Анальдим - інструкція, склад, спосіб застосування

Анальдим випускається у вигляді ректальних супозиторіїв (свічок) з такою концентрацією діючих речовин:

• 250 мг метамізолу + 20 мг дифенгідраміну;
• 100 мг метамізолу + 10 мг дифенгідраміну.

Від чого допомагають свічки Анальдим, докладно описано в інструкції. Основні показання до їхнього застосування:

• головний біль;
• радикуліт;
• міозит;
• болі при опіках і в післяопераційному періоді;
• лихоманка (висока температура тіла).

Спосіб застосування свічок Анальдим: ректально (в пряму кишку).

Зверніть увагу: вагінально (в піхву) ці супозиторії не вводяться.

Рекомендовані дозування Анальдиму в свічках (250, 100) для дорослих і дітей:

• 1-4 роки – по 1 свічці (100 мг анальгіну + 10 мг димедролу) 1-3 рази на добу;
• старше 5 років – по 1 свічці Анальдим 250 1-3 рази на добу;
• дорослі – по 1-2 супозиторії (анальгін 250 мг + димедрол 20 мг) до 3 разів на добу.

Свічки Анальдим не призначають при таких захворюваннях і станах:

• захворювання крові;
• виражені порушення роботи печінки та / або нирок;
• бронхіальна астма;
• кон'юнктивіт, риніт або бронхоспазм, що розвиваються у відповідь на прийом НПЗЗ (нестероїдних протизапальних засобів);
• феохромоцитома;
• судомні напади (епілепсія);
• "гострий живіт" (підозра на гостру хірургічну патологію);
• збільшення передміхурової залози;
• подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, зокрема спровоковане прийомом лікарських засобів;
• індивідуальна гіперчутливість до компонентів ліків та інші.

Детальніше протипоказання до застосування свічок Анальдим описані в інструкції.

Анальдим не можна застосовувати при гострих болях у животі до уточнення їхньої причини. Метамізол у складі ліків може маскувати симптоми інфекційних і запальних захворювань та ускладнювати їхню діагностику.

У людей похилого віку ці супозиторії треба використовувати з обережністю через підвищений ризик побічних ефектів, а дітям необхідно регулярно контролювати склад периферичної крові (проводити загальний аналіз крові).

За появи незрозумілої лихоманки, ознобу, болю в горлі, блідості шкіри, кровоточивості ясен терапію слід негайно припинити й звернутися до лікаря.

Оскільки метамізол натрію може провокувати тяжкі шкірні реакції, будь-які зміни з боку шкіри вимагають відміни препарату та звернення за медичною допомогою.

Важливо! На тлі лікування Анальдимом можливе медикаментозне ураження печінки.

Дифенгідрамін у складі препарату може спричиняти сухість у роті, сонливість, загальмованість. У період терапії рекомендовано не вживати спиртні напої та утримуватися від керування автотранспортом і роботи з точними механізмами.

Докладніше особливості застосування Анальдиму описані в інструкції.

Оскільки Анальдим – комбінований засіб, його побічні ефекти можуть бути зумовлені дією кожного компонента. Можливі небажані реакції на тлі застосування свічок:

• підвищення рівня печінкових ферментів;
• жовтяниця, гепатит, зокрема гострий;
• сонливість чи безсоння;
• занепокоєння;
• підвищена збудливість (частіше в дітей);
• сплутаність свідомості;
• ейфорія;
• пітливість;
• тремор;
• озноб;
• судоми;
• алергічні реакції аж до анафілактичного шоку;
• важкі шкірні ураження та інші.

Детальніше побічні ефекти супозиторіїв Анальдим описані в інструкції.

Ефективність і переносимість Анальдиму не залежать від їди.

Дифенгідрамін посилює дію:

• етилового спирту;
• снодійних;
• нейролептиков;
• транквілізаторів;
• наркотичних засобів;
• знеболювальних препаратів.

У комбінації з психостимуляторами дифенгідрамін взаємодіє як антагоніст.

Ефективність метамізолу зменшується за одночасного застосування з барбітуратами, фенілбутазоном, глютетимідом. Алопуринол, гормональні протизаплідні засоби, трициклічні антидепресанти можуть посилювати його токсичність.

У комбінації з НПЗЗ ризик побічних ефектів Анальдиму значно зростає. Транквілізатори, блокатори Н2-рецепторів, седативні ліки, пропранолол посилюють анальгетичний ефект метамізолу.

Докладніше взаємодія Анальдиму з іншими лікарськими засобами описана в інструкції.

Можливі симптоми передозування Анальдиму:

• почастішання серцебиття;
• зниження тиску;
• нудота й блювання;
• болі в животі;
• порушення ковтання;
• задишка;
• шум у вухах;
• сонливість;
• марення;
• порушення свідомості та судоми;
• гостра печінкова чи ниркова недостатність;
• параліч дихальної мускулатури.

За передозування ліків необхідно спричинити блювання, промити шлунок, використовувати проносні засоби та ентеросорбенти. Також проводиться підтримувальна та симптоматична терапія, гемодіаліз, перитонеальний діаліз.

Зберігати супозиторії треба в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 оС. Термін придатності Анальдиму – 2 роки.

• Нормативно-директивні документи МОЗ України
• Державний реєстр лікарських засобів України
• Єдиний довідник ліків в Україні