Амоксил

Ліки Амоксил знайшли широке застосування в терапії безлічі захворювань бактеріальної природи. Вони використовуються в лікуванні інфекційних уражень:

• органів дихання та інших ЛОР-органів – у тому числі тонзилітів, синуситів, середніх отитів, запалень плеври, легенів та бронхів (мається на увазі запалення, спричинене бактеріями, а не вірусами);
• органів сечостатевої системи – циститів, пієлонефритів, уретритів, пієлітів та інших інфекцій, збудники яких чутливі до амоксициліну. Також препарат використовується для лікування гонореї (ІПСШ);
• кишечника – дизентерії, сальмонельозу та ін.;
• м'яких тканин, шкіри.

У лікуванні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки Амоксил може застосовуватись у складі комплексної терапії проти бактерії Helicobacter pylori. У цих випадках препарат зазвичай призначають спільно з іншими ліками (кларитроміцин, метронідазол тощо).

У стоматології пеніцилінові антибіотики, у тому числі й амоксицилін, використовуються дуже широко – при запаленні ясен, флюсі та багатьох інших гнійно-запальних процесах. Ліки Амоксил у цьому випадку є дуже зручними для застосування, оскільки їх можна призначати пацієнтам будь-якого віку.

ВАЖЛИВО! Перелічені тут захворювання – далеко не повний перелік показань до застосування цього антибіотика. Лікарі призначають Амоксил і при багатьох інших бактеріальних інфекціях, але головною умовою призначення завжди залишається лабораторно доведеначутливість патогенного мікроорганізму саме до амоксициліну. Наприклад, до амоксициліну стійкі золотистий стафілокок, клебсієла, хламідія, мікоплазма, легіонелла та багато інших мікроорганізмів. Якщо інфекція спричинена ними, лікування Амоксилом буде недоцільним.

Інструкція із застосування всіх форм випуску препарату Амоксил серед показань для його використання містить тонзиліт. Ангіна – це тонзиліт у гострій формі або загострення хронічного тонзиліту.

Тому таблетки Амоксил при ангіні можуть бути призначені лікарем, якщо відомо, що бактерія, яка викликала ангіну, чутлива до амоксициліну.

Інструкція із застосування препарату не містить чіткої вказівки на його використання при гаймориті, проте у ній є «загальне» показання: захворювання ЛОР-органів. До цього спектру входить і гайморит, причому препарати пеніцилінового ряду, включаючи Амоксил, при гаймориті призначаються одними з перших.

Зазвичай при гайморит застосовують Амоксил-К, що містить антибіотик амоксицилін і клавуланову кислоту. Антибіотик нейтралізує бактерії, які найчастіше розмножуються при гайморит – деякі стафілококи, стрептококи, гемофільну паличку та ін. Клавуланова кислота, у свою чергу, «захищає» амоксицилін від руйнування його бета-лактамазами патогенних бактерій.

ВАЖЛИВО! Застосовувати Амоксил при гайморит можна лише за призначенням лікаря. Самолікування гаймориту небезпечне розвитком вкрай тяжких ускладнень, аж до менінгіту та смерті.

Як пити Амоксил у тому чи іншому випадку, залежить від безлічі факторів: діагнозу, ваги та віку пацієнта, наявності протипоказань, чутливості бактерій до амоксициліну та ін. Відповідно, як приймати Амоксил дорослим та дітям у кожній окремій ситуації – повинен вирішувати виключно досвідчений лікар.

Інструкція із застосування цих ліків наводить усереднені дозування для пацієнтів різного віку за наявності різних показань. Так, дорослі пацієнти при інфекціях помірної або середньої тяжкості приймають таблетки Амоксил:

• або по 500-750 мг двічі на день;
• або по 500 мг тричі на день.

При цьому, залежно від діагнозу, дозування препарату може суттєво змінюватись. Наприклад, при гострій гонореї Амоксил приймають у кількості 3000 мг одноразово, а при тяжкій пневмонії ліки можуть бути призначені по 1000 мг тричі на добу (іноді добове дозування підвищується і до 6000 мг на добу) протягом деякого часу.

Крім того, дозування амоксициліну має бути знижене (іноді наполовину), якщо пацієнт має захворювання нирок. У цьому разі лікар при призначенні орієнтується на показники кліренсу креатиніну.

Тому застосування Амоксилу, як будь-яких інших антибіотиків, категорично заборонено без призначення лікаря.

Інструкція із застосування препарату повідомляє, що він дозволений для використання серед дітей. При цьому дозування дітям залежить від маси тіла дитини. При вазі понад 40 кг діти приймають Амоксил у дорослій дозі – по 250-500 мг тричі на добу. Якщо ж інфекція протікає тяжко, то дозування може бути збільшено до 1000 мг тричі на добу.

Дітям, у яких маса тіла менше ніж 40 кг, дозування підбирають з розрахунку 40-90 мг препарату на 1 кг ваги. Цю кількість ділять на три прийоми на добу.

Існує також варіант розрахунку 25-40 мг амоксициліну на 1 кг ваги – цю кількість ділять на два прийоми на добу.

