Алмірал

Внутрішньом'язове введення Алміралу може проводитися за таких показань:

дегенеративні, запальні форми ревматизму (зокрема позасуглобовий), ревматоїдного артриту, анкілозуючого спондиліту, остеоартриту, спондилоартриту;

• біль у спині (вертебральний больовий синдром);
• подагра під час загострення;
• напади ниркових кольок;
• напади жовчних кольок;
• мігренозні напади.

Внутрішньовенне введення ліків Алмірал проводиться для усунення або попередження розвитку болю після хірургічних втручань.

Алмірал, як і інші ін'єкційні препарати, що містять натрію диклофенак, протипоказані для дітей. Загалом у педіатричній практиці зазвичай використовують інші НПЗЗ – переважно парацетамол та ібупрофен.

Ліки Алмірал можуть вводиться внутрішньом'язово та внутрішньовенно.

При внутрішньом'язовій ін'єкції Алмірал вводиться глибоко, строго у ділянку зовнішнього сектора сідничного м'язу. Зазвичай пацієнтові достатньо одного уколу на день (одна ампула 3 мл – 75 мг диклофенаку). Максимальне добове дозування – 150 мг диклофенаку (дві ампули).

При внутрішньовенній інфузії Алмірал категорично не можна вводити у чистому вигляді. Препарат слід спочатку розвести у фізіологічному розчині (0,9% розчині натрію хлориду) або у 5% розчині глюкози. Потім готовий розчин слід буферизувати 0,5 мл натрію бікарбонату (8,4%); з цією метою також підійде 1 мл 4,2% натрію бікарбонату.

Отриманий розчин рекомендується вводити внутрішньовенно крапельно протягом 30-120 хвилин.

Важливо! Тривалість застосування ліків Алмірал визначається лікарем.

Згідно з інструкцією із застосування, Алмірал може бути застосований протягом першого і другого триместрів, але тільки в тому випадку, коли очікувана користь для матері перевищує можливі ризики для плода. У третьому триместрі Алмірал категорично протипоказаний, оскільки диклофенак може викликати патології плода та пригнічення здатності матки скорочуватися.

Доведено, що Алмірал може проникати у грудне молоко, тому його застосування під час ГВ протипоказане.

Лікарі не рекомендують комбінувати препарати групи НПЗЗ з алкоголем, оскільки це поєднання підвищує ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі.

Протипоказання до застосування Адміралу:

• індивідуальна підвищена чутливість до будь-якого компонента лікарського засобу;
• шлунково-кишкова кровотеча або перфорація виразки (зараз або у минулому після застосування НПЗЗ);
• виразкова хвороба шлунка / дванадцятипалої кишки;
• третій триместр вагітності;
• вік пацієнта до 18 років;
• бронхіальна астма, яка провокується препаратами НПЗЗ (ацетилсаліциловою кислотою – аспірином або ін.);
• запальні кишкові захворювання;
• ниркова та/або печінкова недостатність;
• серцева недостатність (СН) застійного характеру;
• ризик післяопераційної кровотечі;
• необхідність знеболювання після шунтування;
• патології артерій кінцівок;
• ІХС у пацієнтів зі стенокардією, інфарктом у минулому;
• цереброваскулярні патології після інсульту чи на тлі транзиторного порушення мозкового кровообігу.

Важливо! В інструкції із застосування наведено і додаткові протипоказання до внутрішньовенного введення Адміралу.

Алмірал і Диклофенак – це препарати з однаковою дієвою речовиною, диклофенаком натрію.

На відміну від Алміралу, Диклофенак виробляється не лише у формі розчину для ін'єкцій, а й у вигляді таблеток, капсул, гелю, ректальних супозиторіїв. Вибір ліків завжди залежить від мети лікування та індивідуальних особливостей організму пацієнта.