Глимакс - інструкція, склад, спосіб застосування

Цукрознижувальний ефект Глимаксу пов'язаний зі стимуляцією секреції інсуліну β-клітинами підшлункової залози та його вивільнення. Ліки блокують АТФ-залежні калієві канали, через що відкриваються кальцієві. А збільшення надходження кальцію до клітин тягне за собою вивільнення інсуліну.

Зверніть увагу: додатковий механізм дії Глимаксу полягає в посиленні захоплення глюкози клітинами м'язової та жирової тканини завдяки збільшенню кількості спеціальних молекул на мембранах – її переносників.

Таблетки Глимакс призначають пацієнтам з цукровим діабетом ІІ типу, коли фізичні навантаження, зниження маси тіла й спеціальна дієта не дозволяють тримати рівень глюкози в крові (глікемію) в нормі. Суворий контроль глікемії допомагає уповільнити прогресування цукрового діабету, знизити негативний вплив захворювання на стан судин і органів-мішеней (головного мозку, серця, нирок, сітківки). Доведено, що гіперглікемія (підвищений рівень цукру в крові) – такий самий фактор ризику серцево-судинних хвороб та їхніх ускладнень, як і високий холестерин або артеріальна гіпертензія.

Таблетки від цукру Глимакс приймають всередину: ковтають цілими й запивають рідиною. Ліки потрібно пити незадовго до або під час щільного сніданку. Якщо людина пропускає сніданок, то препарат треба прийняти перед або під час основного прийому їжі.

Початкова добова доза становить 1 мг глімепіриду– ½ таблетки Глимакс 2 мг. При задовільному рівні глюкози в крові початкову дозу приймають як підтримувальну.

Важливо! Під час застосування Глимаксу необхідно регулярно проводити глікемічний контроль.

За незадовільних результатів дозування препарату можна збільшити до 2 мг, 3 мг або 4 мг на добу. Корекцію терапії проводять з інтервалом 1-2 тижні під суворим контролем глікемії.

Максимальна добова доза Глимаксу – 6 мг, але її використовують у крайніх випадках. Ефективність дозування глімепіриду вище 4 мг не встановлена.

Діюча речовина Глимаксу (глімепірид) – це єдиний представник препаратів сульфонілсечовини ІІІ покоління. Він має більш швидкий і короткий стимулюючий ефект на секрецію інсуліну, ніж інші представники цієї групи. Крім цього, ліки менш міцно взаємодіють з рецепторами плазматичних мембран β-клітин підшлункової залози, що суттєво знижує ймовірність розвитку гіпоглікемії. Для Глимаксу характерні 100% біодоступність, яка не залежить від їди, та тривалий період напіввиведення, що дає змогу приймати таблетки 1 раз на добу.

Важливо! Глимакс не спричиняє збільшення маси тіла.

Прийом Глимаксу пов'язаний з ризиком розвитку гіпоглікемії. Гіпоглікемія – це зниження рівня глюкози в крові нижче 3,3 ммоль/л. Такий стан небезпечний для організму й може призвести до гіпоглікемічної коми.

Важливо! На початку лікування ризик розвитку гіпоглікемії підвищений, тому пацієнт має бути під лікарським наглядом. Також зниження рівня цукру в крові може бути спровоковане нерегулярним режимом харчування, пропусками прийомів їжі, надмірним фізичним навантаженням або сильною психоемоційною напругою.

Гіпоглікемія проявляється головним болем, слабкістю, нудотою, блюванням, агресивністю чи апатією, сонливістю, тремором, сплутаністю свідомості, сильним почуттям голоду, серцебиттям. За появи таких симптомів потрібно з'їсти 15 г цукру, шоколад, хліб, цукерки або тістечка, щоб поліпшити стан. Також можна випити солодкої води чи чаю.

Ефективність лікування цукрового діабету насамперед залежить від немедикаментозних заходів: адекватних фізичних навантажень, дотримання дієти й зниження маси тіла (для пацієнтів з ожирінням), а також постійного контролю рівня глюкози в крові та сечі.

Таблетки Глимакс – це сучасний і дієвий метод лікування цукрового діабету, але, якщо пацієнт не змінює свій спосіб життя, ефективність препарату знижується.

Препарати на основі глімепіриду – це засоби групи сульфонілсечовини, які схвалені FDA для застосування разом з інсуліном. Комбінація Глимаксу та інсуліну (за показаннями) дає змогу нормалізувати рівень глюкози в крові й запобігти розвитку діабетичних ускладнень.

Гіперглікемія негативно впливає на перебіг вагітності та ріст / розвиток плода, тому цукровий діабет у майбутньої матері слід обов'язково лікувати. Однак Глимакс не підходить для цієї мети: він має репродуктивну токсичність і не завжди може забезпечити адекватний контроль глікемії. При вагітності єдиний варіант лікування хвороби – інсулінотерапія.

Якщо жінка приймає Глимакс в період планування, вона має якомога раніше повідомити ендокринолога про настання вагітності та перейти на ін'єкції інсуліну. Діагноз “гестаційний цукровий діабет” (що розвивається під час вагітності) також потребує інсулінотерапії.

Найбільш небезпечна побічна дія Глимаксу – це розвиток гіпоглікемії. Однак частота її виникнення на тлі лікування глімепіридом у 7 разів нижча, ніж при прийомі інших препаратів сульфонілсечовини.

Серед інших можливих небажаних ефектів були зареєстровані:

• алергічні реакції;
• лейкокластичний васкуліт;
• транзиторні порушення зору;
• підвищення рівня печінкових ферментів;
• зниження рівнів формених елементів крові (цитопенії).

Препарат не використовують при цукровому діабеті І типу, діабетичному кетоацидозі або діабетичній комі. Також Глимакс протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки та нирок, підвищеною чутливістю до глімепіриду, похідних сульфонілсечовини, сульфаніламідних препаратів або будь-яких інших компонентів лікарського засобу.

Зверніть увагу: Глимакс не використовують для лікування дітей, вагітних і жінок, що годують грудьми.

Глимакс можна замінити препаратами, що містять аналогічну діючу речовину – глімепірид. В Україні зареєстрована низка таких лікарських засобів:

•  Глімепірид-Тева;
•  Глімепірид-КВ,
• Амарил;
• Діапірид;
• Олтар.

Важливо! Необхідний пацієнту препарат може призначити тільки ендокринолог.