Максимально допустима добова доза для дітей не повинна перевищувати 100 мг амоксициліну на 1 кг маси тіла.

Інструкція із застосування вказує, що всмоктування препарату відбувається в тонкому кишечнику та не залежить від їди. Максимальна концентрація в плазмі відбувається через 1-2 години після прийому таблетки – тобто найбільш інтенсивно Амоксил починає діяти через 1-2 години. Потім інтенсивність дії спадає, і незабаром слід прийняти наступну таблетку.

ВАЖЛИВО! У жодному разі не можна переривати терапію ліками Амоксил раніше терміну, призначеного лікарем (навіть якщо виражені симптоми хвороби вже зійшли нанівець). Будь-який антибіотик потрібно приймати протягом певного часу, а якщо закінчити курс раніше – розвинеться стійкість до антибіотика, що надалі вкрай утруднить лікування.

Інструкція із застосування препарату містить досить широкий опис його можливих побічних дій. Найчастіше вони проявляються у вигляді розладів шлунково-кишкового тракту – нудоти, діареї, іноді блювання, а також шкірних висипань.

Крім того, існують і побічні ефекти препарату Амоксил, які трапляються зрідка. До них належать зміни формули крові, алергічні реакції, гепатит та підвищення рівня печінкових ферментів («печінкові проби») у крові, безсоння, головний біль, ускладнення з боку нирок та ін.

У разі виникнення будь-яких дискомфортних станів потрібно негайно повідомити про них лікаря, який призначив антибіотик Амоксил.

Амоксил у цілому не заборонено застосовувати при вагітності. Препарат може призначатися вагітним, але лише після ретельного аналізу лікарем співвідношення потенційної користі для жінки та можливих ризиків для плода.

Справа в тому, що діюча речовина препарату, антибіотик амоксицилін, здатний проникати крізь плацентарний бар'єр – у кров плода потрапляє приблизно чверть або третина ліків від вмісту в крові вагітної. Але при цьому небезпечна дія на плід дослідженнями не виявлена, хоча дані з цього приводу обмежені.

Приймати Амоксил під час грудного вигодовування (ГВ) також потенційно дозволено. Але при цьому амоксицилін потрапляє в грудне молоко, що може призвести до розвитку гіперчутливості у немовляти. Амоксил при ГВ може призначатися на тих самих умовах, що й при вагітності – якщо очікувана користь для матері перевищує потенційну небезпеку для малюка.

ВАЖЛИВО! Якщо жінці, яка годує груддю, призначено Амоксил, а у немовляти при цьому виникли висипання на шкірі, кандидоз або діарея – грудне вигодовування слід перервати та перевести дитину на інше харчування до кінця курсу лікування матері.

Інструкція застосування не містить інформації про те, чи можна поєднувати Амоксил з алкоголем. Однак відомо, що поєднання будь-яких антибіотиків з алкоголем створює підвищене навантаження на печінку.

До того ж, часто разом з Амоксилом призначаються інші ліки, які теж так чи інакше навантажують печінку. Тому найкращим варіантом буде все ж таки закінчити курс прийому Амоксилу, потім почекати ще мінімум добу, щоб препарат повністю вивівся з організму – і тільки після цього вживати алкоголь (звісно, не зловживаючи ним).

Якщо виникає необхідність заміни Амоксилу, лікар може замінити його:

• іншим антибіотиком пеніцилінового ряду;
• антибіотиком, що не належить до пеніцилінового ряду.

ВАЖЛИВО! У кожному окремому випадку для заміни препарату повинні існувати дуже вагомі підстави – наприклад, лабораторно доведена неефективність амоксициліну або тяжкі побічні реакції організму на нього. Самостійно замінювати виписаний лікарем Амоксил категорично заборонено.

Усі перелічені препарати належать до групи антибіотиків – антимікробних засобів. Ці ліки можна приймати лише за призначенням лікаря, хоча деякі показання до їхнього застосування можуть бути схожими.

Амоксиклав – антибіотик, за складом ідентичний препарату Амоксил-К або Амоксилу у флаконах (для ін'єкцій). Він містить амоксицилін та клавуланову кислоту. Випускається Амоксиклав у різних лікарських формах і з різними дозуваннями діючих речовин. За рішенням лікаря він може замінити Амоксил;

Аугментин, як і Амоксил / Амоксиклав, також містить амоксицилін та клавуланову кислоту;

Флемоксин Солютаб містить амоксицилін, як і Амоксил, Амоксиклав та Аугментин, але не містить клавуланової кислоти;

Азитроміцин – антибіотик, який належить до групи макролідів-азалідів, тобто він не є антибіотиком пеніцилінового ряду, як Амоксил. Показання для його застосування дещо відрізняються від амоксициліну. Наприклад, азитроміцин ефективний проти золотистого стафілококу, а Амоксил – ні.

ВАЖЛИВО! Призначати будь-який із перелічених препаратів має право лише лікар. Самолікування антибактеріальними препаратами є вкрай небезпечним і категорично заборонено, оскільки може призвести до розвитку резистентності (стійкості бактерій) до антибіотиків, а також до важких побічних реакцій та інших небезпечних наслідків.