проникає в грудне молоко, але не впливає на дитину, тому прийом препарату під час грудного вигодовування дозволений.

Досить часто під час лікування Варфарином виникають кровотечі з різних органів:

• носова;
• вагінальна;
• у ШКТ;
• ректальна;
• внутрішньомозкова.

Їхня інтенсивність може бути дуже високою і навіть призводити до смерті, тому необхідно ретельно контролювати свій стан.

Може посилюватися кровоточивість ясен, кровохаркання, гематоми, крововилив у слизову оболонку ока.

У випадках тривалої антикоагулянтної терапії часто доводиться вдаватися до стаціонарного лікування та переливання крові.

Важливо! Прийом Варфарину підвищує ризик кровотеч при:

• миготливої аритмії;
• інтенсивному антикоагулянтом лікуванні;
• коморбідних станах (коли у пацієнта два і більше захворювання, які пов'язані між собою);
• наявності в анамнезі кровотеч шлунка та дванадцятипалої кишки, а також інсультів.

Важливо! За 5 днів до планової хірургічної операції прийом препарату скасовують, якщо є ризик серйозних кровотеч.

Серед інших побічних ефектів Варфарину, крім описаних вище кровотеч і крововиливів (розділ “Чим небезпечний Варфарин?”), варто відзначити такі як:

• нудота, блювання, діарея;
• панкреатит;
• синдром пурпурових пальців (часто розвивається на тлі прийому варфарину у чоловіків з атеросклерозом);
• реакції гіперчутливості.

Якщо інтенсивність побічних реакцій викликає побоювання, негайно зверніться до лікаря.

Препарат взаємодіє з багатьма лікарськими засобами, взаємно посилюючи або знижуючи терапевтичний ефект, а в деяких випадках викликаючи серйозні наслідки. Тому перед застосуванням препарату необхідно уважно ознайомитися з офіційною інструкцією та повідомити лікаря про всі ліки, що вже приймаються.

Наприклад, ефективність варфарину знижується за паралельного прийому з комбінованими оральними контрацептивами (КОК – протизаплідні таблетки), антигістамінними препаратами (від алергії), антацидами (засоби, що знижують кислотність шлункового соку), барбітуратами, галоперідолом.

Основним показником передозування є підвищення показника МНВ. Симптоми можуть виявлятися за кілька днів або навіть тижнів:

• кровоточивість ясен, слизових оболонок, губ;
• кровотеча з носу;
• гематоми в ділянці суглобів і сідниць;
• сліди крові у сечі та калі;
• блювання (можливо з кров'ю).

У найважчих випадках можливі центральний параліч, рясні кровотечі та смерть.

Вітамін К згущує кров, тому його можна розглядати як антидот Варфарину – вітамін вводять внутрішньовенно (тільки за призначенням лікаря).

Вживання будь-яких алкогольних напоїв під час курсу лікування Варфарином суворо заборонено, оскільки це може призвести до кровотеч. Така комбінація підвищує ризик розвитку незгортання крові, внутрішніх кровотеч, негативного впливу на печінку та змін властивостей препарату.

Постійне вживання алкоголю прискорює метаболізм варфарину. Крім того, варто утримуватися від вживання алкоголю протягом ще щонайменше 1 тижня після завершення курсу лікування.

В Україні зареєстровані та внесені до Реєстру лікарських засобів таблетки:

• Варфарин-Оріон по 3 мг та 5 мг;
• Варфарин- Нікомед – 2,5 мг;
• Варфарин-ФС – 2,5 та 3 мг.

Усі ці таблетки містять однакову діючу речовину (варфарин), але дещо відрізняються допоміжними компонентами.

При виборі препарату необхідно враховувати дозування, рекомендоване лікарем.

Обидва препарати належать до групи антикоагулянтів – засобів для “розрідження” крові. Проте ґрунтуються вони на різних діючих речовинах (Варфарин – варфарин; Еліквіс – апіксабан) і мають різні протипоказання.

Тому говорити про їхню взаємозамінність або порівнювати їхню ефективність неможливо. Оптимальний вибір може зробити лише лікар.

Ця пара препаратів належить до однієї групи. Але, як і в попередньому випадку, ці ліки ґрунтуються на різних активних компонентах:

• Ксарелто – це рівароксабан, антикоагулянт прямої дії;
• Варфарин – антикоагулянт непрямої дії.

Якщо лікар призначив вам Варфарин – слід дотримуватися цієї рекомендації. Замінювати ліки будь-яким іншим антикоагулянтом має право лише лікар на підставі клінічної картини та реакції організму на лікування.

Ці лікарські засоби не є аналогами, оскільки містять різні діючі речовини. До складу Кардіомагнілу входять ацетилсаліцилова кислота (АСК) і гідроксид магнію. Заміняти препарат має право винятково лікар.

Крім того, одночасний прийом Варфарину з антитромбоцитарними засобами, зокрема з ацетилсаліциловою кислотою (Аспірин, Кардіомагніл та ін.), збільшує ризик кровотеч.