Аміцил

Аміцил застосовується для лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими до амікацину штамами бактерій. З повним списком показань можна ознайомитися в офіційній інструкції із застосування препарату.

Пневмонія і бронхіт як такі не є прямими показаннями призначення Аміцилу. Антибіотик слід підбирати згідно з чутливістю мікроорганізмів, які спровокували хворобу.

Важливо! Не займайтеся самолікуванням і не приймайте антибіотик без призначення лікаря. В іншому випадку можливі не тільки важкі ускладнення, але й розвиток супербактерії, стійкої до антибіотиків.

Згідно з інструкцією, Аміцил можна застосовувати для лікування новонароджених (народжених вчасно або раніше), але тільки з крайньою обережністю. Амікацин може чинити токсичний вплив на дитячий організм через неповний розвиток видільної системи.

Аміцил можна вводити внутрішньовенно або внутрішньом'язово.

Добова доза препарату розраховується залежно від віку та ваги пацієнта:

• недоношеним новонародженим слід призначати Аміцил у початковій дозі 10 мг/кг, а потім кожні наступні 18-24 години – по 7,5 мг на кілограм маси тіла протягом 7-10 днів;
• доношеним новонародженим і дітям до 12 років призначається 10 мг/кг ваги, а потім по 7,5 мг/кг кожні 12 годин протягом наступних 7-10 діб;
• дітям від 12 років і дорослим препарат призначається у дозуванні по 5 мг/кг ваги кожні 8 годин або ж по 7,5 мг/кг ваги кожні 12 годин.

Важливо! Максимальна добова доза Аміцилу для дорослих – 15 мг на кілограм ваги на добу.

В інструкції до препарату детально розписано, як розводити антибіотик Аміцил.

Для внутрішньовенного введення вміст флакону слід розводити у розчині глюкози (5%) або у фізіологічному розчині NaCl 0,9% об'ємом від 100 до 200 мл. При цьому слід враховувати, що для внутрішньовенної інфузії концентрація амікацину має бути щонайбільше 5 мг/мл.

Для внутрішньом'язового введення препарат необхідно розвести у 2-3 мл води для ін'єкції.

Важливо! Розчин Аміцилу слід вводити пацієнту відразу після приготування, зберігати готовий розчин не можна.

До протипоказань до застосування Аміцилу належать:

• індивідуальна гіперчутливість до будь-яких компонентів Аміцилу або інших антибактеріальних препаратів з групи аміноглікозидів;
• гостра чи хронічна ниркова недостатність;
• неврит (запалення) слухового нерва;
• міастенія гравіс;
• порушення роботи вестибулярного апарату;
• азотемія;
• застосування раніше нефротоксичних чи ототоксичних лікарських препаратів.

Згідно з інструкцією, Аміцил здатний проникати через плацентарний бар'єр і токсично впливати на нирки та слуховий апарат плода. Виходячи з цих даних, застосування Аміцилу категорично протипоказане протягом усього періоду вагітності.

Аміцил навіть у низьких дозуваннях здатний проникати в грудне молоко і негативно впливати на мікробіом дитячого кишечника. Якщо Аміцил необхідно застосовувати в період лактації, годування груддю слід тимчасово припинити.